Рух “Стоп Цензурі” заявляє про саботаж створення суспільного мовлення в Україні. Інститут Медіа Права є учасником руху і підтримує цю заяву!
Юристи Інституту Медіа Права є співавторами Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення”, а також законопроекту № 1357 про внесення змін до цього закону (для фактичного запуску суспільного).
Ми відстоюємо якнайскоріший запуск якісного суспільного мовлення в Україні, незважаючи на зворотні зусилля представників влади.
Заява руху «Стоп цензурі!»
щодо саботажу створення суспільного мовлення в Україні
Ми, учасники руху «Стоп цензурі!» висловлюємо занепокоєння черговим сплеском протидії створенню суспільного мовлення в Україні.
Так, 23 грудня 2014 року народним депутатом Миколою Томенком було зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення» (щодо створення регіонального суспільного телерадіомовлення). У пояснювальній записці автор пояснює необхідність такого законопроекту захистом Національної суспільної телерадіокомпанії України від можливої приватизації і рейдерського захоплення, зокрема від «можливого рейдерського захоплення землі чи приміщень Національної радіокомпанії України». При цьому текст законопроекту не лише нівелює сам закон, адже виводить з-під спеціальних процедур суспільного контролю і звітності теле- та радіокомпанії, але й дозволяє органам місцевого самоврядування приватизувати державне майно для створення власних телерадіокомпаній.
Пізніше прес-служба народного депутата Миколи Томенка поширила його заяву, в якій він стверджує, що свідомо блокує процес «приватизації» суспільного мовлення, адже вважає це спробою крадіжки державних і комунальних мовників.
Схожою за риторикою є й заява колективу Національної радіокомпанії України, який звернувся до Президента України із закликом «забезпечити Українському радіо самостійний організаційно-правовий статус в системі суспільного мовлення».
Рух «Стоп цензурі!» здивований такими заявами й ініціативами, адже вони не лише не відповідають фактичному стану справ (варто наголосити, що суспільне мовлення не створюється на базі комунальних ТРО), але й показують рівень розуміння процесу реформування суспільного мовлення «не знав, але засуджую», що створює нездорову атмосферу, сприяє поширенню чуток і викривленому розумінню природи й мети суспільного мовлення.
Ми наголошуємо, що робоча група з розробки законопроекту № 1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» була відкритою для всіх охочих і саме завдяки поєднанню зусиль юристів і економістів було знайдено непросту формулу створення НСТУ та передачі їй активів державних ТРО. При цьому на останньому засіданні Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики наголошувалося на тому, що до другого читання слід формувати ще одну робочу групу, яка має доопрацювати законопроект і внести максимальні запобіжники від можливої приватизації, рейдерства і розкрадання спадщини державних мовників.
Ми нагадуємо, що відкритою є й робоча група з переходу на суспільне мовлення на базі Національної телекомпанії України, до якої залучено широке коло експертів і представників державних мовників і до якої, замість поширення сумнівних заяв та ініціатив, так само могли б увійти як пан Томенко, так і представники колективу НРКУ.
Рух «Стоп цензурі!» наголошує, що процес створення суспільного мовлення в Україні проходить в умовах війни з Російською Федерацією, економічної кризи та низки проблем, пов’язаних з діяльністю державних ТРО, як-от невідповідність закону організаційно-правової форми, різний стан майна, борги, роздуті колективи тощо. Відтак, процес створення суспільного мовлення неминуче і неодноразово потребуватиме особливих процедур для вирішення наявних проблем.
Рух «Стоп цензурі!» закликає політиків і колективи державних ТРО припинити саботаж процесу створення суспільного мовлення. Натомість ми закликаємо докласти зусиль, аби процес створення суспільного мовлення відбувався в максимально прозорий і ефективний спосіб.
Створення суспільного мовлення є зобов’язанням України, а діяльність суспільного мовлення має стати гарантією забезпечення інформаційних прав громадян безвідносно до волі поточного керівництва держави чи очільників регіональної й місцевої влади.