Марія Полоз

2 жовтня була офіційно опублікована – а значить, вступила в силу – нова Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 вересня 2023 р. № 1011. 

Що це змінює для організацій громадянського суспільства (ОГС)?

Коли в 2021 році здійнявся ажіотаж щодо нового обов’язку юридичних осіб – надавати відомості про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) для внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), для прибуткових організацій особливої проблеми це не склало – КБВ в основному визначався за розміром частки в статутному капіталі. Але для ОГС-юридичних осіб, у яких ні статутного капіталу, ні власників немає, все було дещо заплутаніше. В результаті велика частина ОГС вносила відомості про відсутність КБВ. Нова Методологія пропонує інший підхід.

Який підхід пропонує нова Методологія?

Одразу зазначимо, що Методологія не виключає ситуацію, коли в ОГС або інших юридичних осіб немає КБВ. Хоча в рекомендаціях FATF, яким має відповідати законодавство України як кандидатки в ЄС, така опція відсутня. 

Втім, Методологія враховує рекомендації FATF щодо КБВ для ОГС і рекомендує визначати їх за ознакою прямого або непрямого (через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб) вирішального впливу фізичної особи на діяльність такої неприбуткової організації. Йдеться про  право контролю, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, право вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів та прийняття обов’язкових до виконання рішень, що мають вирішальний вплив на діяльність неприбуткової організації (пункт 34 Методології). 

У випадку відсутності ознак, визначених пунктом 34 цієї Методології, та будь-яких сумнівів щодо того, чи є встановлена особа кінцевим бенефіціарним власником, рекомендується досліджувати інформацію про осіб, які обіймають посади в керівництві організації та мають право представляти організацію без довіреності.

Чому такий підхід – логічний?

Мета визначення КБВ (незалежно від виду юрособи чи підходів) – встановити людей, які можуть впливати на потік фінансів організації та долю її майна. Ця інформація потрібна, аби визначити рівень загрози (чи її відсутність), що фінанси і майно будуть використані для відмивання коштів або фінансування тероризму.

Безумовно, законодавець встановив низку винятків з обов’язку встановлювати наявність або відсутність КБВ у юридичних осіб (їх можна знайти у частині 8 статті 5-1 Закону України “Про  запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”). На жаль, громадські об’єднання (ГО) та благодійні організації (БО) до цього переліку не потрапили. А коли згадати, що дві останні Національні оцінки ризиків визначили українські ГО та БО як клієнтів високого ризику для відмивання коштів та фінансування тероризму, то навряд чи найближчим часом їм дозволять не звітувати про КБВ. 

Як визначати КБВ для ГО та БО? Основні засади

Українське законодавство дає ГО та БО широкі можливості, аби вибрати структуру управління та ухвалення рішень. Тому єдиного для всіх рецепту не існує – але основні рамки  окреслити цілком можна.

По-перше, треба пам’ятати, що КБВ – це завжди фізична особа. Колективний орган (наприклад загальні збори організації) не можуть бути КБВ. 

Чи вважати КБВ членів загальних зборів організації? Теж ні, бо сам по собі, простий член зборів не може розпорядитись майном і фінансами організації чи визначити напрями її діяльності. Рішення має приймати саме орган.

Тому ваш наступний крок – вивчити статут організації (та інші документи, якщо вони є), котрі порядок управління діяльністю ОГС та її фінансами. І визначити чи є в організації людина, яка може розпоряджатись майном та фінансами організації або їх часткою, формувати органи управління і, визначати напрямки діяльності.

Якщо така людина чи люди є, їх і слід визначити як КБВ. Якщо таких фізичних осіб не виявилося, а всі рішення про фінанси, майно та діяльність організації ухвалюють лише колективно – можна робити висновок про відсутність КБВ.

Чому варто врахувати рекомендації Методології?

Відразу вкажемо, що Методологія передовсім призначена для самих юридичних осіб (зокрема й ОГС), які самостійно мають визначати в себе наявність або відсутність КБВ. Втім, на практиці нею користуватимуться і суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при здійсненні ними належної перевірки своїх клієнтів. Для ОГС це передовсім банки, які і раніше могли призупинити обслуговування організації, якщо вважали, що інформація про КБВ або структуру власності, надана ОГС – невірна чи неповна. 

Фактично, це означало блокування рахунків організацій. А з 1 грудня, коли набуде чинності Наказ Міністерства юстиції України від 12.07.2023 № 2542/5 “Про затвердження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи”, СПФМ матимуть нові обов’язки. Вони повинні будуть повідомляти про розбіжності між інформацією про КБВ та структуру власності своїх клієнтів, вказаною в ЄДР та тією, яку мають СПФМ. Зокрема, знайшли її самі і кваліфікували як інформацію про КБВ.

Що це означає? 

До прикладу в статуті організації зазначено, що керівник має право розпоряджатися майном організації. Відповідно до пункту 34 Методології це означатиме, що керівник має право вирішального впливу на діяльність неприбуткової організації, розпоряджаючись всіма активами чи їх часткою – а значить, має вважатися КБВ організації. 

Водночас, організація прозвітувала, що не має КБВ, і така інформація є у ЄДР.. Банк, який обслуговує ОГС, виявить цю розбіжність під час перевірки і буде зобов’язаний повідомити про неї Міністерство юстиції України. 

Мін’юст своєю чергою передасть інформацію державному реєстратору, який буде зобов’язаний внести в ЄДР відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ цієї ОГС. Звісно, ОГС надасть пояснення на запит держреєстратора і, вірогідно, внесе зміни в ЄДР. Але доки це станеться, організація найпевніше залишиться без банківського обслуговування: банк не має права надавати послуги, не встановивши КБВ та структуру власності клієнта. Це означає потенційну блокаду операційної діяльності для такої ОГС.

То що робити? 

Перш за все – не панікувати. Вивчіть документи своєї організації та подивіться, що записано про КБВ вашої організації в ЄДР. Подумайте, чи є у вашій організації люди, які мають вирішальний вплив на майно, фінанси та те, чим займається ваша організація. Якщо такі особи є і вони вже позначені в ЄДР як КБВ – все гаразд.

Втім, навіть в цьому випадку ми радимо зв’язатися з вашим банком і з’ясувати, чи їхня думка про ваших КБВ не зміниться з 1 грудня (та чи не має банк питань щодо ваших КБВ та ЄДР).

Якщо ж ви виявили, що у вашій ОГС є фізичні особи з вирішальним впливом, але в ЄДР написано, що КБВ відсутній – рекомендуємо внести зміни у відомості про КБВ в ЄДР та повідомити про це ваш банк.

З позитивного – скоріше за все, таким КБВ буде керівник організації, відомості про якого вже є у відкритому доступі в ЄДР, і вам не доведеться додатково розкривати інформацію про інших членів організації.

Що означатиме статус КБВ для фізичної особи?

Для фізичної особи статус КБВ буде означати наявність у відкритому доступі даних про людину в ЄДР. Мова про прізвише, ім’я, по-батькові і адресу реєстрації.. Інші особисті дані – паспортні дані та ідентифікаційний код платника податків – треба буде надавати держреєстратору, але у вільному доступі їх не буде. Також повні ідентифікаційні дані треба буде надавати банку або іншим суб’єктам фінансового моніторингу на їхній запит для перевірки.

Ця публікація підготовлена в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.