Як впізнати зображення, згенеровані штучним інтелектом? Є підказки, які допоможуть самостійно проаналізувати зображення і зрозуміти, чи не підробка перед вами. На що саме слід звертати увагу, читайте нижче.
- Незвичайні або суперечливі деталі. Слід уважно розглянути найдрібніші елементи на світлині. З великою ймовірністю ви знайдете незначні і майже непомітні на перший погляд помилки в деталях: листя на деревах та на землі, освітлення і тіні, елементи одягу чи будівель.
- Повторення текстур і візерунків. Деяким сервісам з генерації ШІ важко працювати зі складними текстурами чи візерунками, які мають змінюватися. У результаті ви знайдете повтори там де, їх не має бути, або навпаки – дещо незграбні та дивні переходи. Тому особлива увага до волосся, шкіри, одягу, фонових елементів, деталей інтерʼєру, природи тощо.
- Освітлення і тіні. Під час аналізу зображення спробуйте зрозуміти джерело світла, окрема увага до того, як падають тіні та й загалом, чи вони є, і чи вони відповідають обʼєкту. Спробуйте зрозуміти, чи узгоджуються тіні з джерелами світла.
- Аномалії тла. Коли йдеться про складні зображення, то тло часто буде спрощене або, навпаки, міститиме зайві елементи, які не повʼязані зі світлиною. Наприклад, це можуть бути міст, який веде в нікуди, або будинок, який вбудовано в інший будинок, або вікна, яких немає, чи дерева, що одночасно мають як листяні, так і хвойні гілки, або листя з різних дерев.
- Риси обличчя. Хоча ШІ зараз навчився чудово генерувати людей, часто текстура буде схожа до порцелянової. Можуть бути нетипові зморшки, зіниці неправильної форми, відблиски в очах. Часто проблемними є елементи на кшталт окулярів (і відповідно шкіри та очей за окулярами), вух або додаткових елементів на волоссі.
- Текст. Зверніть увагу на вивіски та написи на будівлях, елементах одягу тощо. Наприклад, чи існують такі назви і слова насправді, чи є помилки. Штучному інтелекту без спеціального запиту часто важко відтворити зв’язний текст. Тому навіть окремі слова можуть містити дивні помилки, пропущені літери або літери, які “зʼїхали”.
Крім цього, спробуйте відповісти собі на питання: чи можна довіряти джерелу, де опубліковане фото? Чи є автор світлини, а також місце і дата, коли світлину зроблено? Чим більше відсутньої інформації, тим вища ймовірність, що із зображенням щось не так.
Цей матеріал опубліковано в межах проєкту «Медіа- та інформаційна грамотність у воєнний час: будуємо інформаційну стійкість», який реалізується Центром демократії та верховенства права спільно з Національним проєктом медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у партнерстві із ЮНЕСКО (https://www.facebook.com/UNESCOinUkraine) та за підтримки Японії (https://www.facebook.com/embassyofjapaninukraine).
