Журналіст Сергій Лещенко звернувся до Євросуду, щоб розкрити таємниці Межигір’я

February 20, 2013
 

за підтримки
Міжнародного фонду «Відродження»
м. Київ, вул. Артема, 46 тел: +380 (44) 461 97 09 факс: +380 (44) 486 76 29
irf@irf.kiev.ua
http://www.irf.ua/

 

Громадська організація
Інститут Медіа Права
м. Київ,
вул.Старонаводницька буд.8, оф.29
тел. +380 (44) 383 20 44
http://www.medialaw.kiev.ua/

Подання заяви Сергієм Лещенком до Євросуду спрямоване на оскарження рішень національних судів у справі про продаж Президенту України державної земельної ділянки у Межигір’ї. Продавець – Вишгородська райдержадміністрація – а також суди усіх інстанцій вказали, що інформація про цю угоду не може бути надана журналісту, хоча закон передбачає безумовну відкритість даних про розпорядження державним майном. Судовий процес в Україні тривав із серпня 2011 року по листопад 2012 року.

Заява пана Лещенка до Євросуду ґрунтується на статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право вільно одержувати і передавати інформацію.

Сергій Лещенко зробив акцент на суспільній важливості питання, з яким він звертався до Вишгородської райдержадміністрації:

– Межигір’я – це тема-табу в Україні. Коли до державної установи надходить запит на цю тему, там трапляється передінфарктний стан у чиновника, що відповідає за доступ до інформації. Вся інформація навколо цієї оборудки засекречена під будь-якими надуманими приводами та всупереч закону», – констатує пан Лещенко. – Наша мета – рано чи пізно правдива інформація про виведення Межигір’я з державної власності має бути надана. Навіть якщо для цього доведеться судитися у Європейському суді з прав людини.

Юридичну підтримку у зверненні до Євросуду Сергію Лещенку надає Фонд захисту права на доступ до інформації, заснований Інститутом Медіа Права за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Представником журналіста у Європейському суді є адвокат Едуард Марков.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права зазначає, що законодавство з доступу до інформації дає чіткі підстави вимагати надання запитаної інформації, але на практиці цього надзвичайно складно досягти.

– Працюючи над розробкою Закону України «Про доступ до публічної інформації», нам вдалося закласти в його текст прогресивну норму про те, що «не може бути обмежено доступ до інформації про… розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів». На жаль, судді ігнорують пряму норму закону, посилаючись на те, що захищають приватне життя Президента України. Ми переконані, що зможемо отримати позитивне рішення Європейського суду, оскільки, відповідно до його практики, публічна особа має бути максимально відкритою перед суспільством, – каже Тарас Шевченко.

Думку про важливість справедливих судових рішень у справах з доступу до інформації висловив Роман Романов, директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження»:

– Практична реалізація Закону України «Про доступ до публічної інформації» – це важливе завдання влади, тест на дієвість реформ і можливість отримати довіру населення. У випадку, коли представники президента на місцях не сприяють реалізації права на доступ до інформації, – суд має їм у цьому допомогти. Якщо із цим завданням не може впоратися суд український, варто звернутися до Європейського Суду з прав людини. Рішення суб’єкта владних повноважень про передачу у власність земельної ділянки безперечно має бути доступним.

Прес-конференція з нагоди подання заяви журналіста до Європейського суду з прав людини відбулася у рамках проекту «Розбудова Фонду захисту права на доступ до інформації». Метою цього проекту є гарантування судового захисту прав журналістів на доступ до інформації шляхом розбудови Фонду захисту права на доступ до інформації. Проект здійснюється громадською організацією «Інститут Медіа Права» за підтримки Програми «Засоби масової інформації» Міжнародного фонду «Відродження». Детальніше про програму: http://www.irf.ua/