13 жовтня 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект  №4218 “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (щодо визначення терміну “національні публічні діячі”)” (н.д. Сергій Власенко). Мета законопроекту – виправити помилку при визначенні терміну “національні публічні діячі” та узгодити його з європейськими стандартами.

Чинна редакція Закону закріплює принцип збереження за особою статусу публічної пожиттєво. Ініціатор законопроекту переконаний, що таке формулювання є законодавчим недоліком, оскільки до осіб, які фактично не виконують публічних функцій, продовжують застосовуватися заходи фінансового моніторингу, які є втручанням у  приватне життя.

Законопроект пропонує визначити «національних публічних діячів» як фізичних осіб, які виконують або виконували останній календарний рік визначені публічні функції в Україні. До таких осіб належать:

• Президент України, члени уряду та їх заступники;
• керівник постійного допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники;
• керівник та заступники керівника Державного управління справами;
• керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії “А”;
• народні депутати України;
• Голова та члени Правління Нацбанку, члени Ради Нацбанку;
• голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
• Генеральний прокурор та його заступники;
• Голова СБУ та його заступники;
• Директор НАБУ та його заступники, Директор ДБР та його заступники, Директор Бюро фінансових розслідувань та його заступники;
• надзвичайні і повноважні посли та ін.

Запропоновані зміни безпосередньо вплинуть на медійну сферу. Практика ЄСПЛ визначає статус особи одним з основних критеріїв для встановлення наявності чи відсутності порушення права на її приватне життя. Наприклад, у справах “Ojala and Etukeno Oy проти Фінляндії” та “Нachette Filipacchi Associes проти Франції“ визначено: що чим вищий рівень офіційних повноважень особи, тим більше її права можуть бути обмежені та більше інформації про неї може бути опубліковано. 

Тому готуючи матеріал про публічних осіб, журналісти мають врахувати, чи зберігається за такою особою статус публічної, та чи йдеться у матеріалі про її офіційні повноваження, адже від цього залежатиме правомірність оприлюднення певної інформації. 

Наразі законопроект перебуває на розгляді Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Картка законопроекту:  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70175