Дмитро Воюта, юрист напряму “Незалежні медіа”

d.voyuta@gmail.com

Чергова хвиля ракетного терору та обстріли об’єктів критичної інфраструктури актуалізували заборону зйомки та оприлюднення відео чи фото наслідків від влучень ракет та дронів.

22 жовтня Служба безпеки України затримала блогера, чиє відео про наслідки влучень ракет підхопив телеграм-канал з мільйонною аудиторією. Як результат – ворог отримав можливість врахувати результати попереднього запуску, готуючи подальші дій. 25 жовтня співробітники СБУ провели роз’яснювальну бесіду з лучанином, який виклав у мережу відео з наслідками влучань ракет у об’єкт критичної інфраструктури міста. Уникнути надмірного поширення контенту та мінімізувати негативні наслідки вдалося тому, що відео своєчасно вилучили.

Один із способів завадити оприлюдненню таких відео та фото – огляд телефонів та інших знімальних пристроїв громадян. Перевірку вмісту телефонів часто застосовують і щоб  виявити диверсантів та колаборантів.

Розбираємося, наскільки правомірним є такий огляд в умовах війни, хто може його проводити та головне – як захистити свої персональні дані, які містяться на особистих пристроях.

Право на приватність vs воєнний стан

Конституція України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, кореспонденції та захищає від втручання в особисте і сімейне життя. Такі положення відповідають Європейській конвенції з прав людини та Міжнародному пакту про громадянські та політичні права.

Водночас, Конституція України передбачає, що в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод. Указ Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” передбачив можливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, у тому числі і права на приватність, таємниці листування, телефонних розмов. Україна також офіційно повідомила про відступ від зобов’язань за Європейською конвенцією прав людини та Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Тобто держава може обмежити право на приватність, свободу релігії та вираження поглядів, права власності тощо.

Детальніші заходи правового режиму воєнного стану визначені у профільному законі. Зокрема, в умовах воєнного стану можна перевіряти документи у осіб, а в разі – потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Отже, правовий режим воєнного стану дозволяє певні обмеження приватності.

Повноваження та процедури

1. Поверхнева перевірка документів та огляд речей

Цей механізм деталізований у рішенні Уряду, прийнятому за 2 місяці до повномасштабного вторгнення. Згадане рішення передбачає широке коло осіб, які можуть проводити перевірку документів та огляд речей. Зокрема, таке право мають уповноважені особи: 

• Національної поліції;
• Служби безпеки України;
• Національної гвардії; 
• Прикордонної служби; 
• Міграційної служби; 
• Митної служби; 
• Збройних Сил України. 

Перевірку та огляд можуть також здійснювати і Сили територіальної оборони, що визначені як окремий рід сил Збройних Сил України (не плутати з ДФТГ – добровольчими формуваннями територіальної громади).

Огляд речей проводиться з урахуванням таких особливостей:

1. Дозволено застосовувати прилади та технічні засоби фото-, аудіо-, і відеофіксації. Проте закон визначає, а спеціальна інструкція деталізує лише повноваження поліцейських при здійсненні фіксації, не згадуючи військовослужбовців. Тобто поліцейські можуть фіксувати огляд речей на спеціальні технічні прилади і засоби, які вони мають. А от права для військових на зйомку наданих до огляду інформації чи телефонів закон не передбачає.
2. Фіксація здійснюється лише за згодою людини;
3. Для огляду проводять поверхневу перевірку – візуальний огляд людини та її речей;
4. Огляд можливий, якщо є достатньо підстав вважати, що людина має при собі речі, обіг яких заборонений чи обмежений, або які становлять загрозу життю чи здоров’ю;
5. Під час поверхневої перевірки речей або транспортного засобу людина самостійно показує уповноваженій особі вміст особистих речей, тобто передача телефону в руки перевіряльнику не передбачена;
6. Якщо під час огляду виявлені ознаки складу кримінального та/або адміністративного правопорушення – таких людей затримують або ж вилучають відповідні речі.

2. Огляд телефону як запобігання злочину

Враховуючи особливості та характер російсько-української війни, весною 2022 року Верховна Рада України прийняла зміни до Кримінального кодексу України та передбачила відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про переміщення зброї, Збройних Сил України чи військових формувань. За поширення інформації, яка не була розміщена Генеральним штабом Збройних Сил України, Міноборони чи в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів, передбачене позбавлення волі. Досудовим розслідуванням буде займатися Служба безпеки України. А до людей, яких підозрюють або обвинувачують у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення зброї, Збройних Сил України чи військових формувань може застосовуватися запобіжний захід – тримання під вартою.

Окрім цього, інший закон розширив право правоохоронців на доступ до електронних пристроїв. Експерти зазначають, що за цим законом слідчі чи прокурори можуть отримати доступ до комп’ютерів чи телефонів не чекаючи на дозвіл суду. На час воєнного чи надзвичайного стану тимчасовий доступ до речей та інформації погоджуватиме прокурор.

Закон навіть дозволяє вилучати чи арештовувати пристрої, якщо є достатні підстави вважати, що інформація з таких пристроїв має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні (наприклад, щодо тероризму чи посяганню на територіальну цілісність України). Проте критерії “достатності підстав” у даному випадку не визначені, а об’єктивна оцінка можлива лише на етапі оскарження такого вилучення чи арешту.

Таким чином, право на таємницю кореспонденції може опинитися під загрозою.

Враховуючи такі зміни, правоохоронні органи можуть перевіряти вірогідне “знаряддя злочину” – ваш телефон, що може містити несанкціоноване фото чи відео.

Рекомендації при огляді телефону

Ні профільний закон, ні порядок Уряду не деталізують поняття “річ” для цілей поверхневого огляду, нормативно не визначено і в чому полягає “огляд речі”, “вміст речі” у контексті мобільного телефону та інформації, яку він містить.

З одного боку, телефон, безперечно, є річчю, матеріальним предметом. Проте з іншого, чи повинен первинний огляд на вулиці, наприклад, на блокпості, передбачати огляд усього його вмісту, галереї знімків, листування, вмісту додатків, які можуть зберігати фото чи містити іншу конфіденційну або ж просто чутливу інформацію? На сьогодні питання таємниці листування, адвокатської таємниці не врегульоване.

Та попри окремі невизначеності національного законодавства, враховуючи чинні норми ми рекомендуємо:

1. Будьте тактовні при спілкуванні. Пам’ятайте, що прохання про огляд має на меті вберегти нас та нашу державу від зовнішньої загрози та відвернути значно більший ризик для життя, аніж тимчасовий дискомфорт на блокпосту чи вулиці при огляді;
2. Уточнювати ім’я, посаду, звання та запитувати посвідчення особи, яка здійснює огляд лише за потреби. Поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. А от для військовослужбовців закон аналогічних правил не встановлює. У такому випадку можна уточнити підрозділ, де служить людина, а також звернути увагу на знаки розрізнення до військової форми одягу: погон (військове звання), нарукавний знак та нагрудний знак (прізвище військовослужбовця). Це допоможе впевнитися, що військовослужбовець представляє певний підрозділ та у випадку порушень – звернутися зі скаргою до командування службовця. Найчастіше, перевірку проводять саме поліцейські або ж військовослужбовці бригад територіальної оборони, чиї емблеми публічні та відомі;
3. Уточніть, яка саме інформація на телефоні підлягає огляду;
4. Повідомте завчасно, якщо запитана до огляду інформація носить конфіденційний характер (наприклад, адвокатська таємниця у листуванні, медична таємниця, або особисті чутливі дані у галереї знімків);
5. Покажіть військовослужбовцю чи поліцейському запитувану інформацію, за можливості не передаючи телефон, особливо якщо на ньому містяться чутливі дані.

*****

ЦЕДЕМ спільно з громадськими організаціями також підготував загальні рекомендації щодо особливостей обмежень прав людини у воєнний час.