Ми, громадські організації, що підписались нижче, звертаємося до Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з закликом відхилити законопроект №4413-1 “Про внесення змін до Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” щодо усунення колізій в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, внесений народним депутатом Юрієм Павленком.

Цей законопроект заявлено як нормативний акт, що має усунути колізії в статті 8 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо призначення та звільнення членів Наглядової Ради НСТУ. Разом з тим, аналіз тексту показує, що мета законопроекту – обмеження кола учасників, що можуть брати участь в обранні членів Наглядової ради, посилення політичного тиску та порушення принципу розподілу повноважень між різними ланками управління суспільного мовлення.

1. Законопроект передбачає зменшення строку повноважень членів Наглядової ради до 3 років, що суттєво підвищує рівень політичної залежності і лояльності членів Наглядової ради, що висувається депутатськими фракціями і групами, зменшує рівень вмотивованості та фаховості обраних членів Наглядової ради. 
2. Законопроект також вводить нового суб’єкта – представників профспілок журналістів, які створені на НСТУ, що прямо суперечить принципу субординації, адже працівники НСТУ стають представниками органу, що наглядає за Правлінням НСТУ, яке в свою чергу має трудові відносини з такими працівниками. Ба більше, це створюватиме і потенційно і реально конфлікт інтересів, оскільки в п.3 ч.2 статті 9 Закону визначено, що не можуть бути членами Наглядової ради НСТУ, зокрема  працівники чи представники телерадіоорганізацій, що мають ліцензію на здійснення мовлення в Україні або виконують будь-яку оплачувану роботу (реалізують товари, надають послуги) для телерадіоорганізацій, а запропоновані в законопроекті представники профспілок по факту належать або можуть бути прирівняні саме до цієї категорії осіб.
3. Законопроект обмежує суб’єктів висування виключно загальнонаціональними громадськими організаціями, що мають або відокремлені підрозділи у більшості адміністративно-територіальних одиниць України, або забезпечують участь у періодичних заходах об’єднання більше як 100 учасників з усіх адміністративно-територіальних одиниць України. Така вимога прямо суперечить статті 3 Закону України “Про громадські об’єднання”, що усунула дискримінацію громадських об’єднань за територіальною ознакою ще у 2012 році і встановлює принцип вільного вибору території, що означає “право громадських об’єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом”. Встановлення таких додаткових вимог до громадських об’єднань, що пропонуються є не обґрунтованим і є суттєвим бар’єром для якісних і фахових громадських об’єднань, які, наприклад, не поширюють свою діяльність на всі або більшість адміністративно-територіальні одиниці України. Це, власне, є невиправданою вимогою, що просто зменшить або й геть виключить конкурентність чи змагальність в процесі відбору кандидатів, оскільки одиниці організацій, які кандидуються до членства в НР, відповідають таким вимогам.
4. Законопроект суперечить рекомендаціям Комітету Міністрів Ради Європи щодо управління організаціями суспільного мовлення. Звертаємо увагу, що ще 1996 року Комітет Міністрів Ради Європи у свій рекомендації R (96) 10 наголосив, що правові норми, що визначають статус органів управління організацій суспільного мовлення, зокрема їхній склад, мають бути сформульовані таким чином, щоб убезпечити їх від ризику політичного або іншого втручання.

Декларація Комітету Міністрів Ради Європи щодо управління суспільними ЗМІ 2012 року також наголошує, що “для того щоб система управління працювала належним чином, необхідно виконати низку умов. Зокрема, мова йде про процеси забезпечення підтримки з боку ключових зацікавлених сторін, у тому числі держави, наявність необхідного рівня незалежності від влади або інших державних чи приватних інтересів”.

Запропоновані зміни прямо суперечать цій рекомендації, і є відвертою спробою політизації Наглядової ради НСТУ та отримання контролю над Суспільним мовленням.

Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ)