24 грудня 2015 року Верховною Радою України був ухвалений Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Відповідно до частини першої статті 1 цього Закону:

«Дія цього Закону поширюється на друковані засоби масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування (далі – друковані засоби масової інформації), і редакції друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування (далі – редакції).»

Частина перша статті 2 цього Закону передбачає:

«Реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший – протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом та другий – протягом наступних двох років.»

Таким чином, процес реформування друкованих засобів масової інформації має бути повністю закінчений 31 грудня 2018 року.

Проте за даними Зведеного переліку об’єктів реформування, що створений і ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення, станом на 17 травня 2017 року в Україні було реформовано лише два друкованих засоби масової інформації, засновниками яких був Пенсійний фонд України. Інформація про будь-які інші реформовані друковані видання органів виконавчої влади, вищих ланок суддівської системи, інших державних органів в Зведеному переліку відсутня.

СТАТУС ЗМІ, ЗАСНОВАНИХ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

З метою здійснення громадського контролю за виконанням Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» юристи Центру демократії і верховенства права надіслали  інформаційні запити до 78 центральних органів влади: міністерств, агенцій, вищих судів, Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України, СБУ та ін.

У запитах юристи ЦЕДЕМ просили посадовців надати наступну інформацію:

1. Друковані засоби масової інформації, засновником яких є відповідний орган, з зазначенням певної інформації про серію, номер свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ тощо.
2. Редакції друкованих ЗМІ, засновником яких є відповідний орган.
3. Строки реформування і спосіб реформування друкованих ЗМІ та їх редакцій.
4. Рішення про реформування друкованого ЗМІ та редакції (копія).

З 75 органів влади [1], що надали інформацію, більше половини є засновниками або співзасновниками друкованих ЗМІ:

[1] Інформації від Державного агентства лісових ресурсів, Державної санітарно-епідеміологічної служби та Міністерства освіти та науки України ЦЕДЕМ не отримав

З 43 органів влади, що є засновниками друкованих ЗМІ, 19 заснували 2 і більше видань.

Наприклад засновниками «Журналу для школярів “Абетка права”» (КВ 17572-6422Р, 23.03.2011) є одночасно:

1) Міністерство юстиції України, Код ЄДРПОУ: 26077968

2) Конституційний Суд України, Код ЄДРПОУ: 00013534

3) Верховний Суд України, Код ЄДРПОУ: 00019034

4) Вищий господарський суд України, Код ЄДРПОУ: 00018738

5) Генеральна прокуратура України, Код ЄДРПОУ: 00034051

6) Національна Академія правових наук України, Код ЄДРПОУ: 00065028

7) Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Код ЄДРПОУ: 02071139

8) Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України , Код ЄДРПОУ: 05417130

9) Всеукраїнська громадська організація “”Спілка адвокатів України””, Код ЄДРПОУ: 00065175

10) Трудовий колектив Редакції журналу “”Право України””, Код ЄДРПОУ: 028807300

Такий же склад засновників у журналів Науково-практичний фаховий журнал «Право США» (КВ 18032-6882Р, 16.08.2011), «Науково-практичний фаховий журнал “Порівняльне правознавство”», (КВ 18101-6901Р, 02.09.2011), «Науково-практичний журнал “Право Японії”» (КВ 19253-9053Р, 08.08.2012), “Вісник Конституційної Асамблеї”, (КВ 19518-9318Р, 13.11.2012) та інших видань.

Зі 105 друкованих засобів масової інформації центральних органів влади більшість видань – ­це журнали. Але зареєстровані і інші види видань, наприклад збірники.

Органи центральної влади не завжди надавали інформацію, чи існує окрема редакція друкованого ЗМІ. Проте з наявної інформації видно, що майже в половині випадків для видання друкованого ЗМІ центрального органу влади створюється і фінансується спеціальне державне підприємство.

Так наприклад газета «Голос України» видається державним підприємством “Редакція Газети “Голос України”, код ЄДРПОУ 13670848, єдиний засновник редакції – Верховна Рада України. Журнал Міністерства закордонних справ “Зовнішні справи” (КВ 14838-3809ПР, 29.12.2008) видається державним підприємством “Редакція журналу МЗС України “Політика і Час”, код ЄДРПОУ 21572380 єдиним засновником є МЗС.

В деяких випадках засновниками державного підприємства-редакції виступає декілька юридичних осіб, і відповідному міністерству не належить контрольний пакет. Так наприклад, співзасновниками Державної редакції щомісячного інформаційно-популярного та науково-практичного ілюстрованого журналу “Міліція України”, код ЄДРПОУ 24918582 є ВАТ “Державний Ощадний Банк України” (88,6% статутного капіталу) та  Міністерство внутрішніх справ України (11,4% статутного капіталу).

9 друкованих засобів масової інформації, засновниками або співзасновниками яких виступають органи влади – видаються приватними редакціями. Так, зокрема, журнал “Вісник Вищого адміністративного суду України” (КВ 12083-954Р,  11.12.2006) видається Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрінком-Інтер», код  ЄДРПОУ 21667576. Це ж саме Товариство також видає журнал “Вісник господарського судочинства” (КВ 10780, 22.12.2005).

ОФІЦІЙНІ ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

У 13 відповідях органи влади зазначили, що відповідні засоби масової інформації є офіційними виданнями, а тому не потребують реформування. При цьому зазначені вище журнали “Вісник Вищого адміністративного суду України” (КВ 12083-954Р,  11.12.2006) та “Вісник господарського судочинства” (КВ 10780, 22.12.2005) також вважаються офіційними друкованими виданнями, хоча і видаються не відповідними органами, а суб’єктом приватного права, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрінком-Інтер», код  ЄДРПОУ 21667576.

До офіційних видань органи влади віднесли не тільки бюлетені, як наприклад “Бюлетень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (офіційне видання)” (КВ 18845-7645Р, 04.04.2012), а й видання, які за своїм змістом не відповідають вимогам, передбаченим законодавством щодо офіційних видань, наприклад газета “Голос України” (КВ 1, 26.05.1994 р.)

При цьому у Законі України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” є чітке визначення поняття «офіційне друковане видання»:

«офіційні друковані видання – видання Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів із спеціальним статусом, що видаються з метою опублікування нормативно-правових актів, рішень цих органів та інформації, обов’язковість опублікування якої передбачена законодавством, під час підготовки яких не використовується творча праця журналістів»

«В офіційних друкованих виданнях забороняється розміщувати рекламу або будь-яку іншу інформацію, обов’язковість опублікування якої не передбачена законодавством.»

СТАН РЕФОРМУВАННЯ

Засновниками (співзасновниками) не визначено шляхи реформування відносно 53 друкованих видань. Часто у відповідях центральних органів влади визначається, що реформування відбудеться на другому етапі, проте не зазначається спосіб реформування і конкретні строки реформування. Наприклад Державна фіскальна служба, що є засновником журналу «Вісник. Все про податки і збори» (КВ 21151-10951 ПР 23.01.2015 року) у своїй відповіді зазначає, що журнал «видається виключно за кошти редакції журналу, а саме Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр», яке є суб’єктом приватного права у формі державного комерційного підприємства» і що його реформа буде здійснюватись на другому етапі.

В більшості випадків засновники планують здійснити реформування власних друкованих видань протягом 2017-2018 років шляхом виходу відповідного органу влади зі складу засновників (співзасновників). При цьому в деяких випадках планується фактично не вихід органу влади, а заміна засновника на державне підприємство, єдиним засновником якого є такий орган. Так, журнал  “Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України”,  КВ 15763-4235ПР, 17.09.2009, засновником якого є Антимонопольний комітет України, планується передати Державному Підприємству “Антком” з експлуатації адміністративного будинку (ДП “АНТКОМ”), код ЄДРПОУ 33293415, яке займається експлуатацією адміністративного будинку Антимонопольного комітету України.

Наразі відсутня належна система моніторингу і контролю стану реформування друкованих видань центральних органів влади. В зазначеному вище Зведеному переліку об’єктів реформування зазначено про реформування лише двох друкованих ЗМІ центральних органів влади: газети «Пенсійний кур’єр» (КВ 22624-12524ПР) та журналу «Вісник Пенсійного Фонду України»  (КВ 22610-12510ПР), засновниками яких з квітня 2017 року є Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська соціальна медіа-група”, Код ЄДРПОУ: 41122462.

При цьому деякі органи державної влади у відповідях на інформаційні запити зазначали і про інші реформовані видання. Наприклад журнал “Вісник державної служби України” (КВ 18686-7486ПР, 07.12.2011), засновником якого було Національне агентство України з питань державної служби, припинив діяльність відповідно до Наказу Нацдержслужби від 01 квітня 2016 року № 69 і був виключений з реєстру друкованих засобів масової інформації. Проте у Держкомтелерадіо відповідної інформації немає. У випадку журналу “Клінічна хірургія” (КВ 22539-12439ПР) Міністерство охорони здоров’я вийшло зі складу засновників, і зазначений друкований засіб масової інформації видається приватною редакцією. В реєстрі друкованих ЗМІ Міністерство не зазначено як співзасновник цього ЗМІ – при цьому інформація про це також не внесена до Зведеного переліку.

В деяких випадках орган влади-засновник видав відповідні накази про вихід зі складу засновників, як наприклад у випадках з журналом “Землевпорядний вісник” (КВ 19802-9602ПР,  04.03.2013), який мав бути реформований на першому етапі. Проте в реєстрі друкованих засобів масової інформації Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру досі позначена як засновник друкованого ЗМІ і про вихід зі складу засновників.

Поширеними є ситуації, коли засновники друкованих видань зазначають у відповідях, що вони не реформують власні видання в очікуванні змін до законодавства України, яке виведе ці видання з процесу реформування. Так, наприклад, Адміністрація державної прикордонної служби зазначила, що питання реформування газети «Прикордонник України» (КВ № 8071, 28.10.2003) та журналу «Кордон» (КВ № 8070, 28.10.2003) не розглядається у зв’язку знаходженням на розгляді Верховної Ради України проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (щодо непоширення дії Закону на друковані засоби масової інформації сектору безпеки і оборони), реєстраційний номер 4412 від 13.04.2016 р. Міністерство оборони України не реформує газету «Народна армія» (КВ № 2026, 25.06.1996) і журнал «Військо України» (КВ № 827, 12.07.1994) через очікування розгляду проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції)», реєстр. № 5008. При цьому положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції)», що був ухвалений Верховною Радою 18 травня 2017 року, не розповсюджуються на друковані видання Міністерства оборони України, що вже існують.. Зазначений закон лише дозволяє створювати нові друковані засоби масової інформації з певними обмеженнями в місцях діяльності військово-цивільних адміністрацій, і лише на час проведення антитерористичної операції.

ВИСНОВКИ

Робота юристів Центру демократії і верховенства права з аналізу інформації про друковані засоби масової інформації центральних органів влади триває. Проте вже можна визначити конкретні проблеми, які є на даному етапі.

Проблеми:

1. Більшість (54%) центральних органів влади не здійснюють реальних кроків, спрямованих на припинення діяльності власних друкованих засобів масової інформації і редакцій, на виведення їх зі сфери власного контролю, на створення дійсно незалежних друкованих засобів масової інформації.
2. Велика кількість центральних органів влади не розуміють передбачений законом статус офіційного друкованого видання, не знають обсяг і спрямованість інформації, які мають розміщуватись в офіційних друкованих виданнях.
3. Майже всі (91%) центральні органи влади не планують здійснювати реформування державних підприємств-редакцій своїх друкованих засобів масової інформації.

Вирішення зазначених проблем можливе лише спільними зусиллями як органів державної влади, так і громадськості. Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» створив достатні умови для здійснення роздержавлення. Однак, деякі положення цього Закону все ще потребують подальшого уточнення та доповнень задля уникнення випадків зловживань.

Шляхи вирішення зазначених проблем:

1. Внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» із встановленням конкретних строків здійснення певних етапів реформування, унеможливлення саботажу процесу реформування з боку державних органів, встановлення можливостей реформування в судовому порядку в умовах перешкоджання з боку засновників.
2. Проведення методологічної і навчальної роботи з органами влади щодо статусу, мети існування, наповнення і шляхів розповсюдження офіційних друкованих видань.
3. Здійснення активного громадського контролю за процесом реформування друкованих засобів масової інформації, засновником яких є центральні органи влади.
4. Оскарження бездіяльності органів влади у виконанні Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Алі Сафаров, юрист Центру демократії та верховенства права