April 11, 2012
Десятого квітня 2012 року відбувся експертний семінар «Як працювати з персональними даними: рекомендації для медіа», який є другим у ланцюгу обговорень вищезазначеної теми, проведених Інститутом Медіа Права у співпраці з проектом Європейського союзу та Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі».
Софі Квасни, голова відділу з питань захисту персональних даних, генеральний директор з питань прав людини і верховенства права Ради Європи, у вступному слові наголосила на тому, що семінар присвячений не лише презентації експертних рекомендацій, а й їх удосконаленню та пошуку шляхів їх реалізації.
Під час семінару основна увага була приділена співвідношенню європейського досвіду з українськими реаліями функціонування закону щодо захисту персональних даних. Учасники обговорили способи саморегулювання діяльності журналістів (приклади етичних кодексів та комісій з етики), а також співвідношення таких механізмів із законодавчим регулюванням. Були озвучені й окремі приклади роботи медіа з чутливими даними та вразливими групами населення. Зрештою учасники сфокусувалися на тому, як розробити і запровадити професійні стандарти у сфері роботи з персональними даними відповідно до норм законодавства та потреб журналістів.
Проаналізувавши європейські кодекси саморегуляції медіа, професор Бертіль Котьє (Швейцарія) під час першої сесії зазначив, що головною метою більшості з них є пропагування вільної журналістики: держава мінімізує свій вплив на діяльність ЗМІ. Однак останні, в свою чергу, мають не порушувати моральні та етичні норми. Експерти Ради Європи пані Шура Нас (Нідерланди) та пан Пьотр Дробек (Польща) проілюстрували це твердження прикладами.
Юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай звернув увагу на саморегулювання українських медіа та зазначив проблеми, що існують у нинішньому вітчизняному законодавстві про пресу, телебачення та радіомовлення.
Під час другої сесії іноземні експерти поділилися досвідом щодо існуючих кодексів та інших законодавчих актів, які нині функціонують в країнах Європи. У свою чергу медіаексперт Дмитро Котляр (Україна) здійснив огляд українського законодавства та актів, які необхідно взяти до уваги при розробці рекомендацій для журналістів.
Хто саме має брати участь у створенні таких рекомендацій, їх формат та шляхи реалізації були обговорені під час третьої сесії. Думки іноземних та українських експертів зійшлися на тому, що у розробці мають бути обов’язково задіяні представники ЗМІ, участь яких сприятиме створенню простих для використання, однак змістовних рекомендацій.
Підводячи підсумки, експерт Ради Європи Марі Жорж (Франція) наголосила на тому, що Рада Європи має розробити та подати свої коментарі, додатки та пропозиції до існуючого в Україні Закону «Про захист персональних даних». Водночас директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко подякував іноземним експертам за увагу до проблем України та діяльності українських ЗМІ, а також окреслив основні напрямки подальшої роботи над розробкою рекомендацій для медіа в контексті використання персональних даних.
Софі Квасни, голова відділу з питань захисту персональних даних, генеральний директор з питань прав людини і верховенства права Ради Європи, у вступному слові наголосила на тому, що семінар присвячений не лише презентації експертних рекомендацій, а й їх удосконаленню та пошуку шляхів їх реалізації.
Під час семінару основна увага була приділена співвідношенню європейського досвіду з українськими реаліями функціонування закону щодо захисту персональних даних. Учасники обговорили способи саморегулювання діяльності журналістів (приклади етичних кодексів та комісій з етики), а також співвідношення таких механізмів із законодавчим регулюванням. Були озвучені й окремі приклади роботи медіа з чутливими даними та вразливими групами населення. Зрештою учасники сфокусувалися на тому, як розробити і запровадити професійні стандарти у сфері роботи з персональними даними відповідно до норм законодавства та потреб журналістів.
Проаналізувавши європейські кодекси саморегуляції медіа, професор Бертіль Котьє (Швейцарія) під час першої сесії зазначив, що головною метою більшості з них є пропагування вільної журналістики: держава мінімізує свій вплив на діяльність ЗМІ. Однак останні, в свою чергу, мають не порушувати моральні та етичні норми. Експерти Ради Європи пані Шура Нас (Нідерланди) та пан Пьотр Дробек (Польща) проілюстрували це твердження прикладами.
Юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай звернув увагу на саморегулювання українських медіа та зазначив проблеми, що існують у нинішньому вітчизняному законодавстві про пресу, телебачення та радіомовлення.
Під час другої сесії іноземні експерти поділилися досвідом щодо існуючих кодексів та інших законодавчих актів, які нині функціонують в країнах Європи. У свою чергу медіаексперт Дмитро Котляр (Україна) здійснив огляд українського законодавства та актів, які необхідно взяти до уваги при розробці рекомендацій для журналістів.
Хто саме має брати участь у створенні таких рекомендацій, їх формат та шляхи реалізації були обговорені під час третьої сесії. Думки іноземних та українських експертів зійшлися на тому, що у розробці мають бути обов’язково задіяні представники ЗМІ, участь яких сприятиме створенню простих для використання, однак змістовних рекомендацій.
Підводячи підсумки, експерт Ради Європи Марі Жорж (Франція) наголосила на тому, що Рада Європи має розробити та подати свої коментарі, додатки та пропозиції до існуючого в Україні Закону «Про захист персональних даних». Водночас директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко подякував іноземним експертам за увагу до проблем України та діяльності українських ЗМІ, а також окреслив основні напрямки подальшої роботи над розробкою рекомендацій для медіа в контексті використання персональних даних.