September 15, 2017
Який захист потрібен громадянам, що наважилися заявити про зловживання та що для цього повинна зробити держава – про це йшлося під час панельної дискусії «Викривачі корупції. Закордонний досвід та українські реалії», організованій Transparency International Україна. У заходів взяла участь Тетяна Семілетко, юристка, директор з розвитку ЦЕДЕМ.
У своєму виступі Тетяна Семілетко відзначила, що діяльність викривачів не обмежуються темою корупції.
“Будь-яка особа, яка повідомила важливу інформацію, отриману завдяки професійній активності, науковій чи освітній діяльності, має бути захищена як викривач, навіть якщо зараз він безробітний. Надавати цей статус має Уповноважений ВР з прав людини, адже викриття не обмежуються темою корупції. Якщо громадянин повідомляє, до прикладу, інформацію про загрози здоров’ю громадян чи довкіллю, він також має отримати цей статус. І ми вважаємо, що якщо дії викривача допомагають повернути бюджетні кошти, то він має право на винагороду в розмірі 10% бюджетних коштів”, – відзначила вона.
Експерт зазначила, що чимало громадян надають інформацію журналістам-розслідувачам, зокрема і документи. Тому громадські ініціативи працюють над легальними гарантіями для захисту викривачів. Водночас, вона спростувала побоювання щодо розголосу таємної інформації
“Деякі парламентарі вважають, що захист викривачів призведе до розголосу інформації з обмеженим доступом і загрожуватиме безпеці країни, однак тут є чітка послідовність дій. Ти зобов’язаний спочатку скористатися внутрішніми каналами, звернутися до відповідних структур всередині організації. І тільки якщо це не дає жодного ефекту, ви маєте право оприлюднити інформацію про зловживання у ЗМІ”, – пояснила Тетяна Семілетко.
Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики Transparency International Україна, наголосив на правових проблемах роботи викривачів.
“За чинним законодавством, викривач повинен отримати докази своїх слів. Однак КСУ постановив, що матеріали аудіо- та відеозйомки, не санкціонованої судом, не можуть бути доказами. Тож якщо хтось купить диктофон і запише, як у нього вимагають хабар, у суді можуть не прийняти це як доказ. Загалом же, на кількість і мотивацію викривачів впливає і мала кількість реальних обвинувальних вироків корупціонерам”, – зазначив він.
Олександр Калітенко також розповів про практичні аспекти повідомлення про зловживання – зокрема, як за допомогою технічних засобів викривачі можуть зберегти анонімність.
Ондржей Цакл, координатор проектів Transparency International Чехія, зазначив, що винагорода викривачам повинна бути лише компенсацією, а не основним мотиватором
“Наша організація вважає, що викривачі не повинні отримувати винагороду, Лише якщо вони зазнали збитків чи фінансової шкоди, викривачі мають отримувати компенсацію. Викриття не повинне мати фінансову мотивацію, у такому разі викривачі перетворюватимуться на донощиків”, – вказав він
Експерт також наголосив, що компенсувати втрати викривачів слід за рахунок тих, хто завдав їм збитків. Для цього має бути створений відповідний фінансовий механізм