Соціальні мережі та онлайн-платформи готові взаємодіяти з українською владою у медійному регулюванні, а у сфері персональних даних слід оновити законодавство для захисту інтересів користувачів. Таким є один із висновків експертного форуму “Основні виклики свободи слова в Інтернеті: український та світовий контекст”, який відбувся 13 грудня. Його організатором є Центр демократії та верховенства права. Форум став дискусійним майданчиком для органів державної влади, представників бізнесу, громадськості, правників та медійних експертів.
В Україні наразі змінюється бачення регулювання онлайн-медіа, наголосив Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права. Про це свідчать і нові законодавчі ідеї, і публічні дискусії.
“Якщо у світі відбувалися поступові зміни у регулюванні онлайн-медіа, то в Україні вони почалися лише зараз. До цього громадянське суспільство вважало регулювання непотрібним. Мовляв, якщо влада отримає такі повноваження, то регулювання буде жорстоким та авторитарним. Незрозумілим залишалося і як українські органи можуть впливати на діяльність того ж Facebook”, – відзначив експерт. Зараз же, за його словами, можна бути упевненим, що новий орган-регулятор матиме повноваження у онлайн-сфері.
Тож головною темою першої панелі Форуму стала взаємодія держави та соціальних медіа для реагування на медійні виклики у мережі Інтернет. Натепер лише у Facebook зареєстровано 13 мільйонів українських користувачів, а у цьогорічну передвиборчу кампанію до парламенту 27% громадян вважали соцмережі ключовим джерелом інформації. Тому регулювання контенту у Мережі не менш важливе, ніж для традиційних медіа.
У своїй роботі глобальні онлайн-платформи не дотримуються законів конкретних країн. Однак Україна може взаємодіяти з інтернет-гігантами у цій проблемі. За словами Віталія Мороза, керівник програми нових медіа у Інтерньюз-Україна, такий сценарій є кращим за ігнорування становища у соцмережах чи спроб тиснути на них штрафами.
“Співрегуляція означає діалог, який враховує інтереси і бізнесу і України як держави. Адже компанії мають працювати, а наша країна – захищати інвестора. Це ліберальна концепція, у якій ми рухаємось до вільного світу. А тому треба уникати репресій та цензури”, – відзначив Віталій Мороз.
Зокрема, співпрацювати з українською владою готова платформа Facebook. За словами Катерини Крук, компанія вітає і навіть закликає уряд та громадянське суспільство подавати власні рекомендації.
“Ми – глобальна компанія, тому не можемо розробити правила для всього світу одразу. Зрештою, кожна країна має власні особливості та стандарти. Тому ми вітаємо рекомендації урядів та громадськості щодо дій у країні. Однак я б хотіла, щоб це була дискусія про глобальні зміни, а не спроба створити в Україні інтернет-острів з особливими правилами. Ми заохочуємо країни співпрацювати щодо персональних даних та питань політичної реклами”, – вказала вона.
Тож Україна має пропонувати чіткі законодавчі механізми, якими могли б керуватися онлайн-платформи. Приклад уже є: після того, як Верховна Рада ухвалила закон про статус тимчасово окупованих територій, Facebook припинив розміщувати політичну рекламу з цих територій. За словами Катерини Крук, компанія згодна співпрацювати з країнами за умови, що законодавство не загрожуватиме інтересам користувачів (наприклад, вимагаючи надати владі їхні персональні дані). А передовсім Facebook керується законодавством Сполучених Штатів Америки та принципами міжнародного права
Водночас, Віталій Мороз відзначив проблему алгоритмів. Соціальні мережі користуються ними, аби формувати пропозиції для читачів. І часто пропонують українським користувачам контент із Росії (імовірно, зважаючи на географічне сусідство).
А продовжився форум панельною дискусією про захист персональних даних. Соціальні мережі, сайти та додатки збирають великий масив інформації про користувачів: від імені і прізвища, до геолокації та номера кредитної картки. Тож захист персональних даних є одним із основних викликів онлайн-реальності.
Українське законодавство декларує захист користувачів, проте наразі існують правові прогалини. Вирішити цю проблему може оновлення законодавства.
Зокрема, за словами Віти Володовської, юристки Лабораторії цифрової безпеки, у фокусі наразі гармонізація українського законодавства у цій темі з європейським. Так, сформовані чотири робочі групи, які напрацьовують законодавчі зміни.
Попри законодавчий захист, існує низка причин, через які незаконне використання персональних даних громадян (наприклад, для маркетингу і реклами) триває.
“По-перше, у Офісу Уповноваженого немає інструментів. Питанням персональних даних у ньому займається дві людини. Для порівняння, у Великій Британії аналогічна структура має 500 співробітників, у Румунії – 30-40. Чи є у наших посадовців достатня підготовка і досвід, аби реагувати на порушення – теж питання. Крім того, Омбудсман може відповісти порушникам лише відносно незначними штрафами”, – пояснила Оксана Кочкодан, партнер юридичної компанії Ахоn Partners.
Однак крім законодавства, необхідна і культура свідомого використання. Володільці та розпорядники персональних даних мають дотримуватися принципів саморегуляції і зважати на інтереси користувачів.
Детальніше про програму Форуму та спікерів читайте на сторінці Форуму.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews.
