12 та 13 травня Центр демократії та верховенства права провів серію онлайн-дискусій “Дистанційне правосуддя та суд онлайн в Україні”.
Пандемія коронавірусної інфекції (COVID-19) для сучасної демократії стала приводом для пошуку ефективних управлінських та організаційних рішень. Зокрема, перехід правосуддя у дистанційний режим роботи є прикладом оперативної реакції судової системи на зміну глобального порядку денного.
Проте в українських реаліях перехід в онлайн відбувся різко та подекуди вимушено, що не могло не спричинити низку проблем, які й обговорили учасники онлайн-дискусії, запропонувавши свої шляхи до їх вирішення.
“Будь-яка кризова ситуація, яка складається – це завжди можливості. – зазначив директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко, – це можливості для українського правосуддя розпочати використання розробок онлайн-правосуддя. Спочатку у більш вимушеному режимі, а в майбутньому, очевидно, багато речей може залишитись як стандартна практика.” Безперечно, вихід суду “в онлайн” не є українським винаходом для забезпечення права на доступ до правосуддя в умовах карантину. Весь світ наразі зіштовхнувся з низкою проблем, пов’язаних із захистом прав людини в умовах пандемії.
Президент Комітету Ради Європи з протидії тортурам Микола Гнатовський, який розпочинав перший день онлайн-зустрічі, актуалізував інформацію щодо поточної ситуації у сфері правосуддя в Європі та розповів, з якими проблемами зіштовхнулись країни-члени Ради Європи. “Якщо ми подивимось на ситуацію у 47 країнах-членах Ради Європи, то ситуація в них дуже відрізняється в контексті організації правосуддя в нинішніх умовах. Є варіанти від повного припинення роботи судів як в Албанії, до більш поміркованих рішень.
“Достатньо поширеною практикою в Європі є зменшення обсягів роботи в судах – розглядаються лише термінові справи. Україна демонструє один з найбільш ліберальних підходів – у нас ледь не найменш з усіх інших країн-членів Ради Європи обмежена робота судів”, – зауважив Микола Гнатовський.
Українським практичним досвідом організації проведення судових засідань онлайн поділилась Голова Зарічного районного суду міста Суми Ганна Шелєхова. Учасники дізнались про те, як відбуваються судові засідання онлайн, на що звертає увагу суддя, беручи участь в такому форматі судових засідань, та які аспекти ще потребують вдосконалення.
Проте, спілкування громадян із судом не обмежується лише залом судових засідань. Імідж суду, підвищення довіри до інституту судочинства в Україні залежить і від організації судових комунікацій. В умовах кризи та тотальної невизначеності суди зіштовхнулись з проблемою ефективного інформування громадян про поточну ситуацію та потребою швидко реагувати на побоювання громадян, наприклад щодо власної безпеки в приміщенні суду в період пандемії.
Своїм досвідом побудови ефективного спілкування між судом та громадянами поділилась головний спеціаліст відділу аналітично-статистичної роботи Хмельницького апеляційного суду Юлія Салдан. Спікерка не лише розповіла про комунікаційну стратегію суду, а й поділилась з колегами порадами та корисними матеріалами, що мають стати помічними в роботі апаратів судів.
У другий день зустрічі учасники заходу змогли познайомитись ближче і з роботою іншої сторони – адвокатів та правозахисників. Вони поділились власним практичним досвідом захисту прав громадян в судах в умовах карантину та використання онлайн-інструментів
“Адвокати-практики адвокати також щодня перебувають в екстремальних умовах. Захист прав людини не можна відкласти й реагувати лише на ті виклики, які наразі виникли”, – розпочала другий день дискусії заступник директора Центра демократії та верховенства права Олеся Холопік.
На початку зустрічі команда Програми USAID “Нове правосуддя” розповіла яким чином міжнародні партнери відреагували на ситуацію з організацією правосуддя в Україні. Залишаючись підтримкою для української судової системи, експерти Програми організували та провели онлайн-навчання для українських суддів та працівників апаратів. Мета цих заходів – інформувати про найкращі світові практики антикризового реагування та комунікацій в судах, виробити власні підходи до організації роботи. Також юристи Програми USAID “Нове правосуддя” зазначили про свої планами на майбутнє, зокрема щодо введення системи вирішення спорів онлайн.
Адвокати-практики Іван П’ятак та Дмитро Мазурок презентували власний досвід роботи з системою “Електронний суд” та участю у судових засіданнях дистанційно. Адвокати погодились, що в тому вигляді, в якому система дистанційного судочинства працює зараз, вона не здатна ефективно забезпечувати роботу щодо захисту громадян у великих справах, зокрема якщо мова йде про кримінальне провадження. Проте, її можна і потрібно використовувати у малозначних спорах, а також на окремих етапах судового провадження. Що ж стосується електронного документообігу в судах – адвокати зазначили низку суттєвих проблем в роботі системи “Електронний суд”, що потребують негайного вирішення, адже вони перешкоджають реалізації права громадян на звернення до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
З огляду на масовий “вихід в онлайн” громадян, подекуди вимушений, дедалі більше з них шукають інформацію з теми права саме в мережі Інтернет. Подекуди, серед масивів інформації, що є у відкритому доступі, надзвичайно важко орієнтуватись і виникає потреба у конкретних технічних рішеннях, що дозволяють ефективно реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту порушених прав.
Виконавчий директор PravoSud Михайло Вертепа презентував можливості платформи PravoSud та як вона може допомагати спрощувати повсякденну роботу адвокатів та юристів. Керівник корпоративних сервісів Opendatabot Федір Сафір детально розказав про сервіси Opendatabot, як їх можна використовувати громадянам, та які перспективи їх подальшого розвитку та співпраці з органами правосуддя.
Команда Центру демократії та верховенства права і надалі буде досліджувати тему онлайн-правосуддя в Україні.