Суд Європейського Союзу 8 вересня 2016 року ухвалив рішення, у якому розтлумачив, за яких умов публікація гіперпосилання на захищені авторським правом знімки, що знаходяться у вільному доступі без дозволу правовласника, становить публічне сповіщення твору у розумінні частини 1 статті 3 Директиви 2001/29/EC Європейського парламенту та Ради «Про гармонізацію окремих аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві».
За обставинами справи, фотограф Mr C. Hermes, на замовлення компанії «Sanoma», видавця журналу «Playboy», відзняв серію фотографій Ms Dekker, публікація яких планувалася у випуску журналу «Playboy» за грудень місяць.
За місяць до запланованої публікації редактори популярного інтернет-таблоїду «GeenStijl», що управляється компанією «GS Media», отримали від невстановленої особи повідомлення з посиланням на розміщений на сайті-файлообміннику Filefactory.com електронний файл, котрий містив фотознімки Ms Dekker зі згаданої фотосесії.
Того ж дня «Sanoma» попросила материнську кампанію «GS Media» запобігти публікації знімків на сайті «GeenStijl».
Попри це згодом інтернет-таблоїд «GeenStijl» опублікував статтю під назвою «Nude photos of … [Ms] Dekker», що включала в себе частину фотографії із зазначеної фотосесії Ms Dekker для журналу «Playboy», а також гіперпосилання на сайт Filefactory, перейшовши за яким користувачі отримували доступ до розміщених там 11-ти фотографій
Компанія «Sanoma» звернулася до материнської компанії «GS Media» з вимогою вилучити з сайту «GeenStijl» зазначену статтю разом із гіперпосиланням на згадані фотографії, однак така вимога була залишена без відповіді. Зрештою, фотознімки Ms Dekker було видалено з сайту Filefactory.
Згодом, на сайті «GeenStijl» з’явилося ще декілька статей, які містили посилання на інші сайти, де можна було побачити низку фотографії Ms Dekker зі згаданої вище фотосесії для журналу «Playboy».
З огляду на це компанія «Sanoma» та інші подали позов до національного суду з вимогою визнати публікацію інтернет-таблоїдом «GeenStijl» обрізаної фотографії Ms Dekker та гіперпосилань на сайти, де було розміщено знімки Ms Dekker, порушенням авторського права.
Судовий спір дійшов Верховного Суду Нідерландів, який звернувся до Суду ЄС з низкою запитань щодо роз’яснення положень Директиви 2001/29/EC Європейського парламенту та Ради «Про гармонізацію окремих аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві».
Розглядаючи дану справу, Суд ЄС наголошує, що частина 1 статті 3 Директиви 2001/29/EC гарантує авторам виняткове право дозволяти або забороняти публічне сповіщення їхніх творів. Зміст діяльності з публічного сповіщення має встановлюватися в світлі цілей цієї Директиви та контексту закріплення положень, що тлумачаться.
Суд зазначає, що діяльність з публічного сповіщення має тлумачитись широко. Крім цього, важливо, щоб «гармонізаційний» ефект Директиви підтримував у цифровому світі справедливий баланс між інтересами правовласників щодо захисту власних авторських та суміжних прав та захистом інтересів і прав користувачів такої інформації, зокрема свободою вираження поглядів та свободою інформації.
На думку Суду, індивідуальна оцінка того, чи є певна діяльність публічним сповіщенням у розумінні частини 1 статті 3 Директиви 2001/29/EC, ґрунтується на таких взаємодоповнюючих та залежних одне від одного критеріях:
- особа, що надала доступ до незаконно отриманих творів, повністю усвідомлювала наслідки такої діяльності, а надання такого доступу було єдиною можливістю для користувачів споглядати такі твори;
- відповідні матеріали було поширено невизначеній, проте великій кількості осіб;
- таке сповіщення було здійснене із застосуванням відмінних від використаних під час минулого сповіщення спеціальних технічних засобів або адресоване новому колу осіб, на яких не було розраховане первинне сповіщення, дозволене правовласником;
- сповіщення здійснювалося на оплатній основі.
Суд наголошує: якщо було доведено, що така особа знала або повинна була знати, що посилання, яке вона опублікувала, надає користувачам доступ до неправомірно розміщеного в Інтернеті твору, тоді необхідно визнати таку діяльність «публічним сповіщенням» у розумінні частини 1 статті 3 Директиви.
Більше того, Суд ЄС підкреслює, що у разі оплатного розміщення гіперпосилання на такі твори, розумно очікувати від особи, що опублікувала посилання, вжиття всіх необхідних заходів для встановлення законності їх розміщення за адресою такого посилання. Відтак, Суд презюмує, що публікація такого посилання супроводжується обізнаністю в захищеній природі розміщених творів та відсутності згоди правовласника на їх розміщення. Отож, Суд зауважує, що за таких обставин розміщення гіперпосилання на неправомірно оприлюднений в мережі твір становить собою публічне сповіщення в розумінні частини 1 статті 3 Директиви.
Враховуючи обставини справи, Суд констатує, що «GS Media» розміщувало світлини Ms Dekker на сайті «GeenStijl» за винагороду. Компанія «Sanoma» не дозволяла публікації зазначених знімків в мережі Інтернет, а «GS Media» були обізнані з цим. Отож, на думку Суду, публікація «GS Media» гіперпосилань на знімки Ms Dekker для журналу «Playboy» становила «публічне сповіщення» у розумінні частини 1 статті 3 Директиви 2001/29/EC.
Отже, розглядаючи дану справу, Суд встановив наступне: визначаючи, чи є діяльність з публікації гіперпосилань на захищені твори, що вільно доступні на іншому сайті без згоди правовласника, «публічним сповіщенням» у розумінні частини 1 статті 3 Директиви 2001/29/EC, необхідно встановити, чи переслідувала публікація гіперпосилання фінансову ціль та чи знала (або ж повинна була знати) особа про незаконну природу такої публікації. При чому, за умови оплатного розміщення гіперпосилання на незаконно оприлюднені твори, презюмується обізнаність особи, що розміщує таке гіперпосилання, з їх незаконним оприлюдненням.
