|
3-4 листопада 2011 року Інститут Медіа Права провів навчальний семінар для викладачів факультетів журналістики на тему доступу до публічної інформації. Семінар проходив у готельному комплексі «Пуща Лісова» неподалік від Києва.
Актуальна наразі тема –
доступу до інформації – була висвітлена медіа юристами. Що таке публічна
інформація та яке право на неї має кожен, як і куди подавати інформаційні
запити, де оскаржувати незаконні відмови на запити – основні положення закону
«Про доступ до публічної інформації» розглядалися теоретично і одразу ж
застосовувалися на практиці в інтерактивній формі.
Директор Інституту Медіа Права розповідає учасникам про інформаційні запити
Перший блок розпочав директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко. У ньому слухачі семінару в групах мали написати інформаційні запити, котрі потім аналізувалися. «Це ви можете і не писати, а от без цього ніяк» – Тарас Шевченко про причину подання запиту, яку не потрібно вказувати, та про адресу запитувача – її вказувати треба. Так, у вільній атмосфері розпочався семінар. Кожен мав змогу поставити питання і отримати відповідь фахівця.
Ігор Розкладай, юрист Інституту Медіа Права, зробив екскурс у минуле – він пояснив, що питання доступу до інформації – це питання двохсотрічної давності. У своєму виступі він дав ґрунтовний аналіз міжнародних стандартів доступу до інформації та перспектив України.
Яка різниця між конфіденційною, таємною та службовою інформацією? Юрист з Інституту Медіа Права – Ольга Сушко – говорила про види інформації з обмеженим доступом та різницю між ними. Зала загула: декому з викладачів, як виявилось, неправомірно відмовляли у інформації, мотивуючи це конфіденційністю. Тепер вони не попадуться на гачок. Пані Ольга розповіла, як за допомогою трискладового тесту потрібно перевіряти, чи справді інформація є обмеженою у доступі.
Обурених викладачів заспокоїли – наступний блок присвячено якраз оскарженню незаконних відмов у наданні інформації. Для виступу на цю тему Інститут Медіа Права запросив Оксану Ващук, програмного директора інформаційно-правового центру «Наше право». Аби розворушити аудиторію пані Оксана провела кілька рухливих ігор, а далі у дискусійному форматі продовжила виклад теми. Учасники семінару тільки й встигали записувати установи, де можна оскаржувати відмови, побіжно коментуючи: «Якби-то ми знали!» Тепер вже знатимуть. Практичною роботою був аналіз скарг та судових рішень, з яким викладачі впоралися на відмінно.
Другого дня був ще один гість – Роман Головенко, юрист Інституту Масової Інформації. Він закцентував увагу на тих аспектах закону «Про доступ до публічної інформації», які ще не розглядалися в ході семінару: розпорядники, строки надання інформації та ін. Поділився пан Роман і власним досвідом подання інформаційних запитів.
Анна Балацька, юрист Інституту Медіа Права, зосередила свій виступ на органах влади та на законодавчих вимогах щодо оприлюднення ними інформації. А на завершення учасники аналізували кейси з доступу до інформації.
Учасники семінару з організаторами та лекторами
Медіаграмотність
майбутніх журналістів, які навчаються у вишах, у великій мірі залежить від
медіа грамотності викладачів. Результатом семінару стали не лише вручені сертифікати,
а й отримані знання та розуміння, як їх використовувати практично. Слухачі були
представлені різними містами України – від Ужгорода до Луганська. А це свідчить
про те, що питання доступу до інформації важливе як для журналістів-практиків,
так і для студентів, майбутніх
журналістів. Адже, «той, хто володіє
інформацією, володіє світом.» (Н. Ротшильд)