2, 3 та 6 жовтня 2023 року Центр демократії та верховенства права провів тренінг для команди Суспільного мовлення на тему “Новітні медіа тренди: від законодавства до реальності”.
ЦЕДЕМ вже не перший рік проводить навчання для Суспільного мовника, і цього разу лекції були присвячені як законодавчим змінам, так і викликам, котрі ставить перед медіа війна та розвиток нових технологій.
“Наша команда намагалася створити з цього триденного навчання такий інтенсив, який буде корисним для вас у вашій повсякденній діяльності. Ми намагалися поєднати ті ключові питання, які зараз є нагальними, і допомогти вам саме зараз проактивно працювати в умовах війни”, – наголосила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.
Зокрема, йшлося про імплементацію Закону “Про медіа”, питання штучного інтелекту, авторського права, етики соціальних мереж, модерування контенту та інші питання. Модераторками тренінгу були Марія Заверуха, помічниця юристки медійного напрямку ЦЕДЕМ, та Євгенія Стаднік, проєктна менеджерка напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ.
Першу лекцію, “Закон “Про медіа”: вимоги, обмеження контенту, правове регулювання під час війни” провів Ігор Розкладай, головний медійний юрист, заступник директорки ЦЕДЕМ (та один із розробників цього закону). Так, медіа мають керуватися загальними принципами діяльності (зокрема, достовірності та повноти інформації, права на приватність) і редакційним статутом.
Експерт вказав на принцип “Дозволено все, що не заборонено” і розповів про обмеження. Зокрема, вони присвячені мові ворожнечі, дискримінації чи пропаганді злочинних ідеологій (стаття 36 закону) та контенту, який шкодить дітям (стаття 42).
Окремо лектор розповів про вимоги до контенту під час війни (статті 119 та 124). Є і правила щодо частки національного та європейського продукту. Наостанок Ігор Розкладай пояснив, як діють та як змінюватимуться мовні квоти на телевізійний контент.
У другій лекції також йшлося про медійний закон: санкції та як їх уникнути. Як пояснила Ганна Літвіщенко, незалежна експертка з медіа права, радниця Smartsolutions, порушення відтепер діляться на три категорії: незначні, значні та грубі. Наприклад, якщо медіа не розмістило інформацію про себе на сайті – це незначне порушення, а от антиукраїнська пропаганда – вже грубе.
Від цього залежатимуть і штрафи: від припису (попередження з вимогою виправити порушення) за незначне порушення до штрафу у 10-75 мінімальних зарплат чи навіть припинення діяльності за грубе. Експертка пояснила, як штрафи працюватимуть для лінійних аудіовізуальних медіа, преси, онлайн-медіа та інших.
3 жовтня Олена Соколова, юристка з питань авторського права напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ, провела лекцію, присвячену авторському праву для журналістів. В Україні діє оновлений закон “Про авторське право”, який містить чимало нововведень.
За загальним правилом, саме автор твору може забороняти чи дозволяти користуватися ним на власний розсуд. Втім, є 18 випадків, коли медіа мають право вільно користуватися твором. Наприклад, для освітнього процесу, у форматі цитування чи огляду. Крім того, мова йшла про службові твори і авторське право у соцмережах. Ще одна новація для журналістів – вони більше не мають узгоджувати інтерв’ю.
У наступній лекції Отар Довженко, експерт ГО “Львівський медіафорум”, голова Незалежної медійної ради, розповів про етику під час війни. “Все те саме, тільки ретельніше”, – наголосив він, адже достовірність, точність та інші стандарти лишаються незмінними.
Однак в умовах війни точність – важливіша за оперативність. Не всі деталі можна розкривати, аби не нашкодити військовим. Вкрай обережним слід бути з російськими “джерелами”, по-іншому підходити до балансу. Експерт розповів і про нові виклики, як-то висвітлення теми згвалтувань чи російських полонених.
Третій день тренінгу стартував із лекції про штучний інтелект для журналістів від Ольги Петрів, юристки з питань штучного інтелекту напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ. Під час лекції Ольга розповіла про переваги та недоліки використання цієї технології в журналістиці. Вона поділилася порадами щодо перевірки інформації (наприклад, як виявити, чи фото не згенерував штучний інтелект) і розповіла, як використовувати його, щоб оптимізувати робочий процес. Наприклад, для створення діаграм чи зчитування інформації з відео.
Останню лекцію – про соціальні мережі, поширення контенту та пастки модерації – провів Павло Бурдяк, аналітик напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ. Він вказав, що блокування через дописи про війну загалом – міф. Насправді Facebook та Instagram модерують контент і видаляють дописи зі словами-епітетами про росіян, закликами до насильства чи сценами жорстокості. Однак під бан потрапляє і сатира. Свої правила має Youtube, вони стосуються також монетизації. Експерт розповів, як оскаржити блокування, відзначивши, що правила соцмереж не пристосовані до реалій війни.
За підсумками заходу учасники отримали сертифікати про проходження тренінгу.
Захід організовано та проведено Центром демократії та верховенства права за фінансової підтримки International Media Support.
