5 червня Центр демократії та верховенства права спільно із Національним проєктом із медіаграмотності ʼʼФільтрʼʼ, провів онлайн-вебінар, присвячений протидії дезінформації у соціальних мережах.
До участі були запрошені журналісти, представники медіа, громадські діячі та представники ОГС, студенти, викладачі шкіл та вишів, а також інші активні користувачі соціальних мереж.
Соціальні мережі вже давно стали не лише простором розваг та комунікацій, а й, у багатьох випадках, основним джерелом новин. Але крім правдивої інформації там легко можна знайти брехню, перекручення та емоційно забарвлені повідомлення.
А тому здатність відрізнити правду від фейку стає ключовою навичкою для користувачів соцмереж. Навіть безневинна дезінформація вже шкідлива, адже підживлює недовіру до медіа та теорії змови. А серйозніші фейки (наприклад, про вакцинацію) підштовхують людей до рішень, які шкодять їм та всьому суспільству.
Першу лекцію провела Ольга Кравченко, керівниця Національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” МКІП. А стосувалася вона таких тем:
- Що таке медіа та інформаційна грамотність та для чого потрібно їх розвивати?
- Як навчитися розпізнавати маніпулятивні повідомлення та протистояти їм?
- Як впливає емоційний контент на сприйняття інформації в соціальних мережах, і які є способи зменшити його вплив?
- Як можна залучити молодь до активного освоєння медіаграмотності та критичного мислення?
Лекторка пояснила, що існує два способи протистояти дезінформації: дебанкінг (спростування неправдивих повідомлень і фактчекінг) та пребанкінг (коли людей завчасно вчать розпізнавати маніпуляції і не вірити їм). Сучасніші дослідження вказують, що другий спосіб є ефективнішим. А методи навчання можуть бути різними: зокрема, це освітні публікації, графіка та відео.
Також Ольга Кравченко розповіла про критерії, через які слід підозрювати маніпуляцію. Серед них відсутність джерел, емоційність, нестача аргументів та фактів, погана якість контенту і неактуальність. Важливу роль посідають упередження (наприклад, проти вимушених переселенців), а також і теорії змови, за якими нібито певні люди чи група осіб мають таємний план та втілюють його заради своїх інтересів. Наприклад, “світом правлять масони”.
Наостанок лекторка дала слухачам поради про те, як фільтрувати інформацію під час війни. Людям потрібно:
- Розрізняти факти й судження;
- Спостерігати за своїми емоціями;
- Шукати першоджерела;
- Виходити за межі своїх інформаційних бульбашок;
- Перевіряти біографію “експертів”;
- Відповідально створювати та поширювати контент.
Під час другої сесії Альона Романюк, фактчекерка, засновниця проєкту НотаЄнота, провела практичний розбір кейсів дезінформації та фейків у соціальних мережах.
Вона пояснила, що феномен інформаційного вакууму виникає, коли поєднуються три фактори. А саме коли є суспільний інтерес до теми, однак бракує офіційної інформації, а люди не розуміють, що відбувається.
Лекторка розібрала механізми дезінформації на прикладі російських тез про Євромайдан, виділивши:
- Навішування ярликів – державний переворот, радикали, націоналісти;
- Підміна понять – Революцію Гідності називають державним переворотом;
- Брехня – нібито переворот призвів до захоплення влади у Києві націоналістами;
- Залякування – націоналісти та радикали захопили владу у Києві;
- Порушення причинно-наслідкових зв’язків – адже насправді перевибори Президента і переобрання депутатів Верховної Ради сталися внаслідок того, що попередня влада втекла, а низка депутатів проголосували за злочинні закони 16 січня.
Альона Романюк також розповіла про когнітивні упередження, які трапляються з різних причин. Вони можливі, коли бракує сенсу (наприклад, історії і закономірності знаходять навіть серед не пов’язаних даних), багато інформації (наприклад, притягають деталі, які підтверджують чинні переконання), при швидкій реакції (наприклад, перевага надається простим варіантам) або ж у випадках, де люди запам’ятовують і згадують (наприклад, відкидаючи специфіку і формуючи узагальнення).
Надалі у лекції йшлося про найзнаковіші випадки дезінформації у соцмережах та онлайн-медіа. Серед них були як знаменита “перемога” українського школяра на олімпіаді з мемів у Горішніх Плавнях, так і сучасніші випадки: попередження про “екстренні відключення” електроенергії до 20 годин чи російський наступ на Київ.
Тим часом у Facebook є нова типова схема дезінформації, коли створюются ворожі сторінки, які маскуються під українські. Зазвичай вони публікують короткі пости із фото військових або поранених (часто без жодного стосунку до України), аби зібрати якнайбільше лайків та коментарів.
Наостанок експертка дала учасникам поради: що подивитися і почитати про дезінформацію, а також якими ресурсами, ботами та інструментами скористатися, аби перевіряти картинки, відео, контакти та профілі у соцмережах.
