11 та 12 листопада Центр демократії та верховенства права провів тренінг з актуальних питань медіарегулювання для викладачів факультетів журналістики. Учасники з усієї України дізналися про ключові питання медіасфери, зокрема новели медіа права, фактчекінг, авторське право, питання мови ненависті та багато іншого. Відбувся захід за підтримки Уряду Швеції
У вступному слові Аліна Правдиченко, керівник напрямку “Освіта” Центру демократії та верховенства права, подякувала викладачам за постійний інтерес до теми.
“Ми раді зустріти постійних учасників наших тренінгів, а також бачити нові обличчв. Цього року ми вийти за межі нашої звичайної програми і будемо говорити не лише про юридичні аспекти, а й про медіарегулювання загалом» – зазначила експерт.
Про медіаграмотність викладачам розповіла Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «Детектор медіа». За її словами, у сьогоднішніх умовах ця тема особливо актуальна.
«До нас часто приїздять європейські партнери, аби вивчити наш підхід до упровадження медіаграмотності. У нас є велике поле для діяльності і цікавий досвід, адже наше суспільство було під агресивним впливом російської пропаганди. Тож важлива частина нашої роботи – це навчання критичному мисленню, вмінню аналізувати, вивчати інформацію з різних джерел. Ще один аспект – навчити приймати обгрунтовані рішення на основі отриманих фактів», – відзначила експерт.
У своїй лекції Діана Дуцик навела приклади медіакритичних матеріалів, які навчають читачів медійній грамотності та допомагають орієнтуватися у контенті ЗМІ.
Темою лекції Олени Чуранової, редактора з фактчекінгу проекту Stopfake стали теоретичні та практичні засади фактчекінгу
«Важливо не лише заявити, що новина є фейком, а змусити читачів засумніватися і критично оцінити інформацію. Тому не можна просто ставити позначки «спростовано», потрібно аргументувати цю позицію», – наголосила вона.
Експерт ознайомила слухачів з практичними уміннями у цій сфері, зокрема перевіркою достовірності зображень та відео. Також вона показала, яким чином можна прослідкувати походження сайту, аби виявити справжні джерела інформації. Свою лекцію Олена Чуранова підкріпила кейсами спростування фейків з власного досвіду.
Дарія Опришко, юрист Інституту Медіа Права Центру демократії та верховенства права, у своїй лекції дала юридичні поради журналістам, які пишуть на «чутливі теми». Які є прояви мови ворожнечі та як їх визначити – про все це лектор роззповіла на реальних прикладах
«Це питання є складним, адже потрібно визначити межу між висловлюваннями, які містять гострий характер, однак є допустимими, і тими висловлюваннями, які вже перетинають цю межу і ображають інших. Адже право на висловлювання не є абсолютним, воно має певні обов’язки та обмеження, спрямовані на захист інших осіб», – наголосила вона.
За словами експерта, ЗМІ мають великий вплив на формування поглядів суспільства, тому журналісти несуть особливу відповідальність за свої висловлювання.
Ігор Розкладай, Інституту Медіа Права Центру демократії та верховенства права, розповів про вже запроваджені та заплановані новели у сфері медіа права. Зокрема, його лекція стосувалася історії запуску Суспільного мовлення та його перспектив.
«Відверто кажучи, я очікую реального результату від НСТУ не раніше 2020-го року. Тому що є борги, є відверто політичне недофінансування. Однак можна сказати, що це успішна реформа, бо вперше в сучасній Україні був створений незалежний суспільний мовник. Так, є багато проблем, але це вже не буде те страшне телебачення, яке під час криз і виборів рекламувало чиновників», – відзначив експерт.
За його словами, однією з майбутніх ініціатив буде створення регулятора, який би займався усіма видами мультимедійного контенту і телекомунікаціями, адже зараз ми переходимо від класичної моделі до системи з багатьма видами комунікацій.
Також Ігор Розкладай розповів про процес розробки нового закону про аудіовізуальні послуги та європейське законодавство, яке регулює цю сферу.
Другий день тренінгу розпочався лекцією Аліни Правдиченко щодо авторського права в журналістиці. Вона розповіла про те, за яких умов журналістські матеріали будуть захищатись авторськими правами, як правильно використовувати чужі матеріали, не порушуючи при цьому закон, які права мають автори творів та багато іншого.
Експерт також звернула увагу на нещодавно запроваджений механізм захисту авторського права у Інтернеті, та розповіла про пов’язані з цим проблеми.
Продовжився тренінг лекцією Галини Чижик, юриста ЦЕДЕМ, щодо судової журналістики.
«У навчанні журналістів мало уваги приділяється юридичним питанням та умінню працювати у суді. А це важлива тема, адже робота суддів та справи, які вони розглядають, мають великий вплив як на життя громадян, так і на дії влади. Поки що цій темі присвячують мало сюжетів, однак саме розорість і оприлюднення інформації – єдиний спосіб впливати на хід судової реформи», – вказала вона.
Експерт ознайомила викладачів із порядком роботи журналістів у приміщенні суду під час засідання. Також вона пояснила, у яких випадках публікація матеріалів про суддю є порушенням права на приватність, а у яких – є виправданою суспільним інтересом.
Максим Дворовий, юрист Інституту Медіа Права Центру демократії та верховенства права, розповів про регулювання контенту в медіа. Він вказав, якими правовими актами регулюється діяльність ЗМІ та які санкції держава може накладати за порушення. Ще однією темою став механізм саморегулювання і його перспективи в умовах, коли медіа не зацікавлені в жорстких правилах і не виконують виховну функцію.
Також Максим Дворовий розповів про створення та роботу Незалежної медійної ради.
«Організації-засновники Медійної Ради усвідомили, що в Україні бракує гравця, який би вказував на порушення законодавства та етичних стандартів – передовсім щоб підвищити обізнаність населення та визначити проблеми українського медіапростору», – наголосив експерт.
Завершився тренінг врученням відзнак учасникам та неформальним спілкуванням.
