23 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову  “Про затвердження  переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі” №848. До переліку увійшли 244 державні та комунальні друковані ЗМІ та редакції. Затвердження Переліку – це обов’язкова умова для старту першого етапу роздержавлення, передбаченого Законом України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. 

Закон визначив, що реформування друкованих ЗМІ відбудеться у два етапи. На першому етапі, що розпочався 1 січня 2016 року, всі трудові колективи подають засновникам пропозиції щодо реформування, а ті, враховуючи або не враховуючи таку пропозицію, ухвалюють рішення про перетворення як таке, черговість (І чи ІІ етап) та спосіб перетворення. На основі цих рішень Держкомтелерадіо формує два переліки — зведений, який включає відомості про всі державні та комунальні ЗМІ, що підлягають реформуванню, а також окремий перелік друкованих ЗМІ, що йдуть на реформування на першому “пілотному” етапі. Саме цей перелік з піврічною затримкою затвердив Кабмін.

Зауважимо, що рішення засновника про участь ЗМІ у реформуванні і рішення про реорганізацію ЗМІ у суб’єкт господарювання є окремими рішеннями, що мають різні юридичні наслідки. Перше рішення визначає етап і спосіб реформування і декларує бажання ЗМІ реформуватися певним чином, в той час, як друге –  розпочинає фактичний процес реорганізації. Такої позиції дотримується і Держкомтелерадіо, який є відповідальним органом за реформу, у своєму роз’ясненні від 14 листопада 2016 року:

“рішення Уряду не є рішенням про припинення конкретної юридичної особи (редакції) у розумінні ст. ст. 104, 105 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ), а  є юридичним фактом, з настанням якого розпочинається практична реалізація реформування друкованих засобів масової інформації та редакції, включених до переліку учасників першого етапу реформування.”

І, хоча рішення про участь у реформуванні ЗМІ та редакції могли ухвалюватися засновниками вже з другого кварталу 2016 року (починаючи з четвертого місяця з моменту набрання чинності ЗУ «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», адже 31 березня 2016 року збіг тримісячний строк для подання пропозицій засновникам від трудових колективів щодо участі в реформуванні та його спосіб), можливість для засновників ухвалювати рішення про реорганізацію з’явилась лише із моменту ухвалення Кабінетом Міністрів постанови і лише для тих ЗМІ, які включені до Переліку. Проте, з огляду на значне затягування строків, таке обмеження діятиме лише до кінця року, адже вже з 1 січня 2017 року таку ж можливість набудуть засновники всіх ЗМІ та редакції, які підпадають під дію Закону.

Варто наголосити, що за Законом перший етап реформування завершується 31 грудня 2016 року. При цьому, на другому етапі, що триватиме до кінця 2018 року, здійснюється реформування друкованих ЗМІ та редакцій, не реформованих на першому етапі (ч.5 ст.2 Закону). Попри те, що на здійснення процедур реформування 244 «першоетапників» залишилось обмаль часу, вони можуть і повинні продовжити роздержавлення у наступному році. 

Нагадаємо, що законом передбачено 4 способи реформування друкованих ЗМІ, засновниками яких є органи державної влади й місцевого самоврядування:

1. вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції,
2. вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції із перетворенням у суб’єкт господарювання реформування,
3. вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції,
4. перетворення видання в офіційне друковане видання.

Щодо процедур реформування, то вони залежать від способу, який було обрано самими ЗМІ, але, зважаючи на обставини, а яких перебуває конкретна редакція: чи йдеться про ЗМІ центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ), чи є у майні редакції державне чи комунальне майно, а також чи подав трудовий колектив редакції пропозицію про участь у реформуванні у встановлений Законом строк.

Попри ці відмінності, алгоритми реформування є такими:

Крок перший. Способи реформування 1-3.

Вихід органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі складу засновників друкованих ЗМІ та редакцій. Такі рішення приймаються на засіданнях/сесіях, у випадку колегіальних органів, або одноособово в інших випадках.

Крок другий. Способи реформування 2-3.

Створення нової юридичної особи у формі господарського товариства (найзручнішим є створення товариства з обмеженою відповідальністю) і проведення необхідних дій пов’язаних з державною реєстрацією.

Крок третій. Способи реформування 1-3.

Після виконання попередніх кроків друкований ЗМІ перереєстровується в органах юстиції.

Перший спосіб реформування (вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування зі складу засновників) є найпростішим, адже він передбачає лише ухвалення рішення про вихід зі складу засновників та внесення змін про це до державного реєстру. Відповідно до частини 2 пункту 3.2 «Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації», зміна засновників оформлюється через укладення угоди між засновником і його правонаступником. При цьому організаційно-правова форма юридичної особи не змінюється.

Щодо другого способу реформування із перетворенням у суб’єкт господарювання, то воно здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 104 реформування відбувається через процес реорганізації, що може мати форму злиття, приєднання, поділу чи перетворення. Цей процес передбачає ухвалення рішення про припинення у результаті реорганізації, визначення Комісії з реорганізації юридичної особи, заявлення і розгляд вимог кредиторів та складення та затвердження передавального акта, а також внесення відповідної інформації про припинення попередньої юридичної особи та створення нової у державний реєстр.

Спосіб реформування з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, можливий у випадку, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації, а засновник не ухвалює рішення про реформування самостійно, відповідно до частини 4 статті 4 Закону. Важливо зауважити, що, згідно зі частиною 1 статті 11, якщо така пропозиція від трудового колективу до засновника не надійшла, то він має право, окрім прийняття рішення про реформування іншим способом, ухвалити рішення про припинення випуску друкованого ЗМІ та діяльності редакції. Такі ж наслідки настануть і у разі, якщо приватизація не відбудеться.

Спосіб реформування 4.

На відміну від попередніх кроків перетворення друкованих ЗМІ в офіційне друковане видання залишає засновників, але позбавляє видання статусу ЗМІ.  Щоправда, перетворення друкованого ЗМІ в офіційне друковане видання можливе лише для видань, заснованих ЦОВВ. При цьому, відповідно до частини 2 статті 10 Закону, перетвореним на офіційне друковане видання може бути лише одне видання. Якщо ЦОВВ є засновником декількох видань,  решта має бути реформоване одним із трьох інших способів, визначених статтею 3 Закону. Звертаємо увагу, що, пунктом 3 частини 5 Перехідних положень Закону передбачається внесення змін до Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» які, щоправда, набудуть чинності 1 січня 2019 року. Цими змінами буде визначено, що офіційними друкованими виданнями зможуть бути лише ті, які використовуються з метою опублікування нормативно-правових актів та інформації, обов’язковість опублікування якої передбачена законодавством, під час якої не використовується творча праця журналістів. Оскільки такі видання будуть містити лише офіційні нормативні та інші акти і видаватися ЦОВВ, то, відповідно до статті 14 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», вони не підлягатимуть державній реєстрації та зможуть розповсюджуватись без неї. Незалежно від обраного способу реформування, всі процедури, залежні від дій засновника, повинні бути завершені до кінця 2018 року. Якщо ж до закінчення другого етапу роздержавлення засновник не подасть заяву про перереєстрацію відповідного державного чи комунального ЗМІ, то, відповідно до частини 2 статті 11 Закону, це є підставою для визнання реєстратором свідоцтва про державну реєстрацію такого ЗМІ недійсним.

За первинним задумом, проведення “пілотного” першого етапу мало надати можливість редакціям реформуватися якнайшвидше, а за наслідками реформування – виявити проблеми і шляхом змін до Закону підготувати основу для другого етапу. Проте через затягування з затвердженням Переліку логіка Закону була порушена і, вочевидь, попри формальний початок другого етапу 1 січня 2017 року, реальний старт другого етапу може затягнутися.