21 квітня в Україні відбудеться другий тур президентських виборів. А за два дні до нього кандидати в Президенти мають зустрітися на теледебатах – аби виборці змогли порівняти їхні позиції з ключових для країни питань. Тим часом 4 квітня під час круглого столу «Дебати кандидатів у Президенти: чи потрібні виборцям і про що?» експерти розповіли, якими можуть бути дебати і чого від них очікують громадяни. Одним із учасників дискусії став Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ та співголова Ради РПР.

Нагадаємо, наразі штаби кандидатів у президенти Петра Порошенка та Володимира Зеленського ведуть перемовини щодо участі у дебатах і формату. Так, 3 квітня Володимир Зеленський висунув вимогу перенести дебати з майданчика НСТУ на стадіон НСК «Олімпійський». 4 квітня чинний президент погодився на цей заклик, обмін пропозиціями триває.

Наразі штабам обох кандидатів важливо перейти від розмов до справи і таки досягти домовленості – відзначив Тарас Шевченко. Узагалі ж є три можливі формати дебатів.

«Перший варіант – офіційні дебати за рахунок державних коштів на НСТУ. Другий – дебати на будь-якому іншому майданчику, але за кошти кандидатів, як платна агітація. Або ж дебати на будь-якому нейтральному майданчику – громадської організації, наприклад – який запрошує обох кандидатів, і, відповідно, він платить за ці дебати. Усі три формати передбачені в різних частинах законодавства», – наголосив він. Відтак, офіційними дебатами вважаються лише заплановані на Суспільному, все інше – передвиборна агітація. “Слід завершувати дебати про дебати, бо є ризик витратити на це всі три тижні. Час перейти до дебатів самих кандидатів”,  – підсумував Тарас Шевченко.

При цьому, незалежно від рішення кандидатів, НСТУ вже запланувала дебати на 19 квітня з 20 по 21 годину, повідомив Зураб Аласанія, голова правління НСТУ. Але вони відкриті до пропозицій – зокрема і щодо дебатів на стадіоні, а не у студії.

«Ми зв’язалися з обома штабами і отримали згоду на установчу зустріч, де і будемо вирішувати питання», – прокоментував він. Нагадаємо, за відсутності одного з кандидатів дебати не скасовуються, а інший учасник використає його час для агітації. Покарання за відмову від дебатів немає, лише суспільний осуд.

Присутні на заході представники кандидатів одноголосно підтвердили готовність зустрітися на дебатах. Так, Дмитро Разумков, представник Володимира Зеленського, вказав, що їхня позиція не змінилася, і команда готова домовлятися, аби дебати відбулися. Ростислав Павленко, який представляв кандидата Петра Порошенка, запропонував навіть кілька раундів дебатів: зокрема і зустріч на стадіоні, і дебати на Суспільному, передбачені законом. Але вказує, що дискусія має стосуватися перш за все безпосередніх повноважень президента.

Втім, за словами Наталії Лігачової, голови ГО «Детектор медіа», доки ЦВК не оприлюднила результати першого туру виборів, заборонені будь-які дебати, навіть неофіційні. Оскільки вони вважаються агітацією.

Тим часом для виборців дебати є важливим способом визначити, за кого віддавати голос 21 квітня. За даними опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи», 74% відсотки громадян вважають, що дебати потрібні. Точно дивитимуться дебати 42% опитаних, а ще 31% долучаться, якщо дискусія буде цікавою та змістовною.

Саме в дебатному форматі українці хочуть почути позиції кандидатів та їхні плани. Так, 42% опитаних важливо дізнатися, як претенденти на посаду планують досягти миру на Донбасі та звільнити окуповані території. Ще 40% респондентів очікують дискусії про подолання корупції та зростання економіки, в той час як 39% виборців важливо почути програму розвитку України від кандидатів. І 31% опитаних хочуть знати, які проблеми і як будуть вирішувати кандидати у першу чергу.

«Наприклад, позицію свого обранця щодо оборонної реформи знає 48% виборців Порошенка та 10% виборців Зеленського, тому важливо, щоб люди почули пропозиції обох кандидатів. До того ж, обидві групи виборців однаково мало обізнані з кадровими планами своїх кандидатів. Участь Володимира Зеленського у дебатах особливо важлива: його електорат не знає поглядів політика на важливі проблеми», – наголосила Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи».

Суспільство чекає дебатів не заради шоу, а щоб зрозуміти, кого обирати президентом і якою кандидати бачать долю країни, коментує ситуацію Наталія Лігачова.

«Жодного разу лідери не вийшли на дискусію одне з одним. Кожен з них мав можливість піаритися, телеканали створили для них «теплі ванни». Ми, виборці, хочемо дебатів заради конструктивної дискусії», – відзначила вона.

Водночас, Тарас Шевченко застерігає, що за чинним форматом кандидати матимуть лише 36 хвилин, аби ставити питання одне одному, і цього недостатньо для дискусії.

«Теледебати можна організувати як цикл передач», – таку пропозицію озвучив Олексій Гарань, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи». За його словами, тоді розмова була б не загальною, а поділена на теми – наприклад, окремий випуск для дискусій про зовнішню політику. Таку позицію підтримав і Олексій Кошель, директор Комітету Виборців України. «У Франції вони [дебати] тривають дві години, у США це три періоди по 1,5 годин. Тому я вважаю, що на НСК «Олімпійський» має бути не менше двох таймів по 45 хвилин», – підсумував він.

Зазначимо, що Реанімаційний Пакет Реформ, до якого входить і ЦЕДЕМ, закликав Петра Порошенка та Володимира Зеленського до участі у дебатах. «Українці, які пройшли через Революцію Гідності, стримують збройну агресію Росії, сплачують податки та щоденно працюють над позитивними змінами, – заслуговують побачити публічну дискусію кандидатів у президенти, які змагаються у вирішальному турі», – йдеться у заяві.