Забезпечення реформи системи захисту прав споживачів – відповідальність виключно Прем’єр-міністра

November 24, 2015

_SIN6898

Забезпечення реформи системи захисту прав споживачів – відповідальність виключно Премєр-міністра

24-го листопада 2015 р. в інформагентстві УНІАН відбулась прес-конференція за участі представників ініціативної групи громадських організацій у сфері захисту прав споживачів, під час якої її учасники розповіли про кризу у сфері захисту прав споживачів та повідомили про серйозний ризик зриву євроінтеграційних процесів в цій сфері.

Поштовхом до того, що представники громадськості почали бити на сполох, послугувала низка ініціатив на державному рівні, серед яких: постанова КМУ №942 від 18.11.2015 про підпорядкування новоствореної Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) Міністерству аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України); маніпулятивна заява Міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка про те, що нібито Єврокомісія підтримала переведення Держпродспоживслужби до зазначеного міністерства і це усталена практика для 20 країн Європи.

Починаючи з 10 вересня 2014 року, коли затверджено постанову Кабінету міністрів №442 «Про оптимізацію системи органів виконавчої влади», яка фактично стосується реформування органів державного контролю, Кабінет міністрів спромігся лише затвердити положення про новий орган – Дрежпродспоживслужбу, призначити його голову і одного заступника та затвердити вищезазначену постанову № 942. Проте, ані структури, ані штату з чітким означенням функцій досі немає та й не відомо, коли з’явиться. До того ж, згідно положення, нова служба у своїй діяльності зорієнтована переважно на реалізацію державної політики у сфері безпечності харчових продуктів, однак державна політика у сфері захисту прав споживачів фактично відсутня.

«В результаті того, що сьогодні відбувається радше імітація реформи державного контролю та нагляду, загострилася ситуація в різних сферах, зокрема і у сфері контролю над тютюном. Ініційовані урядом напівміри – мораторій на перевірки, які рік тривали з метою «захисту бізнесу» від контролюючих органів призвели до того, що недобросовісні його представники під протекторатом закону щодо заборони на перевірки почали зухвало порушувати чинні закони, а захист прав споживачів опинився на узбіччі. Погіршення виконання антитютюнового законодавства щонайменше втричі є тому наочним прикладом. Тому сьогодні уряд має припинити ігнорувати сферу захисту споживачів, вгамувати апетити деяких посадовців та проводити послідовну державну політику у цій сфері в тісній співпраці з громадськими організаціями споживачів (як того вимагає угода про асоціацію з ЄС) для реформування та побудови ефективної системи захисту споживчих прав», − вважає Юлія Солоха, керівник проекту «Київ без тютюнового диму» ГО «Інститут Медіа Права».

Громадські організації у сфері захисту прав споживачів в своїх зверненнях до Президента України та членів уряду неодноразово попереджали про хибність орієнтації напрямів діяльності Держпродспоживслужби лише на безпечність харчових продуктів і напрями роботи, притаманні Мінагрополітики України. Проте створюється враження, що представники уряду навмисно нехтують європейськими підходами у сфері захисту прав споживачів та, діючи за принципом «чим гірше, тим краще», приймають рішення прямо протилежні пропозиціям громадськості. Постійні зміни вектору реформ шкодять не лише споживачам, але і добропорядному бізнесу й економіці України.

«Чисельні декларації можновладців про необхідність впровадження в Україні європейських стандартів життя, досі не знаходять своєї реальної реалізації. Всупереч положенням Конституції України та Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”, Урядом приймаються рішення, які остаточно знищують залишки системи захисту прав споживачів та надію громадян на належне виконання Державою своїх правозахисних функцій. Як результат – реформа, що мала на меті підвищити якість і безпечність життя та здоров’я українських громадян, перетворилася в черговий раз на жорстоку боротьбу чиновників за грошові потоки. Звісно, що в такій ситуації інтереси суспільства не мають першочергового значення», − констатував Олег Цільвік, заступник голови правління Союзу споживачів України.

Cистема захисту прав споживачів по своїй суті значно ширше, ніж питання безпечності харчових продуктів, яке є лише одним з усього кола питань, притаманних цій системі та охоплює всі види товарів, робіт і послуг відповідно до всесвітньо визнаних восьми головних прав споживачів, закріплених також в європейському законодавстві та міжнародних договорах України.

Саме тому, підпорядковувати нову службу, яка до того ж, досі не створена, Міністерству, яке можливо й здатне кваліфіковано забезпечити лише інтереси з точки зору безпечності харчових продуктів – хибно та невиправдано. Мінагрополітики не має достатнього рівня компетенції та ресурсів для того, аби забезпечити координацію роботи Держпродспоживслужби, особливо у сфері захисту прав (правозахисті) споживачів.

Інформація, яку навів Міністр агропродовольчої політики Олексій Павленко, є маніпулятивною та не відповідає дійсності. По-перше, ніде в ЄС немає поєднання контролюючих органів відповідальних за різноманітними напрямками державної політики в одній структурі. Це винахід цілком український. По-друге, в жодній країні мінагрополітики не займається захистом прав споживачів.

Сфера захисту прав споживачів охоплює питання прав громадян і питання безпеки, і соціального захисту, і питання економічних інтересів. На рівні урядів, що входять до Ради Європи цим питанням займається  Рада з питань зайнятості, соціальної політики, охорони здоров’я та захисту прав споживачів; на рівні комісій ЄС цими питаннями опікується комісія з охорони здоров’я і споживчої політики; в Європейському парламенті – комітет з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів. Враховуючи вищенаведене, на рівні національних урядів підхід до споживчої політики не однозначний і підпорядковується, то міністерствам юстиції, то міністерствам економіки, то міністерствам соціальної політики, то міністерствам охорони здоров’я, а в Польщі безпосередньо Прем’єр-міністру. Але в жодній крайні ця сфера не відноситься до питань, якими займається мінагрополітики. (ДИВ. Додаток №1).

«Міністр агропродовольчої політики О. Павленко у  коментарі відносно необхідності підпорядкування Держпродспоживслужби його міністерству як рекомендації європейської комісії і загальноєвропейської практики підпорядкування подібних структур міністерствам аграрної політики цих країн, відверто маніпулює фактами та викривляє реальний стан речей. Тому пояснення що для виконання частини угоди в питаннях безпеки харчових продуктів ми маємо пожертвувати виконанням частин угод за іншими напрямками, м’яко кажучи безвідповідально. Враховуючи широту напрямків діяльності Держпродспоживслужби ми наполягаємо залишити її у підпорядкуванні Прем’єр-міністра, як посадовця, який поєднує реалізацію всіх напрямків державної політики», − заявив Андрій Лига, член правління Всеукраїнської федерації споживачів «Пульс».

 Відеозапис прес-конференції можна переглянути за посиланням: http://www.unian.ua/multimedia/video-1/21724-podchinenie-gosprodpotrebslujbyi-minagropolitiki.html

Додаткова інформація:

Тел.: 067-473-86-64

E-mail: yulia@medialaw.kiev.ua