Закон про лобізм Україні не потрібен – Тарас Шевченко

Травень 14, 2020

Депутати Верховної Ради України пропонують легалізувати лобізм і встановити “правила гри” для такої діяльності. У парламенті зареєстровано вже чотири законопроекти на відповідну тему. Так, проєкт закону №3059 подали депутати від партії “Батьківщина”, авторами трьох альтернативних документів (3059-1, 3059-2, 3059-3) є нардепи від партії “Слуга народу”. Також у ВРУ ще у листопаді 2019 року була створена робоча група з підготовки законопроекту про лобізм: до неї увійшли представники від “Слуги народу”, “Опозиційної платформи”, “Європейської солідарності” та “Голосу” (їхній проєкт поки не зареєстрований).

Загальна ідея законопроектів – дати визначення лобізму і регулювати його як професійну діяльність. Під лобізмом нардепи мають на увазі бізнесову діяльність з впливу на органи влади (від Президента до місцевого самоврядування) задля ухвалення рішень, вигідних замовнику. До прикладу, компанія, яка хоче отримати земельну ділянку під комерційну забудову, зможе найняти лобістську фірму, котра добиватиметься такого рішення від міської влади та захищатиме інтереси компанії-забудовника. 

Лобісти, зокрема, зможуть готувати та поширювати інформаційно-аналітичні матеріали, вигідні замовнику, готувати проєкти законів чи рішень органів місцевої влади, проводити соцопитування, публічні виступи або ж особисто спілкуватися з посадовцями, аби вплинути на їхню думку.

Крім того, законопроекти встановлюють ряд обов’язків та обмежень для лобістських організацій. Так, автори проєкту №3059 пропонують створити Електронний реєстр суб’єктів лобіювання, а самі суб’єкти будуть зобов’язані звітувати про свої доходи.  Законопроект 3059-1 встановлює заборону на лобізм зокрема для громадських організацій. При цьому жоден із двох проєктів не розділяє адвокаційну діяльність громадських організацій та лобіювання (у проєктах №3059-2 і 3059-3 такий розподіл є). Усі чотири документи встановлюють за порушення правил лобістської діяльності жорстке покарання: кримінальну відповідальність.

За словами Тараса Шевченка, директора Центру демократії та верховенства права, Україні насправді не потрібен закон про лобізм. Його ухвалення може створити додаткові проблеми громадським організаціям.

“Я сподіваюся, що наявні законопроекти будуть відхилені. Закон про лобізм може створити додаткові проблеми, особливо для громадських організацій, які займаються просуванням суспільно важливих питань. Якщо громадські організації взагалі не підпадають під дію закону, тоді можна легко обходити весь цей закон, і весь тіньовий лобізм може існувати під виглядом громадських організацій. Я пам’ятаю, що існувала громадська організація, яка торгувала депутатськими запитами, зверненнями. З іншого боку, якщо його регулювати, то майже нереально розділити адвокаційну діяльність громадських організацій від лобізму, який здійснюють бізнесові групи”, – пояснив директор ЦЕДЕМ.

Директор ЦЕДЕМ нагадав, що адвокацію і комерційний лобізм можна розрізняти за тим принципом, що адвокацією займаються громадські організації, громадяни з метою просування питання, яке становить суспільний інтерес і вирішує певну суспільну проблему, наприклад, смертність на дорогах чи незалежність медіа. Тоді як лобізм – це теж просування певного питання на державному рівні, яке переслідує комерційно-бізнесовий інтерес для людини чи певної групи.

За словами Тараса Шевченка, визначення лобізму – це питання юридичної техніки. Якщо визначення виписано широко, то під нього підпадатиме і більшість видів діяльності громадських організацій. Водночас, проблему “тіньового лобізму”, наприклад, підкупу депутатів, такі закони не вирішать.

“Вплив на політичні процеси: тіньовий, олігархічний, який відбувається в Україні, – це проблема. І я вважаю, що це не вирішується законом про лобізм чи тим, щоб вивести лобізм у легальне русло. Так, якась частина лобізму стане білою, однак, максимально брудні, тіньові речі (оплата політикам, оплата за голосування) ніяким чином цей закон не змусить легалізувати, оскільки в таких випадках йдеться не про регулювання лобізму, а про фактично корупційну діяльність. І те, що в нас є маса законів, які забороняють корупцію, цього явища не подолало. Можливо, зменшило”, – наголошує експерт.

За матеріалами “Детектор медіа”.

Фото: Flickr-Daniel Huizinga.