Матеріал опубліковано у виданні “Українська правда”
Викликаючи екстрену службу (чи то рятувальників, чи то поліцію чи то медиків), ми очікуємо якнайшвидшого прибуття екіпажу. Адже кожна хвилина запізнення може стати фатальною. І в часи війни таких випадків надзвичайно багато.
Однак вчасно приїхати на виклик медикам чи рятувальникам часто заважають затори та “тягнучки”. Українські водії не знають, як правильно діяти в такій ситуації. Їх не навчають цього в автошколах.
Натомість за кордоном існує правило аварійного коридору (emergency lane, або rescue lane), що допомагає екстреним службам швидко дістатися на місце виклику.
Такий самий механізм необхідний і Україні.
Що таке emergency/rescue lane, або аварійний коридор?
Якщо на дорозі виник затор, то автівки зазвичай стоять впритул одна до одної, зайнявши всі смуги. Водій фізично не зможе від’їхати, щоб пропустити “швидку”, бо затиснутий з усіх боків іншими машинами.
У низці європейських держав уже придумали, як вирішити цю проблему. Там водіїв закон зобов’язує створювати “аварійний коридор” (emergency/rescue lane). Правило діє, якщо виник затор: транспорт їде дуже повільно, зазвичай до 5 км/год, або взагалі не рухається.
Для порушників правила emergency/rescue lane передбачені штрафи та інші покарання. Наприклад, штрафні бали чи навіть позбавлення права керування, якщо нехтування правилом призвело до тяжких наслідків.
За даними Європейської ради з транспортної безпеки, запровадження обов’язкового екстреного коридору на 40% збільшує шанси людини вижити після нещасного випадку.
Як створювати аварійний коридор?
Схема створення аварійного коридору в усіх країнах однакова: його формують між крайньою лівою смугою та смугою правіше від неї.
Для цього водії на всіх смугах, крім лівої, мають зсунутись якомога правіше. Водії крайньої правої смуги можуть виїжджати на узбіччя, якщо воно укріплене.
Кількість смуг не має жодного значення: їх може бути і 2, і 5, але схема створення коридору від цього не змінюється.
Формувати аварійний коридор водії повинні незалежно від того, чому виник затор та чи є поблизу автомобілі рятувальних служб.
Як це працює у Європі?
У Німеччині обов’язковим є створення аварійного коридору поза населеними пунктами на дорогах, що мають понад 2 смуги руху в одному напрямку.
Санкції за порушення: 2 штрафних бали, 1 місяць позбавлення права керування та штраф в межах 200-320 євро залежно від наслідків правопорушення.
Аналогічними санкціями карають водіїв, які використовують аварійний коридор, не маючи на це права (включаючи мотоциклістів).
В Австрії вимога обов’язкового формування аварійного коридору на трасах та магістралях діє з 2012 року. Розмір штрафу за порушення вимог щодо його створення сягає 2180 євро.
З 1 жовтня 2020 року водії в Бельгії мають формувати аварійний коридор на трасах, якщо виник затор.
Штраф за нестворення аварійного коридору або несанкціоноване його використання становить до 726 євро. Якщо це завадило аварійним службам проїхати до місця надзвичайної події, розмір штрафу може сягнути 2180 євро.
У Польщі вимога формувати аварійний коридор діє з 6 грудня 2019 року. Покарання за нестворення аварійного коридору або його незаконне використання становить від 104 до 521 євро штрафу та нарахування 6 штрафних балів.
У Чехії вимога обов’язкового формування аварійного коридору на трасах та магістралях за схемою, розповсюдженою в інших країнах Європи, діє з 1 жовтня 2018 року. Штраф за невиконання вимоги становить близько 100 євро.
До уніфікації законодавства з іншими Європейськими країнами чеські водії мали формувати аварійний коридор за дзеркальною схемою – між правою крайньою та лівішою від неї смугою.
У 2012 році Угорщина законодавчо закріпила вимогу формувати аварійний коридор на заміських шосе та трасах. Схема є аналогічною іншим європейським країнам.
Розмір штрафу за порушення становить близько 124 євро. Аварійним коридором дозволено користуватись водіям мотоциклів та іншої двоколісної техніки.
Яка ситуація з аварійними коридорами в Україні?
В Україні, на жаль, поняття аварійного коридору не закріплене у правилах дорожнього руху.
В автошколах не навчають його утворювати, а питання про коридор відсутнє в теоретичній частині іспиту, який українці складають, щоб отримати водійське посвідчення.
Водночас сьогодні, коли Україна перебуває у стані війни, рятувальникам, медикам та військовим ще складніше швидко доїхати на місце призначення.
Адже причин для заторів побільшало. Деякі дороги та мости зруйновані, інші – перекриті, бо їх відбудовують. На в’їздах у міста встановлені блокпости, у пікові години дороги перевантажені.
Перед деякими блокпостами формують спеціальні смуги для оперативних транспортних засобів, проте це – ініціатива місцевої влади або військових, яка не врегульована законом.
У більшості випадків перед такими імпровізованими коридорами не встановлюють відповідних дорожніх знаків (або інших засобів організації руху). І часто вони не узгоджені з вимогами Правил дорожнього руху.
Тож справжнім вирішенням цієї проблеми в Україні має стати закріплена в Правилах дорожнього руху вимога для водіїв: створювати аварійний коридор за схемою, яка успішно працює в інших державах Європи і допомагає рятувати життя.
Максим Шульга, Центр демократії та верховенства права
