громадських організацій «Інститут Медіа Права», «Інститут масової інформації», «Телекритика», Громадянської служби «Свідомо», Київської незалежної медіа профспілки, Академії Української Преси щодо Закону України «Про судовий збір»

П’ятнадцятого липня 2011 року Верховна Рада України направила на підпис Президенту України раніше ухвалений Закон України «Про судовий збір». У разі підписання, цей закон скасує норму законодавства, яку було введено після парламентських слухань про свободу слова і яка діє з 2003 року. Саме тоді змінами до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» було встановлено пропорційний до ціни позову розмір мита за позовами про відшкодування моральної шкоди, а саме 10% до найбільших позовів.

Це означало, що при поданні позову проти журналіста чи ЗМІ з вимогою відшкодувати мільйон гривень необхідно було спочатку сплатити мито в розмірі 100 тис. грн. Такі зміни зупинили хвилю позовів про відшкодування моральної шкоди, які часто призводили до закриття газет та інших ЗМІ.

Ухвалений Закон України «Про судовий збір» встановлює, що для позовів про відшкодування моральної шкоди розмір збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто при поданні позову про відшкодування моральної шкоди, незалежно від ціни позову, максимальний збір у 2011 році становитиме 2 823 грн.

Громадські організації звертають увагу, що Верховна Рада України відмовилася підтримати поправку н. д. Андрія Шевченка, якою, зокрема, пропонувалося встановити, що з позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову понад 300 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто більше 85 тис. грн.) слід було б сплатити збір у розмірі 10% ціни позову.

Закликаємо Президента України застосувати право вето та повернути зазначений закон до парламенту для виправлення цієї помилки, адже у разі набуття чинності законом у прийнятій редакції буде створено умови для обмеження свободи слова та діяльності ЗМІ.

Можливість подання мільйонних позовів проти ЗМІ сама по собі має негативний ефект і спонукає до жорсткої самоцензури. Відсутність судового збору, пропорційного до розміру шкоди, яку захоче стягнути ображена сторона, відкриває можливості для тиску на ЗМІ та окремих журналістів, а також може повернути практику вимушеного закриття ЗМІ після застосування непропорційних штрафних санкцій. Це суперечитиме статті 34 Конституції України та статті 10 Європейської конвенції про права людини.

При цьому стягнення судового збору, пропорційного до ціни позову, саме для вимог про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди не становитиме обмеження права на доступ особи до суду, оскільки, по-перше, йдеться про вимоги грошової компенсації у випадках, коли було завдано нематеріальної шкоди, для якої в більшості випадків буде достатньо спростування та оприлюднення відповіді, а, по-друге, ціна позову в таких справах визначається довільно позивачем на свій розсуд і може бути явно необґрунтованою та надмірною.