Вибори, приватність та онлайн-медіа: ЦЕДЕМ провів тренінг для журналістів

Травень 18, 2020

12-15 травня експерти Центру демократії та верховенства права провели онлайн-вебінар для журналістів регіонального відділення Суспільного мовлення. Його учасниками стали журналісти філії ПАТ НСТУ “Херсонська регіональна дирекція “Скіфія”.

Це вже шостий навчальний захід від ЦЕДЕМ для регіональних філій Суспільного мовлення. Перша зустріч відбулася у Чернігові, ще до початку карантинних обмежень. Надалі Центр перейшов на дистанційний режим роботи, тож у онлайн-форматі пройшли тренінги для журналістів із Чернівців, Запоріжжя, Вінниці та Донбасу.

Так, першою темою на вебінарі стала робота журналістів на місцевих виборах про неї розповіла Євгенія Стаднік, юрист напряму “Верховенство права” Центру демократії та верховенства права. Нагадаємо, голосування відбудеться вже 25 жовтня цього року, і саме локальні медіа будуть активно висвітлювати кампанію у своїх регіонах. 

За словами лектора, ЗМІ повинні комунікувати суспільно необхідну інформацію, що стосується виборів, але не слід забувати про перевірку фактів з двох і більше джерел.

Євгенія Стаднік також пояснила журналістам термін “законодавче забезпечення виборів”. Тут мається на увазі інформування про етапи виборчого процесу, без оціночних суджень про кандидатів чи партії (таке інформування не має впливати на волевиявлення громадян).

І хоча медіа мають керуватися принципами журналістської етики, у законодавстві про вибори відсутнє її чітке визначення (як і в інших законах). Однак, додала експерт, якщо справа дійде до Європейського суду з прав людини, ЗМІ таки можуть притягнути до відповідальності. До того ж, українські суди широко використовують практику ЄСПЛ у своїх рішеннях.

Про баланс свободи слова та приватності журналістам розповіла Єлизавета Алексіюк, юристка з медійного права Центру демократії та верховенства права. За її словами, право на повагу до приватного життя закріплене у низці міжнародних актів, зокрема Європейській конвенції з прав людини а також Конституції України та українському законодавстві.

Крім того, межі права на приватність і свободи слова (до прикладу, коли журналісти знімають посадовця за межами робочого місця) стає темою судової практики, і такі ситуації не мають однозначного тлумачення. “Дуже важливою є практика ЄСПЛ, що дала критерії, за якими ми можемо визначати баланс свободи вираження та права на приватність”, додала Єлизавета Алексіюк.

Однак сучасна журналістика це не лише класичне телебачення, а й онлайн-медіа, які мають свої особливості роботи. Про них учасникам тренінгу розповіла Тетяна Авдєєва, молодший юрист Центру демократії та верховенства права. 

Головна особливість у тому, що в Україні відсутнє регулювання онлайн-медіа. “Немає чинного регулювання, яке б дозволило “контролювати все” у хорошому сенсі слова: запобігати зловживанням, не допускати цензури і поширення неправомірного контенту, і водночас дати змогу захищати права. Але таке регулювання пропонує медійний законопроєкт, який наразі зареєстрований в парламенті. У ньому сформульовано, яким чином потрібно регулювати онлайн-медіа”, пояснила вона.

Відрізнити онлайн-ресурси від стокових ресурсів можна за функцією редакційного контролю матеріалів (в той час як на стокових ресурсах кожен може вільно поширювати свою інформацію).

Підсумкова лекція вебінару стосувалася теми сучасних викликів у соціальних мережах. 

За словами Тетяни Авдеєвої, новими формами нелегального контенту є зображення. До того ж, їх не може якісно розпізнавати штучний інтелект, за допомогою якого адміністрація соцмереж аналізує контент.

Серед такого нелегального контенту емодзі, які використовуються для булінгу та мови ворожнечі, причому за допомогою абсолютно варіативних зображень. Так, у США нейтральні знаки “ок” та “на всі 100” застосовуються як знак “переваги білих”. Платформи намагаються реагувати на цю ситуацію. Наприклад, у переліку емодзі існував значок пістолета, але Facebook та інші платформи замінили його на іграшковий пістолет, щоб зображення не використовували у погрозах.

Ще одна проблема у тому, що навіть негативні реакції на публікацію підвищують її популярність. Як пояснила Тетяна Авдеєва, якщо у дописі є мова ворожнечі і ви ставити негативний смайлик, така дія лише допоможе зробити публікацію популярнішою адже Facebook не розрізняє види реакцій.

Ця онлайн-подія відбулася завдяки нашому спільному проєкту між Центром демократії та верховенства права та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує “Медійну програму в Україні” за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (ЮЕСЕЙД). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.