16 січня Центр демократії та верховенства права провів тренінг для журналістів Суспільного мовлення. Його темою став нещодавно ухвалений закон “Про медіа”. Лектором на тренінгу виступив Ігор Розкладай, заступник директора та головний медійний юрист Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Нагадаємо, що він є співавтором цього закону. Модерувала захід Євгенія Стаднік, юрист, проєктний менеджер ЦЕДЕМ, координатор Незалежної медійної ради
Закон про медіа набуде чинності 31 березня, хоча деякі його норми запрацюють пізніше. Частина положень закону стосується і Суспільного мовлення, решта – у майбутньому не раз ставатимуть темою новин, адже помітно змінюють українську інформаційну сферу.
На початку лекції експерт пояснив, чому законопроєкт “Про медіа” був на часі: основні закони у цій сфері ухвалені ще у 1990-ті роки. Наприклад, закон про телебачення та радіомовлення набув чинності у 1994 році. З того часу він неодноразово змінювався, але лишався величезний кластер проблем.
Ба більше, українське медійне законодавство застаріло: до прикладу, у ньому не були відображені соціальні мережі і онлайн-медіа, які зараз стали джерелами інформації для українців нарівні з телебаченням і радіо.
До того ж, медійна реформа – одне з зобов’язань України перед Європейським Союзом. Статус країни-кандидата ми отримали за умови, що ухвалимо цей законопроєкт. Тож його належне втілення наближає Україну до членства в ЄС.
Ігор Розкладай детальніше розповів про новації закону. Так, замість терміну “ЗМІ”, які ділилися на “телебачення”, “радіо”, та “пресу”, з’явилися нові поняття, актуальніші для ХХІ століття.
Зокрема, тепер медіа діляться на лінійні аудіо- та аудіовізуальні (класичні радіо та телебачення, нелінійні (коли глядачі чи слухачі отримують аудіо- або відеоконтент на замовлення), друковані та онлайн-медіа.
Окремий статус у законі мають платформи спільного доступу до відео, аудіовізуальні медіасервіси та медіа категорії DVB-T2 (постачальники електронних комунікаційних послуг з використанням РЧС). Відповідно, і вимоги до реєстрації у них будуть різні.
«У нас є обов’язкова реєстрація для всіх мовників, які мовлять без використання радіочастотного спектру. Це ті, що йдуть через кабель, IPTV, OTT, тобто будь-яка технологія, яка не використовує ефір. Також це сервіси на замовлення, «кабельники» і платформи спільного доступу до відео. Добровільна реєстрація – онлайн-медіа», – вказав лектор.
Щодо друкованих медіа існує важливий нюанс.
«Загальне правило таке, що друковані медіа так само мають реєструватися добровільно. Але в законі є вимога обов’язкової реєстрації у випадку введення надзвичайного стану, також у перехідних положеннях вказано, що чинні друковані медіа мають пройти перереєстрацію», – зазначив Ігор Розкладай.
Як бути блогерам? Для них реєстрація необов’язкова, але охочі можуть пройти її суто добровільно, і користуватися правами онлайн-медіа (до прикладу, щоб акредитуватися на заходи).
А от іноземним мовникам доведеться реєструватися у обов’язковому порядку. Виняток – медіа з країн Європейського Союзу.
Експерт також розповів про вимоги до контенту. Загалом закон “Про медіа” містить знайомі медійній сфері норми і обмеження: до прикладу, заборону на порнографію, заклики до тероризму чи розпалювання ворожнечі. Головною новацією є окремі обмеження на час збройної агресії проти країни (яким присвячений розділ ІХ).
Зокрема, медіа не мають права називати російське вторгнення до України “громадянською війною”. Так само не можна поширювати недостовірну інформацію про збройну агресію.
Втім, є один виняток, коли медіа не буде покаране: якщо автори дослівно цитували російську пропаганду, але мали на меті не виправдовувати агресію, а спростувати тези країни-агресора чи проаналізувати їх.
За порушення як і раніше наставатиме відповідальність, однак підхід до неї змінився. Тепер за незначні порушення медіа отримає припис – своєрідне попередження зі вказівкою виправитися. Серйозніше порушення тягнутиме за собою штраф. А от за грубі порушення медіа можуть “заблокувати”, заборонивши вихід газети чи поширення онлайн-медіа, скасувавши реєстрацію або відібравши ліцензію у телеканалу. Втім, для останнього потрібне рішення суду.
Окремо Ігор Розкладай наголосив на низці змін, котрі стосуються самого Суспільного мовлення. Зокрема, у питаннях, що стосуються використання коштів, архівів та копродукції.
Як відзначають у ЦЕДЕМ, процес імплементації закону буде тривалим, тож організація проводитиме тренінги до суб’єктів, котрих стосуються нововведення. Стежте за оновленнями на сайті та у соцмережах Центру демократії.
