У рішенні Палати у справі Савва Терентьєв проти Росії (Savva Terentyev v. Russia, №10692/09) від 24 серпня 2018 Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення статті 10 (свобода вираження поглядів) Європейської конвенції з прав людини.
Справа стосувалася засудження заявника за розпалювання ненависті після публікації образ щодо співробітників поліції в коментарях до блогу. Суд, зокрема, встановив, що попри те, що Терентьєв використовував образливі і шокуючі висловлення, цього не було достатньо для виправдання втручання в його право на свободу вираження поглядів. ЄСПЛ наголосив, що національні суди повинні були звернути увагу на загальний контекст його коментарів. І вважати його провокаційною спробою висловити свій гнів через те, що він сприймав як втручання поліції, а не фактичним закликом до фізичного насильства над правоохоронцями.
Обставини справи:
Заявник, Сава Сергійович Терентьєв, є громадянином Росії, народився у 1985 році і проживає в Австрії, м. Штайермарк.
У лютому 2007 року російська поліція здійснила рейд в офіси газети в Республіці Комі. Після цього неурядова організація, Меморіальна комісія з прав людини в Комі («Меморіал»), оприлюднила прес-реліз, в якому критикували дії поліції, пов’язуючи їх з кампанією місцевих виборів. Вона також зазначила, що газета підтримала політичного діяча, який перебував у конфлікті з місцевою владою, та засуджувала грубі дії поліції. Того ж дня керівник організації опублікував прес-реліз на своєму блозі, під яким з’явилося 3 коментарі. В одному з коментарів йшлося про те, що поліція, будучи “вірними собаками режиму”, залишалася репресивним інструментом в руках тих, хто має владу.
Один із знайомих пана Терентьєва, блогер і журналіст, також писав про інцидент у своєму блозі, заявивши, що поліція “отримала наказ для боротися з політичною опозицією”. Пан Терентьєв, прочитавши вищенаведені матеріали, у свою чергу написав коментар під блогом свого знайомого із заголовком “Ненавижу ментов, сцуконах”. Він писав, що співробітниками поліції ставали лише “найтупіші і найменш освічені представники тваринного світу”, яких варто було б “церемоніально спалювати на головній площі у печі “як у Аушвіці”.
У березні 2007 року прокуратура порушила проти заявника справу за публічні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі до групи осіб, на підставі приналежності до будь-якої соціально групи. У суді заявник стверджував, що коментарі були його емоційною і спонтанною реакцією на прес-реліз про обшуки регіональної газети. Він підкреслив відмінність між чесними поліцейськими та нечесними «поліцейськими» і заявив, що згадка про Аушвіц була перебільшенням. Заявник попросив вибачення у колишніх в’язнів нацистських концтаборів і «чесних» співробітників поліції, які відчували себе ображеними його висловлюваннями.
Суд першої інстанції визнав заявника винним на підставі Кримінального кодексу РФ за “публічні дії, спрямовані на розпалювання ненависті, ворожнечі та приниження гідності групи осіб за ознакою приналежності до певної соціальної групи”, та засудив пана Терентьєва до одного року ув’язнення. 19 серпня 2008 року Верховний суд Республіки Комі відхилив апеляцію заявника і залишив рішення першої інстанції без змін. Заявник оскаржував вирок, аргументуючи, що суд навмисно занадто розширив поняття “соціальної групи”, щоб охопити працівників поліції, а також не показав, що його коментар дійсно ніс небезпеку в суспільстві. Суд Терентьєву відхилив скаргу, вказуючи, що висновки суду першої інстанції щодо визначення “соціальна група” були об’єктивними, та зазначив, що коментар заявника є не критикою органів правопорядку, а публічно закликає до насильства над працівниками поліції.
Рішення суду:
Ключовим питанням у справі було те, чи можна розглядати оскаржуваний коментар як пропаганду насильства, ненависті або нетерпимості (§69). Зокрема суд зазначав, що вирішальним має бути не аналіз використаних у публікації фраз (§68), а ретельне вивчення контексту. Саме він має визначити розмежування між шокуючою і образливою мовою, що охороняється статтею 10 Конвенції, та висловлюваннями, які закликають до ненависті (§69). Відтак, аналізуючи контекст публікації, Суд дійшов висновку, що коментарі заявника були свідченням громадського занепокоєння та різкої критики ситуації у російській поліції (§ 71).
Стосовно використання заявником посилання на Аушвіц ЄСПЛ зазначив: попри те, що тон висловлювання було ворожим, його не можна тлумачити як заклик до “фізичного винищення працівників поліції звичайними людьми”. Радше варто сприймати його як провокаційну метафору (§ 72). До того ж, Європейський суд звернув увагу, що хоч коментар і був доступний онлайн протягом місяця, він привернув мало уваги громадськості та не спричинив будь-яких зіткнень або заворушень. Суд наголосив, що у справі немає жодних вказівок, що заявник опублікував свій коментар на фоні загальної напруженої ситуації з безпекою в регіоні. Також, немає свідчень, що були якісь сутички чи антиполіцейські заворушення, або що існувала атмосфера ворожості, або будь-які конкретні інші обставини, на тлі яких висловлені твердження Терентьєва могли б спричинити неминучі протиправні дії проти поліції і піддавати офіцерів реальній загрозі фізичного насильства(§ 78).
Отже, не задовольнивши критерії, встановлені Судом для визначення коментарів як підбурювання до ненависті та ворожнечі, ЄСПЛ встановив порушення права пана Терентьєва, передбаченого ст. 10 Конвенції.
Повний текст рішення доступний англійською мовою за посиланням: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-185307.
Огляд рішення підготували експерти Центру демократії та верховенства права.
