Президентська передвиборча кампанія наразі є темою номер один в українських ЗМІ, однак часто це означає не об’єктивне інформування, а «джинсу» і заангажовані матеріали. 28 лютого громадські організації “Детектор медіа” та “Інститут Масової Інформації” презентували результати власного дослідження та моніторингів висвітлення виборів. Медіаексперти оцінювали дотримання стандартів у ЗМІ, а також виміряли кількість замовних матеріалів та маніпуляцій. Зокрема, експертний аналіз ситуації озвучив Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.
За словами медіаексперта, однією з найкритичніших проблем під час виборів (зокрема, і у медіасфері) є нерівність кандидатів. «Законодавчий формат не гарантує рівність кандидатів і передовсім це пов’язано з фінансуванням кампаній. Ми відрізняємось від країн світу, де встановлений ліміт виборчого бюджету і витрат для кожного кандидата. Такий крок забезпечує рівність, аби політики з більшими ресурсами не обходили суперників за рахунок дорожчої і тому масштабнішої кампанії», – зазначив Тарас Шевченко. Також медіаексперти обговорювали висвітлення президентської кампанії у медіа.
Інтернет-ЗМІ: у кого найякісніші новини і де шукати маніпуляції
Зокрема, під час прес-конференції експерти Інституту Масової Інформації представили результати моніторингу політичних новин у 11 найпопулярніших інтернет-виданнях. Лише за тиждень експерти зафіксували 295 матеріалів, які містять ознаки замовності. Однак є і позитивний висновок: частина інтернет-ЗМІ строго дотримується стандартів.
«Так, перше місце за якістю новин посідає видання «Український тиждень». Друге місце між собою ділять інформагенції «Ліга», «Укрінформ» та видання «Дзеркало тижня» і «Новое время» – рівень їхніх матеріалів також є надзвичайно високим. І на третьому місці опинилося інтернет-видання «Гордон», яке також має якісні новини – але, на жаль, містить багато політичних матеріалів із ознаками замовності.», – вказала Оксана Романюк, виконавчий директор Інституту Масової Інформації.
Проблемою інтернет-ЗМІ лишається «джинса» – прихована реклама чи антиреклама, замаскована під журналістські матеріали. Лише 6,5% таких матеріалів позначені як рекламні, хоча комерційну рекламу маркують дедалі частіше.
Водночас, до третини виборців досі не визначилися з кандидатом (а 10% зроблять вибір вже у кабінці). І з огляду на тенденцію підтримувати лідерів перегонів, маніпуляції з соціологією стають украй небезпечними. За словами Ольги Айвазовської, голови правління громадянської мережі “Опора”, ЗМІ мають кілька способів маніпуляції опитуваннями.
- По-перше, зіставляють непорівнювані дані – наприклад, рейтинг кандидата серед усіх виборців і серед тих, хто піде на вибори. Зрозуміло, на користь «свого» кандидата.
- По-друге, не враховують похибку, яка може складати до 3% відсотків. До прикладу, вказують, що кандидат А перемагає кандидата Б, маючи 16% проти 14%, хоча насправді рейтинг може бути рівним
- Найбільшою ж проблемою є замовчування інформації про кількість опитаних, масштаб дослідження та замовника, що заважає аудиторії оцінити достовірність опитування.
Російський слід в українських виборах
Водночас, українські вибори є топ-темою і у Росії. За словами Галини Петренко, виконавчого директора ГО «Детектор медіа», в середньому у 14 з 21 випусків російських ток-шоу обговорюють українські вибори – скоординовано і вкрай негативно. Це впливає і на Україну. Адже 5% наших співгромадян відкрито визнають, що дивляться російське телебачення, і, як припускає медіаексперт, це може вплинути і на їхній вибір
Крім того, ці меседжі підхоплюють і українські ЗМІ. «Частина телеканалів просувають ідеї російської пропаганди: це 112 канал, NewsOne, іноді Інтер. Ми аналізуємо ток-шоу на кремлівських каналах і бачимо схожі меседжі. Наприклад, про те, що вибори будуть сфальшовані, і їх не визнають», – підкреслює Наталія Лігачова, голова ГО «Детектор медіа».
Телебачення: цензури немає, піар – є
Три чверті або ж 74% українців найчастіше дізнаються новини з телебачення. Як відзначає Наталія Лігачова, гарною новиною є відсутність ознак централізованої державної цензури, а поганою – той факт, що власники каналів встановлюють обмеження для політичних новин і ток-шоу.
«Головне ж ноу-хау – це спосіб ведення агітації у кандидата Володимира Зеленського. Кандидат за всіма рейтингами займає перше місце, хоча його майже немає в новинах. І всю кампанію він веде через розважальні програми, завдяки кіно та розважальним проектам. Це нові виклики, немає норм, які б регулювали таку кампанію», – підкреслила Наталія Лігачова.
За даними ГО «Детектор медіа», найменшу кількість політичного піару в новинах мають UA:Перший, 5 канал та СТБ. Новини на 112 каналі є порівняно чистими, що компенсується масовими порушеннями у інших програмах. А от найбільше піар-матеріалів на каналах «Україна», «Інтер» та ICTV.
«В масштабі усього інфопростору це плюралізм – різні канали дають різні точки зору. Але якщо ви глядач одного каналу, то будете бачити викривлену картину світу. Адже у кожного каналу є «свій» кандидат, якого він просуває, ігноруючи інший. І таке поширення інформації підживлює популізм, адже некритично подані обіцянки кандидатів не дають громадянам зробити усвідомлений вибір» – пояснює Наталія Лігачова.
Як відзначив Тарас Шевченко, ігнорування когось із кандидатів і просування інших – це не просто неетично, а пряме порушення закону, за яке мала б наставати відповідальність. Непоінформованість виборців – ось одна з головних проблем українського волевиявлення, вважає директор ЦЕДЕМ. І пропонує чіткіше регулювати висвітлення виборів.
«Слід чітко розділити: по-перше, висвітлення виборів у новинах, де має культивуватися редакційна свобода. По-друге, ток-шоу, де мають бути заявлені чіткі правила, а не просто довільно запрошені учасники. А у решті програм має діяти стандарт: якщо ефірний час дали одному кандидату, то канал не може відмовити і іншим учасникам виборів», – пояснює Тарас Шевченко.
Також експерт нагадав про важливість відкритих дискусій між кандидатами (до прикладу, дебатів), які давали б можливість глядачам неупереджено скласти враження про майбутніх обранців.
*Автори заголовкового фото: Детектор медіа