Безсумнівно, кожен журналіст наділений свободою слова та вільним вираженням своїх поглядів, що з-поміж іншого означає право вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати і поширювати будь-яку інформацію, крім випадків, визначених законом. Проте у прагненні інформувати суспільство про важливі події, вони не завжди дотримуються етичних норм при спілкуванні з дітьми. Дитина, у свою чергу, наділена правом на вільне висловлення особистої думки за допомогою засобів масової інформації. Проте це не означає абсолютної свободи журналістів, оскільки законодавець передбачив для них спеціальні вимоги, яких вони мають дотримуватися, беручи коментар у дитини. Отож, розглянемо як журналісту отримати коментар, не порушуючи при цьому прав дитини.
Згідно зі статтею 242 Цивільного кодексу України, законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі), законними представниками малолітніх осіб та фізичних осіб, визнаних недієздатними є опікуни. Це означає, що перш ніж записувати коментар, який призначений для подальшого розголошення, журналіст має отримати згоду від законних представників дитини.
Якщо батьки або один з них порушують права дитини або вчинили стосовно неї кримінальне правопорушення, згоду на розповсюдження інформації має надати орган опіки та піклування за місцем проживання дитини. А якщо дитина перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, згода має бути отримана від керівника закладу. Такий дозвіл не потрібен лише у випадку, якщо дитина є публічною особою (наприклад, спортсменом або співачкою), а також, якщо інформація стосується її публічної діяльності або становить значний суспільний інтерес.
Журналісти повинні поважати право дітей на приватність і не втручатися в приватне життя малолітніх та неповнолітніх, якщо інформація про них не становить суспільного інтересу. Втручання у сферу приватного життя не може бути виправданим тим, що законні представники дитини (батьки чи опікуни) є публічними особами (Рекомендації щодо захисту приватності у роботі ЗМІ). Таку інформацію можна одержувати та оприлюднювати лише якщо є необхідність відобразити неналежну поведінку батьків (чи законних представників), їхні правопорушення чи інші дії, які не узгоджуються з публічним статусом. Обсяг цієї інформації не може виходити за межі суворо необхідної для розкриття відповідних фактів.
Отримання згоди недостатньо для здійснення запису коментаря. Перш за все, журналісти мають дбати про фізичний та емоційний стан дітей, а також про їхнє право на гідність. Також слід враховувати шкоду, яку завдасть поширення інформації та зіставляти її з суспільним інтересом. Зокрема, коли мова йде про дітей, що перебувають у безпорадних ситуаціях, після аварій або під час лікування та потребують особливого ставлення.
Ще одна умова для запису коментаря – журналіст має здобувати матеріали лише дозволеними, відкритими та чесними методами, а також перевіряти інформацію на достовірність та об’єктивність. У своїй роботі журналісти не мають права пропонувати дітям винагороду за спілкування чи тиснути на них.
Журналіст має враховувати особливості поведінки з дітьми, які є учасниками кримінального провадження. Зокрема, отримавши згоду від законних представників, журналіст має звернутися із поданням до керівництва СІЗО про запис коментаря підозрюваного та зазначити орієнтовний перелік питань.
Якщо журналіст бере коментар у жертви або свідка кримінального правопорушення, він має подбати про конфіденційність неповнолітньої особи та забезпечити її анонімність. Наприклад, знімати в темній кімнаті, записувати виключно голос або накласти фільтри на зображення. Журналіст не повинен розголошувати ім’я та інші відомості, що можуть викрити неповнолітнього.
Якщо журналісти запрошують дитину на ток-шоу, щоб взяти у неї коментар, то їм слід залучити психологів, юристів, які мають досвід роботи з дітьми та представляють їхні інтереси. Якщо журналіст висвітлює негативні події у житті дитини або її сім’ї, і вони можуть наразити героя матеріалу на небезпеку або ж спричинити негативне ставлення громади чи найближчого соціального оточення до неї – обличчя дитини, її ім’я, прізвище, місце проживання та навчання слід приховати.
Під час запису коментаря з дитиною варто пам’ятати про заборону висвітлювати у медіа випадки участі дітей у збройних формуваннях та у воєнних діях, тому питання журналіста не можуть стосуватися цієї тематики.
Таким чином, журналіст при спілкуванні з дитиною має керуватися законодавчо встановленими вимоги щодо отримання згоди законних представників на запис коментаря та особливими умовами, що відрізняються залежно від правового статусу дитини.
