Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»

April 18, 2014

Верховна Рада України 17 квітня 2014 року за результатами повторного другого читання прийняла в цілому Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (законопроект № 1076, КМУ). Він скасовує «мертвий» на практиці Закон «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» і започатковує реальний процес впровадження в Україні європейських стандартів суспільного мовлення, зокрема, шляхом перетворення державного мовлення на суспільне.

Відповідно до нового закону Кабінетом Міністрів України на базі реорганізованих Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та низки державних телерадіокомпаній створюється “Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НТСУ), структурними підрозділами якої будуть Суспільне телебачення і Суспільне радіо.

Основними завданнями НСТУ відповідно до закону є: об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном; сприяння консолідації українського суспільства; розвиток і зміцнення статусу української мови та культури, сприяння розвитку мов і культур національних меншин;сприяння якнайповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб населення України, у тому числі шляхом створення та поширення економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, людей з обмеженими фізичними можливостями, національних меншин, інших соціальних груп; надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку та ін.

Суспільне мовлення діє на принципах незалежності і забороняється будь-яке втручання, зокрема державних органів у діяльність НСТУ. Нагляд за діяльністю НСТУ здійснює Наглядова рада НСТУ, що визначає основні напрями діяльності, затверджує редакційний статут, обирає на конкурсних засадах на чотири роки членів правління та голову правління НСТУ, приймає рішення про дострокове припинення їхніх повноважень тощо.

До складу Наглядової ради входять: по одному представнику від депутатських фракцій та груп Верховної Ради України поточного скликання та дев’ять членів від всеукраїнських громадських об’єднань. Члени Наглядової ради НСТУ від всеукраїнських громадських об’єднань обираються шляхом рейтингового голосування на конференціях всеукраїнських громадських об’єднань, окремо за кожним видом діяльності, які проводяться Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Членом Наглядової ради НСТУ може бути громадянин України, який має високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також має вищу освіту та не менш як п’ять років проживає на території України. При цьому, встановлюється перелік осіб, які не можуть бути членами Наглядової ради НСТУ, зокрема, до таких відносяться народні депутати, члени Кабміну, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, військовослужбовці,  особи, які перебувають на державній службі або займають виборні посади в органах державного управління будь-якого рівня, перебувають у штаті політичної партії та ін.

Управління поточною діяльністю НТСУ здійснюватиме Правління НСТУ, члени якого обираються Наглядовою радою за  поданням голови Правління на чотири роки.

Фінансування НСТУ відповідно до закону має здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України протягом чотирьох років з дня набрання ним чинності. Після завершення перехідного періоду НСТУ зможе фінансуватися за рахунок: продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами; державного і місцевих бюджетів; добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних, та інших надходжень.

Закон містить вимоги до програмної політики Суспільного мовника, зокрема, визначається, що програми НСТУ мають становити не менше 75 відсотків національного та європейського (країн-учасниць Європейської конвенції про транскордонне телебачення) виробництва щодобового ефірного мовлення.

Таким чином, суспільне мовлення має сприяти всебічному задоволенню інформаційних потреб громадян, забезпечувати їх участь в обговоренні та вирішенні важливих питань суспільно-політичного життя держави.