Центр демократії та верховенства права продовжує серію офлайн-тренінгів для журналістів регіональних відділень Суспільного. Черговий навчальний захід відбувся 5 серпня у Хмельницьому. Експерти ЦЕДЕМ ознайомили журналістів філії UA: Суспільне із сучасними процесами й тенденціями у медійній сфері.

Так, перша лекція Надії Шувар, заступника директора ЦЕДЕМ, стосувалася авторського права

За її словами, будь-який матеріал, незалежно від розміру (хоч лонгрід, хоч блог на кілька абзаців) буде охоронятися авторським правом. Значно складніша ситуація з аудіовізуальними творами, які містять багато складових.

Наприклад, у випадку музичного твору є авторські права на текст пісні і музику, а також суміжні права на виконання і фонограму. Аби убезпечити себе від спорів та позовів, потрібно мати дозволи на усі складові.

А от у випадку інтерв’ю, згідно з чинним законодавством, права належать у рівних частках і інтерв’юєру, і тому, хто його дає. 

Тож якщо чиновник став героєм інтерв’ю каналу, але потім зателефонував і відкликав згоду на його публікацію (про це запитувала продюсерка філії), випускати матеріал заборонено. “Звісно, його можна спробувати опублікувати й отримати позов. І тут буде питання: як суд оцінить докази. Чи були свідки розмови? Оператор може надати роздруківку телефонних дзвінків і так далі”, – підсумувала Надія Шувар.

Про співвідношення свободи слова та приватності розповіла Євгенія Гірєва, юристка Центру демократії та верховенства права

Вона наголосила, що критика, як і негативні висловлювання, мають захист, адже це передбачає свобода слова.

Тому журналісти можуть висвітлювати діяльність публічних осіб, адже вони свідомо піддали себе увазі громадськості, обравши цю сферу. Однак йдеться лише про професійну діяльність умовного міністра чи депутата – а не безвідносне до неї сімейне життя. Тут діятиме право на приватність (винятком буде ситуація, коли публічна особа сама публікує приватну інформацію).

Лекторка з учасниками розглянула дві справи Європейського суду з прав людини: позови принцеси Ганноверської до Німеччини. 

• У першому з них суд встановив, що право на приватність порушене: опубліковані фото, де принцеса займається повсякденними справами.
• Однак у другому випадку – тоді опублікували фото принцеси на лижному курорті у той час, коли її батько, князь Монако, перебував у лікарні – ЄСПЛ визнав, що право на приватність не порушене. Адже поведінка членів родини князя становить суспільний інтерес.

Тетяна Авдєєва, юристка Центру демократії та верховенства права, розповіла про соціальні мережі та пов’язані з ними виклики

Отож, якщо ви – модератор сторінки у соцмережах, то також несете відповідальність за коментарі. Коли на вашій сторінці з’являється коментар з мовою ворожнечі, ви маєте видалити його впродовж 24 годин. Інакше модератор соцмережі його видалить, а якщо таких випадків буде багато – можуть узагалі заблокувати сторінку.

Містити мову ворожнечі можуть навіть зображення. Яскравим прикладом може слугувати кампанія проти Хілларі Клінтон (закреслене обличчя). Тож варто пам’ятати, що не потрібно репостити чи ставити гнівну реакцію на сторінки, які поширюють таку інформацію. Усе це буде вважатися популяризацією сторінки. Слід скаржитися модератору соцмережі.

Емоджі теж мають значення. На фоні руху #metoo алгоритми гостріше стали реагувати на емоджі персиків або вишеньок. Потрібно дуже обережно їх використовувати й зважати на контекст.

А темою лекції Гліба Колесова, юриста та менеджера з адвокації ЦЕДЕМ стали проблеми висвітлення тютюнової реклами в медіа

Лектор розповів учасникам тренінгу про ґрунтовне дослідження, яке проводило видання Kyiv Post. Його автори вивчали, наскільки тютюнова індустрія впливає на державну політику у сфері охорони здоров’я, оподаткування та інших сферах. І цей вплив виявився дуже значним.

Ішлося також про запуск спільного проєкту ЦЕДЕМ та “Детектор медіа” із моніторингу тютюнової тематики в медіа. Журналісти під час лекції ставили питання.

• Зокрема, про те, чи оштрафують медіа, якщо у кадрі під час сюжету опиниться сигарета: наприклад, один з очевидців події у новинному сюжеті буде курити. Насправді це не буде рекламою, адже у ній мав би бути присутній логотип, назва сигарет, згадка компанії, яка їх випускає.
• Також журналісти питали, чи готується законопроєкт, який би заборонив і рекламу електронних тютюнових виборів, яка, на відміну від традиційних сигарет, ніяк не обмежена. Наразі на розгляді у парламенті є такий законопроєкт – №4358 – і всі ці аспекти в ньому враховані.

Проведення тренінгу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews.