ЗАЯВА
громадських організацій та РПР-Медіа
з нагоди 10 річниці Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

Першого березня 2016 року виповнюється 10-та річниця дії нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Ухвалений у непрозорий спосіб закон, що не проходив жодної експертизи міжнародних організацій, попри окремі позитивні новації, запроваджував понад 50 нових термінів, які в більшості лише ускладнювали і не створювали ефективних механізмів регулювання на ринку. Окремі положення, як-от введення 10% безповоротної конкурсної гарантії, були відверто дискримінаційними. Суттєвим недоліком ухваленої редакції стала відсутність порядку переходу на цифрове мовлення. І це в той час, коли відбувалася Регіональна конференція Міжнародного союзу електрозв’язку, яка ухвалила угоду щодо впровадження ефірного цифрового формату – Женева-2006.

Прийняття такої редакції закону без перебільшення заморозило на цілу декаду вирішення проблем медійного ринку, а в частині переходу на цифровий стандарт – створило поле для корупційних конкурсів, які в результаті призвели до появи ЗЕОНБУДу. Відсутність дієвих процедур притягнення до відповідальності мовників за порушення виборчого та рекламного законодавства, «джинсу» та мову ворожнечі зумовила відчуття повної безкарності, а відтак, привела до систематичних порушень, і побічно створила ґрунт для легітимації російської агресії.

Відсутність системності та внутрішні конфлікти не дають можливості усунути усі вади закону, а численні поправки, ухвалені за ці роки, не дозволяють докорінно змінити систему. Особливої актуальності у світлі європейських тенденцій набуває необхідність ухвалення єдиного закону, який поряд із загальними нормами щодо надання аудіовізуальних медіа послуг, чітко визначає повноваження та функції національного регулятора.

Відтак, громадські організації Інститут Медіа Права, Інститут масової інформації, Інститут розвитку регіональної преси, Телекритика та Медіа група Реанімаційного Пакету Реформ наголошують на необхідності ухвалення нового закону про аудіовізуальні медіа послуги із залученням міжнародної експертизи для досягнення максимального узгодження норм проекту з європейськими регуляціями, відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та вимог Ради Європи.

Ми наголошуємо на важливості змін у підходах до регулювання медіапростору, з одночасним збереженням прогресивних новел, ухвалених за останній рік, та закликаємо імплементувати у тексті нового закону наведені нижче вимоги та принципи.

10 засад нового аудіовізуального закону

1. Приведення регулювання у сфері аудіовізуального мовлення до вимог розвитку сучасних технологій, забезпечення принципу «технологічної нейтральності»;
2. Впровадження ефективної процедури переходу на ефірне цифрове мовлення;
3. Вдосконалення вимог щодо прозорості та відкритості інформації про власників ЗМІ та контролю за їх дотриманням;
4. Підвищення вимог до якості контенту, забезпечення політичного плюралізму та захист ЗМІ від втручання в їх редакційну політику;
5. Встановлення ефективних механізмів контролю за дотриманням мовниками медійного законодавства, особливо у виборчий період;
6. Створення сприятливих умов для розвитку та діяльності некомерційного мовлення;
7. Прозора конкурсна процедура призначення професійних та незалежних від політичного та індустрійного впливу членів Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення;
8. Стратегічне планування діяльності Національної Ради із щорічним звітуванням щодо виконаних завдань з регулювання та розвитку аудіовізуальної інформаційної сфери;
9. Забезпечення чіткості та передбачуваності законодавчого регулювання, насамперед у частині обмежень діяльності у цій сфері (ліцензування, вимоги до контенту, санкції);
10. Прозорість розподілу та використання радіочастотного ресурсу України.

ГО “Інститут масової інформації”

ГО “Інститут Медіа Права”

ГО “Інститут розвитку регіональної преси”

ГО “Телекритика”

Медіа група Реанімаційного пакету реформ