Інформаційний фронт сьогодні залишається одним з найважливіших. Щодня тисячі журналістів доносять найважливіші новини про евакуацію, тривогу чи розгортання бойових дій, які допомагають запобігти паніці та координувати дії громадян. Яким є статус представників медіа і чи отримують вони особливий захист у такі буремні часи?

Юридично журналісти можуть мати два статуси:

⭕️військові кореспонденти (або журналісти, відряджені до військових частин) – мають статус цивільних осіб, акредитацію у збройних силах, супроводжують військові формування, але не є їх членами. Відповідно до статті 4А (4) Конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (https://cutt.ly/lApT3GO) мають право отримати статус військовополоненого у разі полону. Якщо є сумніви щодо застосовності цього статусу, людина залишається під захистом міжнародного гуманітарного права до вирішення питання компетентним судом. Водночас, важливо, що статус військового кореспондента не передбачає участі у бойових діях, застосування зброї чи розвідувальної діяльності, інакше –  він втрачається статус цивільної особи і набуває статус учасника бойових дій.

⭕️журналісти, які перебувають у небезпечних професійних відрядженнях до зон збройного конфлікту – мають статус цивільних осіб і редакційне завдання на підготовку матеріалу у зоні збройного конфлікту. Відповідно до І Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1949 року (https://cutt.ly/1ApYtP7) та звичаєвих норм міжнародного гуманітарного права (Правило 34 – https://cutt.ly/bApS7ke), вони не можуть розцінюватися як військовополонені, але мають право на повагу і захист, доки не беруть участі у воєнних діях. 

 Пам’ятайте, що підтвердженням статусу журналіста, згідно з І Додатковим протоколом до Женевських конвенцій 1949 року, є посвідчення журналіста, видане державною владою. Якщо ви працюєте як журналіст-фрілансер, блогер, цивільний журналіст (з англ. “citizen journalist”) або журналіст, на території держави якого відбувається збройний конфлікт (не акредитований державою працювати на території, де ведуться воєнні дії) – на полі бою ви маєте ті ж права й захист, що і пересічне цивільне населення.

Проте крім статусу і юридичного захисту існує ще один неймовірно важливий аспект – підготовка до роботи журналістом під час війни. Нагадуємо, що не варто намагатися потрапити до зони бойових дій без попередньої підготовки чи якщо не знаєте, як діяти у кризових ситуаціях. На що варто звернути увагу, готуючись до такого завдання?

⭕️Тренінг з медичної допомоги і безпеки – медична допомога має бути доведена до автоматизму. Також не варто зберігати у телефоні конфіденційну інформацію, повідомлення і номери, які можуть нашкодити вам чи близьким. Варто мати у соцмережах робочу сторінку, відокремлену від приватної – так ви не наражатимете нікого на небезпеку, якщо соцмережі перевірятимуть.

⭕️Тренінг з правильної поведінки під час арешту чи допиту – як комунікувати, як не розкривати конфіденційну інформацію, як не потрапити у ситуацію тортур тощо. Наприклад, не варто ховати щось з речей – під час детального обшуку це все одно знайдуть. Під час допиту не мовчіть, повідомте загальновідому інформацію – так допитувач вважатиме, що ви готові до співпраці, і не вдаватиметься до жорсткіших дій.

⭕️Тренінг із самооборони та підбору засобів захисту – вивчення основних типів озброєння, що використовується у конфлікті, характеристик техніки та способів захиститися, знайти сховок тощо.

⭕️Підготовка усіх документів та контакт з юристами – варто мати усі ідентифікаційні та дозвільні документи під рукою в одному легкодоступному місці. Краще заздалегідь знайти контакт серед місцевих юристів і правозахисників, які допоможуть у разі арешту чи затримання.

⭕️Правильний підбір одягу та екіпірування – експерти не радять одягатися у камуфляж, темно-коричневе, чорне, сіре чи зелене. Бронежилет рекомендують брати синій, наближений до уніформи не задіяних у конфлікті осіб. Варто мати чіткі позначки “Press”, розташовані на одязі та на техніці. Також не варто одягатися у легкозаймисті тканини.

⭕️Вміння читати карти та планування логістики – знання місцевості, зокрема розташування лікарень, шкіл, адміністративних будівель є обов’язковим. Маршрути пересування та стан доріг, місця для ночівлі, визначення бази та точок збору – все це слід продумати заздалегідь.

⭕️Не перебувати довго в зоні бойових дій – важливо слідкувати за власним психологічним станом. Довге перебування у зоні бойових дій погіршує реакцію і сприйняття, ускладнює виконання редакційних завдань і ставить життя журналіста і тих, хто його оточує, під ризик.

За безпосередню участь у воєнних діях журналіст може нести визначену відповідальність у разі вчинення злочину. Не є безпосередньою участю у воєнних діях здійснення професійної діяльності, включаючи поширення пропаганди, а також самооборона. Прикидання журналістом кваліфікується як віроломство, що порушує статтю 37 І Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1949 року.

#independentmedia #CEDEM4Ukraine #journalism_in_armedconflict