11 грудня Інститут Медіа Права провів тренінг для регіональних журналістів «Медіа реформа в Україні: досягнення і виклики». Захід відбувся в офісі Реанімаційного Пакету Реформ.

Учасники розглянули теми впровадження суспільного мовлення в Україні, роздержавлення друкованих ЗМІ, захист журналістів від надмірних позовів про захист честі, гідності і репутації, реформування законодавства щодо здійснення передвиборної агітації та ролі ЗМІ під час виборів, прозорість медіа власності, корупції в медіа та ін.

Тренінг розпочався вітальними виступами Тараса Шевченка, директора Інституту Медіа Права та члена Ради Реанімаційного Пакету Реформ, а також Ольги Сєдової, керівника національних програм Посольства Швеції в Україні.

Під час заходу Тарас Шевченко також презентував Дорожню карту медіа реформ РПР, окресливши основні здобутки 2015-го та плани на наступний рік. Зокрема, серед пріоритетів на 2016 – новий закон про аудіовізуальні медіа та боротьба з «медіа-корупцією».

Артем Миргородський, голова Секретаріату Реанімаційного Пакету Реформ, розповів учасникам тренінгу про структуру РПР та яким чином учасники платформи приймають рішення. Пан Миргородський відзначив, що із створенням РПР як коаліції громадських організацій, для впровадження реформ було зроблено набагато більше, ніж якби це робилось поодинці.

Тетяна Кириленко, PR-менеджер Реанімаційного Пакету Реформ, розповіла журналістам про проведені заходи, які стимулювали рух реформ в українському суспільстві, а також запросила учасників тренінгу до активної комунікації з офісом РПР: «Ми прагнемо бути ньюзмейкерами, які полегшуватимуть вам, журналістам, роботу. Наша команда завжди відкрита до ваших запитань з приводу будь-яких реформ, що проводяться в Україні. Ми готові все пояснити, навіть, зробити для вас матеріал, якщо ви не можете приїхати до Києва».

Багато запитань у учасників тренінгу викликав блок, присвячений впровадженню суспільного мовлення в Україні, який вели Світлана Остапа, медіа експерт ГО «Телекритика» та Ігор Розкладай, юрист Інституту Медіа Права, які також є експертами медіа групи РПР. Зокрема, занепокоєння представників обласних ТРК стосувалось можливої втрати робочих місць окремими працівниками та недостатнім фінансуванням процесу перетворення.

Водночас, Микола Чорнотицький, керівник Сумської ОТРК, поділився і позитивним досвідом реформування: «З самого початку ми з командою зробили наголос на повній відмові від «джинси» та підвищенні якості матеріалів через серію проведених тренінгів зі стандартів роботи журналіста. Мені дуже хотілось, аби передивляюсь свій матеріал в ефірі, мій працівник пишався собою, а не відвертав очі, бо йому дали зі сторони замовлення».

Чи не легше було би створити суспільне мовлення з нуля, цікавились учасники тренінгу. В якості відповіді Світлана Остапа навела приклад однієї з пострадянських країн: «За зобов’язаннями Азербайджану перед Радою Європи, державне мовлення повинно було трансформуватися на суспільне. Але там створили нове суспільне мовлення, залишивши державне, і фактично отримали два державних мовника».Окрім того, експерт ГО «Телекритика» РПР вважає, що створення суспільного мовлення шляхом поступового реформування державних ТРО, є краще, в першу чергу, для самих журналістів. Адже надає останнім можливість зберегти робочі місця, надаючи час для підвищення кваліфікації та, зрештою, якості контенту, який не міститиме «джинсу».

«На Заході говорять: «Я не дивлюсь суспільне телебачення, але коли приходить час виборів завжди знаю, де отримати збалансовану і об’єктивну інформацію, що дозволить зробити мені усвідомлений вибір». Я хотів би, щоб наш суспільний мовник дозволяв змінити політичну культуру в країні, – поділився Ігор Розкладай. Впровадження суспільного мовлення в Україні, на погляд юриста Інституту, повинно було розпочатись ще в 1994 році, коли існувала єдина Державна телерадіомовна компанії України. Утім, цього не відбулося, бо було вигідніше розділити її на 30 суб’єктів і встановити вплив з боку регіональних керманичів. Тому, зважаючи на всі політичні і фінансові ризики реформування повинно здійснюватися якнайшвидше. «Суспільне мовлення має навчити навчити наше суспільство не бути радянським, а також задати планку якості для комерційних медіа”

Жваве обговорення викликала серед учасників тема реформування державної та комунальної преси. Про основні етапи та проблеми, що можуть виникнути під час реформування, розказав Ігор Розкладай. Особливу цікавість викликала ідея реформування парламентських ЗМІ. Не менше уваги було приділено іншим актуальним медіа реформам.

Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації, представив учасникам тренінгу ключові вимоги щодо прозорості медіа власності в телерадіомовленні, які нещодавно були ухвалені парламентом, та зауважив, що подібні вимоги прозорості мають бути поширені і на друковані ЗМІ, хоча і з іншими механізмами. Наприклад, через обов’язок надавати інформацію громадянам про власників газети у відповідь на інформаційний запит.

Тему прозорості медіа в аспекті відкритості фінансових звітів телерадіокомпаній продовжив Максим Дворовий, юрист Інституту Медіа Права. На прикладі грузинського досвіду, юрист продемонстрував, яким чином можна домогтись дієвого механізму виявлення осіб, що мають реальний вплив на ЗМІ.

Юрист ІМП Віта Володовська представила законопроект щодо повернення прогресивної шкали у спорах про захист честі та гідності, розроблений Інститутом Медіа Права, мета якого – захистити журналістів та редакції від необгрунтовано високих сум морального відшкодування за недостовірну інформацію. Медіа юрист також закликала учасників активно висвітлювати важливі процеси реформування, щоб підвищити рівень їх розуміння у суспільстві.

Зрештою, тренінг пройшов насичено та цікаво. Теми спікерів були змістовними, а дискусії учасників – активними. «Все дуже просто, доступно та змістовно про медіа реформи в Україні – ось, за що хочу подякувати організаторам тренінгу. А ще вражена тим, що, виявляється, країну рухають вперед не політики, а громадські активісти. До тренінгу уявити не могла, що робиться в напрямку реформ, як це робиться і чого варте», – відмітила Лариса Скорбенко, журналістка з Харкова. 

Захід проводиться за підтримки Шведського уряду через Шведське Агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA).