Запровадити тактику “пунктів тверезості” для перевірки водіїв та некористування ременями безпеки, та проводити інформаційні кампанії щодо безпеки руху – такий рецепт вирішення проблем безпеки руху запропонували експерти під час круглого столу «Керування у стані алкогольного сп’яніння та ігнорування ременів безпеки як головні вбивці за кермом». Захід пройшов в рамках Кампанії “За безпечні дороги” у партнерстві з Підкомітетом з питань безпеки автодорожнього руху Комітету з питань транспорту ВРУ за підтримки Всесвітнього організації охорони здоров’я.
Українські та міжнародні експерти спільно з народними депутатами, посадовцями та представниками Нацполіції обговорювали законодавчі зміни, які зроблять наші дороги безпечнішими.
“Обидві проблеми дуже масштабні: як за кількістю людей, які порушують правила таким чином, так і за наслідками. Від цих проблем щороку гине не менше тисячі людей. До того ж, це суто поведінкові фактори, на які не можна вплинути інфраструктурою, дорожніми знаками чи зміною дизайну доріг. Тож ці питання стоять на порядку денному і потребують негайних дій”, – наголосив Віктор Загреба, модератор круглого столу, адвокаційний менеджер Кампанії “За безпечні дороги”.
Ігор Діденко, народний депутат України, голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху Комітету з питань транспорту, розповів про першочергові кроки у цій сфері
“Україні потрібно нарешті створити координуючий орган з безпеки дорожнього руху, а також затвердити сильну державну стратегію. Це міжнародні рекомендації, світовий досвід. Ми вже тривалий час працюємо над цим, і запрошуємо всіх учасників брати активнішу участь в цих процесах”, – наголосив народний депутат
За його словами, безпекою руху має займатися окремий орган – таку практику успішно запроваджують у європейських країнах.
Мустафа Найєм, народний депутат України, наголосив на законодавчих новаціях, які мають завадити порушникам уникати відповідальності.
“Такі заходи відповідають європейській практиці та мають позитивний вплив на стримання людей від сідання за кермо напідпитку. Також ми вже внесли пропозиції щодо точкових змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема збільшити строк розгляду справ про нетверезе водіння до 6 місяців, дати поліції право оскаржувати рішення суду, та заборонити закривати за малозначимістю справи, у яких сума штрафу перевищує 1700 гривень. А штраф за водіння автомобіля особами, які попередньо позбавлені водійського посвідчення, має збільшиться у 10 разів, до 5 тисяч гривень. Це стосується в першу чергу тих, хто притягувався до відповідальності за нетверезе водіння”, – вказав він.
Олександр Опанасенко, народний депутат України, запропонував свою концепцію законодавчих змін відносно боротьби з алкоголем за кермом.
“Потрібно конфісковувати транспортний засіб у тих, кого повторно протягом трьох років затримали п’яними за кермом. Розумію, що таку норму буде важко провести, але щоб навести лад, потрібні жорсткі заходи”, – вважає народний депутат. Він також запропонував збільшити норму максимального вмісту алкоголю в крові до 0,5 проміле, бо теперішні 0,2 він вважає заниженими порівняно з європейськими практиками.
Др.Дінеш Сетхі, представник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), наголосив, що також вважає ці питання пріоритетом, адже вони призводять до смертей на дорогах. Тож потрібно змінювати людську поведінку завдяки законодавству.
“Мета цих змін – не покарати людей, а змінити їхню поведінку. Це вже широко відбувається у Європі, і сподіваюся, що ви також досягнете мети. Тут потрібні не лише законодавчі рішення, але й соціальні інформаційні кампанії. Якщо ви хочете змінити поведінку водіїв, поліція обов’язково повинна мати право на вибіркові перевірки водіїв і та так звані “пункти тверезості”, – вважає він.
Експерт наголосив, що механізми правозастосування мають бути чіткими і зрозумілими, включаючи штрафи і позбавлення права керування. Також він зауважив про важливість користування ременями.
“Досвід показує, що для змін потрібні три речі. Має бути закон про обов`язкове використання ременів, має бути штраф для водія за всіх, хто не пристебнувся, і поліція повинна мати право зупиняти і перевіряти використання ременів безпеки. І обов’язково потрібні кампанії соціального маркетингу, аби пояснювати користь від ременів безпеки і розвінчувати міфи про них”, – додав Дінеш Сетхі.
За словами Олексія Білошицького, першого заступника начальника Департаменту Патрульної поліції України, наразі кількість затриманих водіїв у нетверезому стані стрімко зростає, навіть незважаючи на вищі штрафи. “З початку року зафіксовано 18523 випадки п’яного водіння, 1612 водіїв порушували двічі, і 329 – тричі. П’яні водії скоїли 1152 ДТП. І це лише ті випадки, які опрацювала Патрульна поліція, без врахування інших департаментів. Проблема в тому, що немає відчуття відповідальності і невідворотності покарання, люди думають, що їх не зупинять. Тому дуже важливими є пункти контролю тверезості та вибіркові перевірки водіїв. Ми це пропонували вже давно і продовжуємо пропонувати”, – заявив він.
Він додав, що поліція працює над тим щоб привчати громадян пристібатися, однак існують проблеми з виявленням некористування ременями і притягненням за це до відповідальності.
Владислав Власюк, експерт Lead Office, вказав на необхідність комбінувати заборони і заохочувальні заходи.
“Наприклад, за некористування ременями карати складно – тут доцільніше заохочувати людей. Натомість на водіння у нетверезому стані треба реагувати жорсткіше: це і вибіркові перевірки, і кримінальна відповідальність у деяких випадках. Хоча відповідальність слід диференціювати залежно від ступеня сп’яніння. У цій сфері слід запроваджувати заходи, які вже працюють у інших країнах. Було б добре прив’язати ціну страховки до кількості зафіксованих порушень – це стимулювало б дотримуватися правил”, – пояснив він.
Ірина Гальченко, представкниця Українського медичного центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій наголосила на недосконалості правових актів.
“Є постанова щодо співпраці МОЗ і патрульної служби, проте в ній багато недопрацювань з медичної і юридичної точки зору. Також зараз багато уваги приділяють алкоголю, але не говорять про наркотичне сп’яніння, а тут є проблема у проведенні оглядів, відсутні реєстри і база даних. Коли п’яних водіїв затримують повторно, ці дані нікуди не ідуть. Таких порушників треба брати під диспансерний огляд”, – вказала вона.
Богдан Аганін, начальник відділу безпеки дорожнього руху Департаменту Патрульної поліції, також наголосив на потребі вживати заходів для зміни ситуації
“Застосування огляду на предмет алкоголю – це світова практика, і всюди поліція має на це права. При цьому найбільше уваги слід приділяти комерційному транспорту. Наступний пункт – навчальні та профілактичні заходи, і головною цільовою аудиторією мають бути чоловіки молодого віку”, – розповів він.
Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ, наголосив на проблемі невикористання ременів та озвучив пропозицію збільшити штраф за це порушення з 51 до 1000 гривень.
“Закони мають ще й інформаційну силу: багато громадян дізнаючись про закон розуміють, що його дотримання важливе. Але якщо штраф складає 51 гривню, громадяни вважатимуть цю норму несерйозною. Головна мета – не покарати, а запобігти порушенням, адже люди будуть враховувати імовірні наслідки і змінювати свою поведінку. Не всіх можна змусити штрафами, але без цього заклики до моралі та совісті не дадуть результату. При цьому штрафувати мають за кожну непристебнуту людину в машині”, – вказав він.
За оцінкою експерта, якщо після запровадження цих змін провести інформаційну кампанію зусиллями поліції і ЗМІ, це дозволить у кілька разів підняти рівень імплементації закону.
Тарас Гук, експерт Lead Office, зауважив, що вибіркові перевірки і пункти тверезості – це два кроки, які змусять водіїв замислитися
“Має бути кампанія у ЗМІ: ніхто не каже адресу “пунктів тверезості”, але всі знають, що перевірки почалися – це змусить водіїв задуматися. Однак часто нетверезий водій, щоб уникнути відповідальності, потім йде до лікарні, і там йому пишуть, що він повністю тверезий. Маю пропозицію: якщо водій відмовляється проходити огляд на місці – він вже не може їхати до лікарні, а вважається нетверезим. І потрібно піднімати питання відповідальносьі лікарів за недостовірні результати перевірок”, – вважає експерт.
Владислав Антонов, журналіст порталу dtp.kiev.ua розповів про затримання п’яних водіїв з власного досвіду
“Я бачу, що для порушників навіть на недорогих автівках штраф в сумі 10 тисяч гривень не є вагомим фактором. Людина має розуміти, що її з великою вірогідністю зупинять, тому мають бути пункти для перевірки. Люди також часто тягнуть час, аби уникнути перевірки на алкоголь, тому відмова від тесту має прирівнюватися до визнання сп’яніння”, – запропонував він.
Журналіст вказав на ще одну проблему: зупинені водії починають провокувати правоохоронців і влаштовують сутички. В результаті, поліцейські часто виявляються винними в тому, що зупинили водія напідпитку.
Вадим Денисенко, голова Асоціації велосипедистів Києва, також підтримав збільшення штрафів за користування ременями і наголосив, що штрафувати потрібно за кожного пасажира.
Микола Горбаха, фахівець Комітету з питань транспорту, повідомив, що наразі міжвідомча група розробляє Стратегію безпеки дорожнього руху та озвучив деякі пропозиції. “У випадку алкоголю треба діяти не лише штрафами, а й на рівні реабілітації. Мають нараховуватися штрафні бали за порушення – щоб зняти їх, треба буде відбути реабілітацію: провчитися, пройти добровільний техогляд, тощо. Якщо хтось потрапив у ДТП – має пройти реабілітаційні курси. А у школах мають з’явитися інспектори з профілактики ДТП”, – вказав він.
Олеся Холопік, координатор Кампанії “За безпечні дороги”, старший менеджер проектів ЦЕДЕМ наголосила, що невикористання ременів стало критичною проблемою – про це свідчить дослідження, проведене в рамках Кампанії
“Ремені безпеки збільшують шанси вижити у аварії на 50%, їх використання дозволило б рятувати 1000 людей щороку. Ми вирішили провести дослідження, під час якого оцінювали кількість автомобілів, водії яких пристебнулися. Для цього наші волонтери проводили моніторинг автівок на перехрестях. Дослідження у 20 містах показало, що 85,15% водіїв не користуються ременями”, – наголосила вона.
На завершення заходу, Віктор Загреба навів приклади кампаній, які проводилися у США та Бельгії для популяризції використання ременів та боротьби з водінням у нетверезому стані. Базуються ці ініціативи не на залякуванні наслідками, а й на конкретних інструкціях що робити. Він запропонував присутнім спланувати та реалізувати кампанію на тему алкоголю із залученням влади, ЗМІ та бізнесу. Наразі ж учасники продовжать працювати над пропозиціями щодо безпеки на дорогах.
