Олена Спесивцева

Юристка напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ

o.sokolova@cedem.org.ua

А ви знали, що авторським правом захищені не тільки пісні та книжки? Якщо озирнутися, то можна побачити навколо себе десятки творів. Ми проходимо повз них кожного дня, фотографуємо, публікуємо на своїх сторінках в соціальних мережах. І рідко задумуємося про те, що цим можемо порушувати чиєсь авторське право.

Йдеться про твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва. Чи можна фотографувати будівлю Верховної Ради України без дозволу спадкоємців її архітектора Заболотного? Чи можна знімати відео на фоні скульптури “Засновники Києва”? Щоб це з’ясувати, маємо знати, що таке свобода панорами та чи закріплена вона в законі. 

Центр демократії та верховенства права вже розглядав регулювання свободи панорами за часів чинності попереднього Закону України “Про авторське право і суміжні права”. Однак з 1 січня 2023 року діє нова редакція Закону, що містить ряд новел. Тому сьогодні даємо актуальні відповіді на питання: чи передбачає новий закон про авторське свободу панорами, чи можна знімати на фоні будівель та скульптур відео і викладати їх в Youtube та чиї права можуть бути порушені, коли ви, наприклад, знімаєте архітектуру міста Лева для свого тревел-блогу? 

(Не)свобода панорами: про що говорить закон

Свобода панорами – це право фотографувати або знімати на відео твори архітектури та образотворчого мистецтва, що знаходяться у публічних місцях, вільно розповсюджувати ці зображення і не думати про те, що чиєсь авторське право буде порушене. 

Тобто фактично “свобода панорами” передбачає можливість зйомки будь-яких творів архітектури та образотворчого мистецтва, будь-де, для будь-чого. Тут можна було б розходитися, але законодавче регулювання не дає нам цього зробити.

Щоб зрозуміти, як діє свобода панорами в тій чи іншій країні, треба відкрити закон (зазвичай, про авторське право) та дати відповіді на питання, як ця свобода реалізується насправді:

• На які саме об’єкти розповсюджується?
• В яких місцях діє? 
• До яких випадків застосовується? 

В Україні свобода панорами була довгоочікуваною новелою. Закон України “Про авторське право і суміжні права” 1993 року охороняв твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва на рівні з іншими, більш звичними об’єктами, такими як музика, книги тощо. Закон передбачав, що без дозволу автора (архітектора) використовувати зображення таких будівель та споруд не можна. Наприклад, було заборонено фотографувати захищений авторським правом будинок і продавати листівки з його зображенням або знімати на фоні цього будинку відео для YouTube-каналу.

У 2022 році відбулася реформа авторського права, а разом з нею – і закріплення свободи панорами в новому Законі України “Про авторське право і суміжні права” (про інші новели Закону читайте за посиланням). Пропонуємо порівняти положення попереднього та нового Закону “Про авторське право і суміжні права” і знайти, де саме закріплена свобода панорами та які умови її функціонування (об’єкти, місця та випадки).

Тож стаття 22 нового Закону України “Про авторське право і суміжні права” закріплює свободу панорами. Тепер повернемося до відповіді на питання про умови її втілення в Україні. 

• На які саме об’єкти поширюється свобода панорами?

Закон про авторське право передбачає: свобода панорами поширюється на твори архітектури та образотворчого мистецтва.

Твір архітектури – твір у галузі спорудження будівель, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних утворень у формі креслення, ескізів, моделей, збудованих будівель чи споруд, планів населених пунктів тощо.

Твір образотворчого мистецтва – скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього дизайну (у тому числі сценічного дизайну, накреслення (дизайну) шрифтів) тощо.

Тобто, будинок, скульптура, меморіальна дошка, пам’ятник тощо – всі вони мають свого автора і на них поширюється охорона. Порушенням може вважатися зйомка тревел-блогу для YouTube-каналу, де автор знімає пам’ятники та розповідає про них і їхніх авторів публіці, монетизує свої ролики та отримує прибуток. Або ж порушенням авторського права може вважатися використання фото скульптури для обкладинки книжки.

Наприклад, скульптор Василь Бородай, автор скульптури “Засновники Києва” отримав 25 тис. компенсації від видавництва за друк зображення скульптури на обкладинці “Тлумачного словника української мови”. Дозвіл від автора видавництво не отримувало. 

• В яких місцях діє свобода панорами? 

Свобода панорами діє щодо об’єктів, які постійно розташовані у доступних для громадськості місцях. Закон не дає визначення “доступних для громадськості місць”. Але хоча б відштовхуватися ми можемо від “громадських місць”.

Громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. В тому числі під’їзди, а також підземні переходи та стадіони. 

Визначення – невичерпне, а доступні для громадськості місця скоріше за все є ширшим поняттям. Якщо виникне спір, тлумачити його доведеться судам. 

Щодо “постійності” так само залишаються питання. Якщо щодо будівель все здебільшого зрозуміло, бо вони є нерухомими, то у випадку скульптур, малюнків тощо не все так очевидно. Чи можна говорити про те, що скульптури Миколи Білика в Київській картинній галереї не підпадають під захист статті 22 тому, що виставка скульптур тимчасова, а тому відсутня ознака постійності розташування? 

Щодо “постійності” ще у 2014 році висловився Вищий спеціалізований суд України. Щоправда, говорив він про постійне місце проживання. Але ця позиція може допомогти розібратися з тлумаченням “постійності”. Суд сказав, що постійним місцем проживання особи є зареєстроване проживання у приміщенні понад 6 місяців протягом року.

Застосовувати те саме розуміння до об’єктів авторського права навряд чи буде доцільним. Втім, вважаємо, що постійність розташування в контексті об’єктів авторського права має наступну сутність – більшу частину часу об’єкти є відкритими для публіки, хоча і можуть змінювати локацію (різні виставки, галереї, арт-простори). Остаточне розуміння також має сформувати судова практика. 

• До яких випадків застосовується свобода панорами? 

Стаття 22 Закону тепер дає можливість створювати зображення тих творів, які ми обговорили вище, та використовувати їх, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення.

Тобто фактично Закон дозволяє не питати дозволу суб’єкта авторського права і не платити йому за використання зображення його твору. Але в цьому випадку треба зазначити ім’я автора твору архітектури або образотворчого мистецтва та визначитися з метою створення та використання зображення.

Мета створення зображення і те, як воно буде використане далі – надважливий елемент свободи панорами. Тепер в Україні, як і у більшості країнах ЄС (наприклад, Естонії, Латвії, Литві, Румунії), можна вільно створювати і використовувати будь-які фото та відео архітектурних об’єктів за умови їх некомерційного використання. 

Тобто ніхто не забороняє зберігати фотографії гарної будівлі в особистому альбомі. Втім, якщо ви маєте намір використати фото для листівок і продавати їх, то необхідно отримати дозвіл автора , за необхідності сплатити винагороду або виконати інші умови. 

Такі ж умови існують і для авторів тревел-блогів. Наприклад, ви маєте канал на Youtube, знімаєте для нього відео з екскурсіями містом, розповідаєте цікаві історії про старі та нові забудови. Канал є популярним та ви маєте з нього прибуток – монетизуєте його, укладаєте контракти з рекламодавцями тощо. У такому разі вважається, що створення цих відео має економічне значення. А тому їх використання без дозволу суб’єкта авторського права може вважатися порушенням його прав. Відповідно, щоб робити це та спати спокійно, треба:

• отримати дозвіл автора (або, наприклад, його спадкоємців) твору архітектури або образотворчого мистецтва на використання зображення;
• з’ясувати можливість та умови подальшого використання зображення в комерційних цілях.

Рівнятися на ЄС?

Логіка свободи панорами така: якщо твір виставляється на загальний огляд для естетичного задоволення публіки або її освіти, то публіка повинна отримати можливість відтворювати такий твір у розумних межах.. Але єдності серед держав щодо цієї логіки немає. Обсяг свободи панорами різниться від країни до країни. Розглянемо на прикладі ЄС. 

В Євросоюзі є Директива про гармонізацію окремих аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві, яка пропонує регулювання свободи панорами. Стаття 5 передбачає, що держави-члени ЄС можуть передбачати винятки або обмеження виключного права на відтворення творів архітектури або скульптури, що знаходяться в публічних місцях. 

Цей виняток дає державам-членам можливість самостійно приймати рішення щодо дозволу чи заборони включення положення про свободу панорами до національного законодавства. Та поки що є 3 рівня неузгодженості між державами:

• Немає єдиного підходу щодо об’єктів. Наприклад, у Бельгії свобода панорами охоплює твори пластичного мистецтва, графіки чи архітектурного дизайну. А в Естонії до переліку входять твори, архітектури, твори образотворчого мистецтва, твори ужиткового мистецтва або фотографічні твори. Ці розбіжності ще більше ускладнюють розуміння суті свободи панорами, оскільки кожна держава має свій індивідуальний підхід.

• Немає єдиного підходу щодо визначення “громадського місця” або “місця, доступного для громадськості”. Якщо законодавство Німеччини говорить, що громадськими місцями є громадські дороги, вулиці або площі, законодавство Чехії – про те, що це такі місця, як площа, вулиця, парк, громадський маршрут або інші громадські місця, то закони Литви мовчать щодо цих термінів. 

• Немає єдиного підходу щодо мети використання. Деякі держави дозволяють будь-яке використання зображень, отриманих в рамках свободи панорами. Інші передбачають лише некомерційне використання. Це створює складнощі для користувачів, яким необхідно вивчати законодавство кожної європейської держави окремо, щоб з’ясувати, як законно використовувати зображення творів, розташованих у публічних місцях.

Висновки

Регулювання свободи панорами в Україні сьогодні стало більш збалансованим та досить комплексним. З одного боку, захищені автори та їхні твори,  а з іншого – суспільство має доступ до культури. 

Закон України “Про авторське право і суміжні права” запропонував суспільству свої чіткі критерії дії “свободи панорами” – щодо об’єктів, території дії та мети використання зображень. Та деякі питання все ще відкриті. Тож деталізація залишається за судами.