Особливості зйомки та використання зображень дітей у журналістських матеріалах

Окремих норм, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей, в українському законодавстві немає. Безперечно, кожен має право вільно збирати,  зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб  на  свій вибір. Проте це право обмежене правом кожної особи на повагу до приватного життя. З цього випливає загальне правило, за яким здійснення фотозйомки особи має здійснюватися за її згодою (стаття 307 Цивільного кодексу України (далі – ЦК)).

Винятком із загального правила, коли не потрібно отримувати згоду, є зйомка у публічних місцях:  «Згода особи на знімання її на фото, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру». Якщо ж для здійснення зйомки потрібно отримати згоду (не у публічному місці), тоді таку згоду за неповнолітню чи малолітню дитину дають батьки. Проте не варто посилатися на безумовну згоду особи на зйомку через сам факт її присутності у публічному місці, адже цей виняток є лише припущенням, тобто якщо особа, а, в цьому випадку, батьки дитини, заперечують проти зйомки дитини, то її потрібно припинити.

Немає в законодавстві і чітких вимог щодо форми, у якій може бути виражена згода, тобто це може бути як усна, так і письмова згода. Теоретично, згода на зйомку особи може виявлятися у конклюдентних діях, таких як кивок голови чи усмішка в кадр, але треба мати на увазі, що таку згоду може бути важко довести у випадку судового спору. Більше того, дитина ще не розуміє довгострокових наслідків поширення власного зображення, тому її дії скоріше за все не означатимуть автоматичного задоволення вимог щодо згоди на зйомку.  

Цікавим є також той факт, що даючи згоду на зйомку, особа може не давати згоди на публікацію власного зображення. Це питання у законодавстві не врегульоване, але особа (батьки дитини) можуть  навіть попередньо висловивши згоду на зйомку, так би мовити, відкликати її: «фізична особа може вимагати припинення публічного показу цих зображень в тій частині, яка стосується її особистого життя» (стаття 307 (2) ЦК). Щоправда витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуватимуться цією ж фізичною особою, тобто самими батьками в даному випадку.

Дуже важливою з точки зору журналістів є норма, яка встановлює, що «фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб» (стаття 308 (3) ЦК). Це означає, що якщо опублікування фото дитини має на меті захистити її інтереси чи інтереси інших осіб, то згода її батьків не потрібна і таке поширення буде вважатися виправданим.

З точки зору захисту приватності, важливе значення має те, чи можна ідентифікувати дитину на зображенні, яке публікує журналіст, адже лише тоді воно вважатиметься персональними даними дитини. Наприклад, практика ЄСПЛ показує, що публікація розмитих зображень дітей, на яких не видно їхніх облич, не є порушенням права на повагу до приватного життя (рішення у справі Kahn vs. Germany від 17 березня 2016 року, адже за обставинами справи ідентифікувати дітей можна було лише через наявність батьків та супровідного тексту).

Згідно зі статтею 27 (2) Кримінального процесуального кодексу України, можуть існувати обмеження щодо зйомки неповнолітніх під час судового засідання у кримінальних справах. Наприклад, якщо неповнолітній є обвинуваченим, слідчий суддя чи суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини. В такому випадку зйомка і, відповідно, подальше поширення зображень неповнолітнього в цих умовах буде незаконним. Так само це стосується і інших випадків, коли проведення судового засідання може відбуватися у закритому режимі. Окрім вже зазначеної ситуації, коли неповнолітній є обвинуваченим, є ще 4 обставини, за яких це можливо (перелік вичерпний):

  • розгляд справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
  • необхідність запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
  • якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
  • необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Зважаючи на підстави для наведених вище обмежень, знімати та публікувати зображення неповнолітніх – учасників кримінальних процесів без дуже вагомої необхідності не варто, навіть якщо зображення зроблені поза межами судової зали.

 

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: