Громадські організації звертають увагу органів державної влади на ситуацію з фінансуванням Суспільного мовлення в Україні.

19 жовтня 2020 року народний депутат Олександр Качура зареєстрував законопроект № 4230 “Про внесення змін до Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України”. Основна мета законопроекту – скасувати  мінімальну гарантію  фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) на рівні 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Однак, ця гарантія фінансування є необхідним мінімумом для нормальної роботи всіх платформ Суспільного мовлення: загальнонаціонального телебачення, радіостанцій, цифрової платформи, а також регіонального мовлення.

Ініціатор законопроекту в пояснювальній записці в маніпулятивній формі стверджує, що Суспільне мовлення створене на базі Національної телекомпанії України, хоча стаття 1 Закону “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” (Закон) прямо вказує коло суб’єктів, на основі яких було засновано Суспільне. Олександр Качура наголошує, що його законопроект покликаний стимулювати ефективність роботи НСТУ, а в самому НСТУ мають “пройти кардинальні зміни, в першу чергу ті, які роблять суспільне телебачення та радіо конкурентоспроможним по відношенню до інших медійних компаній”.

Автор також маніпулює висновком державного фінансового аудиту за 2014-2019 роки, внаслідок якого начебто було завдано збитків на 692 млн гривень. Оскільки НСТУ створена 19 січня 2017 року, аудит за 2014-2019 роки є змішуванням аудиту різних компаній з різною системою управління та організаційно-правовою формою, при чому не встановлює жодного порушення діючими членами правління НСТУ. Таким чином, згаданий висновок не може свідчити про реальний стан речей і проблеми, з якими стикається компанія як правонаступник колишніх державних установ.

Громадські організації висловлюють обурення щодо маніпуляцій зі сторони народного депутата Олександра Качури і відвертого  популізму, за яким криється намагання усунути Суспільне з медійного простору України. Адже усунення гарантії фінансування НСТУ є прямим шляхом до припинення функціонування теле-, радіостанцій та цифрових платформ Суспільного як таких.

Варто зауважити, що скасування гарантії прямо суперечить Рекомендації CM/Rec(2012) 1 Комітету міністрів країнам-членам Ради Європи, відповідно до якої система фінансування для суспільних засобів масової інформації повинна бути побудована таким чином, щоб її не можна було використати з метою здійснення редакційного впливу або обмеження інституційної автономії. Тоді як усунення гарантії дозволяє встановлювати розміри фінансування на власний розсуд в обмін на лояльність мовника і може зашкодити незалежності Суспільного.

Окрім змістовної невідповідності положень законопроекту міжнародним стандартам, законопроект не відповідає і чинному українському законодавству, а саме Регламенту Верховної Ради України, адже регулює те саме коло питань, що і законопроект № 2576 від 12 грудня 2019 року, що був покликаний вирішити певні проблеми чинного закону. Тому законопроект № 4230 de-facto є альтернативним.

Ми закликаємо Верховну Раду України не включати  до порядку денного законопроект № 4230, оскільки він був зареєстрований з порушенням Регламенту Верховної Ради та не відповідає міжнародним стандартам і взятим Україною зобов’язанням перед Радою Європи і ЄС. А разом з тим, забезпечити повне фінансування Суспільного у 2021 році, як це вимагає Закон.

Ми закликаємо політиків і народних депутатів припинити вигадувати приводи на кшталт “розіп’ятих хлопчиків” для політичних атак на незалежне Суспільне мовлення та отримання “аргументів” для чергового урізання фінансування Суспільного мовлення. З 2017 року Суспільне жодного разу не отримувало фінансування, що перевищувало 60% від передбаченої Законом мінімальної гарантії. При цьому від Суспільного вимагається якісний контент на кшталт “Українського ВВС”, тоді як рівень фінансування ВВС в 150 разів перевищує рівень фінансування НСТУ, при однаковій вартості засобів теле- та радіовиробництва.  

Ми наголошуємо, що Суспільне мовлення є невід’ємним елементом демократичної держави, а його місія визначена як “Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу”. Будь-які спроби ліквідації Суспільного мовлення, посягання на його незалежність є спробою змінити політичний курс України в бік авторитаризму.

Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ

ГО «Центр Медіареформи» (проєкт StopFake)

ГО “Платформа прав людини”

ГО “Генеалогічна спільнота “Архісовість”

ГО “Фонд Розвитку ЗМІ” Media Development Foundation

ГО «Центр досліджень визвольного руху»

ГО “Інститут розвитку регіональної преси”

Фундація Суспільність

МБО « Екологія – Право – Людина»

ГО “Лабораторія цифрової безпеки”

ГО “Інтерньюз-Україна”

ГО «Детектор медіа»

ГО “Українер” (проєкт Ukraїner)

ГО “Центр громадянських свобод”

Незалежна медійна рада

ДОВІДКА:

Національна суспільна телерадіокомпанія України створена 19 січня 2017 року внаслідок злиття Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії “Культура”, 24 обласних державних телерадіокомпаній, державних організацій “Київська державна регіональна телерадіокомпанія”, “Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія “Сіверська” та “Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія “Криворіжжя”. Ще 2 передбачені Законом компанії не увійшли в систему Суспільного через окупацію Криму.

Суспільне мовлення – це 2 загальнонаціональні телеканали, 3 радіостанції, 24 регіональних теле- та радіостанції, а також цифрова платформа, що включає новинний сайт suspilne.media, UA: Казки та інше.

Закон України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” передбачає, що бюджет суспільного мовника на кожен наступний рік має становити 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. Однак, за майже чотири роки існування НСТУ, вказане положення Закону жодного разу не було виконане:

• У 2018 році Суспільне недоотримало 50% фінансування, визначеного Законом (776,7 млн гривень замість 1,54 млрд), що змусило компанію перейти в режим жорсткої економії і заморозити виробництво низку нових проектів, які б мали покращити контент Суспільного.

• У 2019 році Суспільне мало отримати 1,86 млрд гривень, натомість Верховна рада зменшила розмір видатків за цією статтею до 1 млрд 5 млн 100 гривень, що становило приблизно 57% необхідної суми.

• У 2020 році була схожа ситуація з плануванням бюджету, і попри значні виплати за державним боргом, Суспільне мало отримати отримало 1,7 млрд гривень, що становило 85% суми, визначеної Законом. Проте, через секвестр бюджету та погашення боргу уряду Азарова перед Euronews s.a. фактичний обсяг становить 60%.