19 листопада 2024 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт №12000 “Про Державний бюджет України на 2025 рік”. У цьому матеріалі розглянемо видатки на “медійні” бюджетні програми у 2025 році та проаналізуємо, на що саме розпорядники коштів планують їх витратити.

Процедура розгляду та ухвалення Держбюджету на 2025 рік

Вже традиційно, розгляд проєкту та прийняття закону про Державний бюджет України викликає суспільний інтерес, адже від змісту цього документу залежить, наскільки державні органи та інституції зможуть формувати та втілювати державну політику. Закріплені в Держбюджеті обсяги фінансування також є своєрідним маяком та визначають, які питання є пріоритетними для держави.

14 вересня 2024 р. уряд вніс на розгляд до парламенту проєкт Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” (далі – проєкт 12000). Цей документ – узгоджений Урядом компроміс між бюджетними запитами, які подають усі головні розпорядники бюджетних коштів. Наприклад, міністерства, Управління справами Апарату ВРУ чи Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Після реєстрації проєкту 12000, 20 вересня цього року уряд представив його парламентарям. Далі вже народні депутати розпочали підготовку та подання власних поправок до документу. Ці поправки є спробою змінити запропоновані проєктом 12000 обсяги та напрями фінансування, порядки та особливості здійснення різних видатків, і віддзеркалюють пріоритети у роботі окремого парламентаря – автора поправки.

28 жовтня Комітет з питань бюджету Верховної Ради України розглянув подані народними депутатами України поправки і підготував висновки та пропозиції до проєкту 12000, які 31 жовтня 2024 р. схвалила Верховна Рада України. Схвалення бюджетних висновків означає, що проєкт 12000 прийняли у першому читанні.

Бюджетні висновки складаються із двох частин: пропозиції (пункт 1) та доручення (пункт 2).

“Пропозиції” формуються із врахованих поправок парламентарів і містять конкретний запит. Наприклад, прибрати якусь частину статті, замінити один пункт іншим, збільшити чи зменшити видатки на певні програми, переіменувати бюджетну програму тощо. 

Натомість “доручення” вказують Уряду, що він має опрацювати певне питання. Наприклад, уточнити положення та показники проєкту, врахувавши нові чи непомічені обставини, або ж визначитися: чи можна (і чи слід) витрачати певну суму на певні програми. При цьому парламентарі зазначають, що нові видатки повинні виходити з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та бути обґрунтованими.

Уряд, своєю чергою, опрацював надані висновки та пропозиції і підготував оновлений проєкт держбюджету для ІІ читання. У ньому уряд врахував загалом (зокрема частково чи в іншій редакції) 30 пропозицій з 31, а також 52 доручення із 78.

19 листопада 2024 р. Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому проєкт №12000.

Детальна процедура підготовки та прийняття Державного бюджету України на відповідний рік визначена Бюджетним кодексом України та Регламентом Верховної Ради України.

Огляд “медійних” бюджетних програм

У цьому матеріалі “медійними” бюджетними програмами ми вважаємо такі бюджетні програми:

• 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України суб’єктом у сфері парламентського мовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” (фінансування телеканалу Рада та газети “Голос України”)
• 3801020 “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” (фінансування телеканалу іномовлення, інформагентства “Укрінформ”, інформаційного марафону “Єдині новини”)
• 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України” (фінансування Суспільного мовника)

Телеканал “Рада” та газета “Голос України”

Передбачений урядом обсяг фінансування на телеканал “Рада” та газету “Голос України” не зазнав змін під час розгляду та схвалення проєкту бюджету – запропоновані від початку 78,3 млн грн залишилися і у прийнятому у цілому проєкті 12000.

Хоча парламентарі намагалися внести зміни до видатків за цією програмою. Зокрема, народний депутат України Железняк Я.І. почергово подав 8 окремих поправок (№№ 891-898), у яких пропонував зменшити видатки на програму 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України суб’єктом у сфері парламентського мовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” на суму 8 млн грн, 7 млн грн і так далі до 1 млн грн.

Інша група народних депутатів – Разумков Д.О., Божик В.І., Юнаков І.С., Мокан В.І., Дмитрієва О.О., Коваль О.В., Іонова М.М., Саладуха О.В., Тищенко М.М., Петруняк Є.В., Козак В.В., Загоруйко А.Л., Яковлєва Н.І., Бабій Р.В., Шпак Л.О. пропонували передати 14,8 млн грн з програми 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України суб’єктом у сфері парламентського мовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” на програму 3401070 “Здійснення заходів державної молодіжної політики та утвердження української національної та громадянської ідентичності”.

Усі поправки були відхилені.

Отже, обсяг фінансування телеканалу “Рада” та газети “Голос України” у 2025 році становитиме 78,2 млн грн., що на 120 млн гривень менше обсягу видатків за цією ж програмою у 2024 році.

Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України у своєму висновку до проєкту кошторису ВРУ на 2025 рік зазначив, що у пояснювальній записці до вищезгаданого проєкту не зазначається про причини зменшення обсягів видатків за вказаною бюджетною програмою порівняно з поточним бюджетним періодом. При цьому, Управління справами Апарату Верховної Ради України у розшифровці видатків загального фонду Державного бюджету України на 2025 рік зазначає про незабезпечену потребу для фінансової підтримки Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада» у сумі 15,8 млн грн, а також про потребу в капітальних трансфертах в обсязі 103,7 млн грн (для придбання студійного знімального, телевізійного обладнання, оновлення обладнання апаратної сесійної зали тощо).

Часткову відповідь на питання про зменшення видатків за програмою 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України суб’єктом у сфері парламентського мовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” можна знайти у бюджетному запиті  на 2025-2027 роки (форма БЗ-2, індивідуальна).

Зокрема, у пункті 6.1 бюджетного запиту деталізований розподіл видатків за напрямами використання бюджетних коштів.

Таблиця 1. Напрями використання бюджетних коштів за програмою 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” у 2024-2025 рр.

Таким чином, у 2025 році не передбачені видатки на замовлення послуг зі створення (виробництва) аудіовізуальних творів для забезпечення цілодобового інформаційного марафону.

Іномовлення та телемарафон

Проєкт 12000, представлений урядом до першого читання, передбачав фінансування за програмою 3801020 “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” у розмірі 1 млрд 510 млн грн.

Проте обсяги та мета фінансування іномовлення та інформаційного марафону “Єдині новини” уже тривалий час є дискусійними серед низки організацій та політиків.

У звіті Державного департаменту США про дотримання прав людини в України у 2023 році зазначається, що національний телемарафон забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

“..the national TV Marathon – a rotating platform of channels that take the government line on war reporting – enabled an unprecedented level of control over primetime television news..” p. 21)

У квітні 2024 р. подано петицію “про переспрямування коштів, призанчених для телемарафонів “Єдині новини” та “Фрідом” на фінансування БПЛА та пікапів для Збройних сил України”, яка зібрала 29,5 тис підписів і була розглянута.

У відповіді на петицію Кабінет Міністрів України зазначає, що “в умовах воєнного стану реалізація єдиної інформаційної політики є пріоритетним питанням національної безпеки, забезпечення якої здійснюється шляхом об’єднання усіх загальнонаціональних телеканалів, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації — цілодобовому інформаційному марафоні “Єдині новини #UАразом”… Оскільки забезпечення інформаційної безпеки є частиною державної політики у сфері національної безпеки і оборони, а реалізація єдиної інформаційної політики — пріоритетним питанням національної безпеки, то фінансування відповідних заходів є вагомою складовою протидії військовій агресії Російської Федерації проти України, зокрема в інформаційному просторі. Відповідно перерозподіл зазначених у петиції видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним”.

У нещодавно презентованому звіті Європейської комісії в межах Пакету розширення ЄС 2024 року зазначається про доцільність оцінки того, чи є телемарафон найкращою платформою для вільного обміну думками серед українців:

“In 2023, the Ukrainian government invested public funds into the TV marathon project. It should be reassessed whether this is the best platform for enabling a free exchange of views among Ukrainians. The main objective of Parliament’s media channel should be to share information on parliamentary business, including the work of representatives of the parliamentary opposition” (p. 39).

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, коментуючи представлений звіт, зазначив:

“Рекомендації Єврокомісії щодо марафону “Єдині новини” також взяті до уваги. Держава планує припинити підтримку марафону після завершення воєнного стану, зосередившись на сталому розвитку медіаінфраструктури”.

Упродовж 5-10 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого було додане запитання щодо довіри телемарафону «Єдині новини». Попри тенденцію до зменшення довіри до телемарафону “Єдині новини”, 36% опитаних продовжували довіряти телемарафону.

Результати соціологічного опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО з 8 по 15 серпня 2024 року демонструють, що глядачів телемарафону стає менше, а тому, вважають дослідники, доцільність його існування під питанням. Абсолютно погоджуються з тезою про втрату актуальності формату телемарафону 35% українців, ще близько 16% громадян скоріше підтримують таку позицію.

У свою чергу урядовці зазначають, що телемарафон “Єдині новини” продовжить діяти, хоча формат програми може зазнати змін, щоб викликати зацікавленість у громадськості та глядачів. 

Тож не дивно, що парламентарі під час розгляду проєкту бюджету на 2025 рік запропонували численні зміни до програми 3801020 “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”. Щоправда, зміни стосувалися зменшення обсягів фінансування або ж і цілковитої ліквідації програми.

Зокрема, до програми 3801020 та обсягу видатків, передбачених програмою, народні депутати України подали 49 поправок – усі вони стосувалися зменшення видатків на програму аж до повного її вилучення у 2025 році.

Детальна таблиця поданих народними депутатами України поправок до програми 3801020 “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”

Розгорнути детальну таблицю

Жодна поправка не була врахована у повному обсязі та не призвела до зменшення передбачених від початку видатків на програму 3801020 “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”. Тож у 2025 році на іномовлення очікує фінансування у розмірі 1 млрд 510 млн грн – як і цьогоріч.

Подані у бюджетному запиті напрями використання коштів та очікувані результативні показники бюджетної програми у цілому відповідають напрямам 2024 року. Розподіл 1 млрд 510 млн грн передбачений за двома напрямами:

• 1 млрд 260 млн грн – на забезпечення захисту національних інтересів за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі шляхом оперативного, об’єктивного інформування про події в Україні, офіційну зовнішню і внутрішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема на виробництво програм для державних потреб, оплату послуг з трансляції таких програм та здійснення інших заходів, пов’язаних з виконанням статутних завдань державного підприємства (ДП “МПІУ”);
• 250,2 млн грн – на збирання, оброблення, переклад і поширення інформації про діяльність Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади, забезпечення засобів масової інформації та передплатників інформацією з найважливіших політичних, соціальних та інших питань, виготовлення, випуск та розповсюдження суспільно-політичного друкованого засобу масової інформації, створення та утримання кореспондентських пунктів в іноземних державах, здійснення заходів у сфері інформаційної безпеки, зокрема, щодо протидії дезінформаційним кампаніям та деструктивній пропаганді (УНІА “Укрінформ”).

Водночас, показники затрат, передбачених бюджетом на 1 млрд 510 млн грн дещо відрізняються.

Таблиця 3. Порівняння окремих показників бюджетної програми 3801020 “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”

Отже, обсяги видатків на іномовлення залишилися незмінними – 1 млрд 510 млн грн. Напрями використання коштів також не зазнали змін.

Водночас, відбулися зміни у показниках затрат у порівнянні із 2024 роком:

1. Очікується зменшення видатків на майже 130 млн грн для суспільно значущого інформаційного марафону із телерадіомовлення поза територією України;

2. Очікується збільшення видатків на майже 130 млн грн для створення (виробництва) аудіовізуальних творів суб’єктами господарювання, що виробляють контент для суспільно значущого інформаційного марафону із мовленням на території України.

Водночас, таке збільшення видатків може бути лише формальним, адже за бюджетною програмою 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України суб’єктом у сфері парламентського мовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України” у 2025 році передбачено на 105 млн грн менше саме за напрямом “послуги зі створення (виробництва) аудіовізуальних творів для забезпечення цілодобового інформаційного марафону”.

3. Показник “створення (виробництво) аудіовізуальних творів ДП “МПІУ” для суспільно значущого інформаційного марафону із телерадіомовлення поза територією України” у 2025 році ділиться на два нових:

– створення (виробництво) аудіовізуальних творів ДП “МПІУ” для інформаційного марафону із мовленням поза межами України;

– створення (виробництво) аудіовізуальних творів суб’єктами господарювання, що виробляють контент для суспільно значущого інформаційного марафону із мовленням поза межами України.

Фактично, це повернення до підходів, закріплених у 2023 році. Тоді, передбачалися два окремі показники: “створення (виробництво) аудіовізуальний творів ДП “МПІУ” для інформаційного марафону “FREEДОМ” та “створення (виробництво) аудіовізуальних творів медіагрупами для інформаційного марафону “FREEДОМ”.

У 2024 році показники об’єднали в один. Експерти ЦЕДЕМ звертали увагу на це під час порівняння бюджету на іномовлення у 2023 і 2024 році.

Суспільний мовник

Проєкт бюджету на 2025 рік передбачав збільшення фінансування Суспільного мовника на 2025 рік: якщо у 2024 році для Суспільного виділено 1 млрд 850 грн, то у 2025 році уряд пропонує фінансування у розмірі 2 млрд 175 млн грн.

Парламентарі під час розгляду подавали поправки до програми 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України”.

Зокрема, народний депутат України Осадчук А.П. пропонував збільшити видатки на Суспільне:

• на 700 млн грн за рахунок програми “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення” (поправки 1532, 1718);
• 150 млн грн за рахунок програми “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” (поправки 1683, 1718).

Народний депутат України Юрчишин Я.Р. пропонував збільшити видатки на Суспільне на 500 млн. грн за рахунок програм “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України”, “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення” (поправка 1719).

Натомість народні депутати України Гетманцев Д.О., Бабак С.В., Бужанський М.А., Бородін В.В., Касай К.І., Швець С.Ф., Сова О.Г., Вінтоняк О.В., Северин С.С. пропонували залишити фінансування Суспільного на рівні 2024 року (поправка 1737).

Народні депутати України Тимошенко Ю.В., Кучеренко О.Ю., Волинець М.Я., Кондратюк О.К., Івченко В.Є., Немиря Г.М., Соколов М.В., Кириленко І.Г., Наливайченко В.О., Кабаченко В.О., Крулько І.І., Кожем’якін А.А., Цимбалюк М.М., Дубіль В.О., Бондарєв К.А., Тарута С.О., Мейдич О.Л. та Євтушок С.М. пропонували зменшити видатки на Суспільне на 630 млн. грн (поправка 1738).

Народний депутат України Штепа С.С. пропонував 1,9 млрд. грн із Суспільного передати на програму 1511090 “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”.

Усі поправки до програми 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України” відхилили. Тож прийнятий проєкт 12000 передбачає 2 млрд 175 млн грн для Суспільного на 2025 рік.

В межах передбачених на 2025 рік видатків, розглянемо результативні показники, визначені у бюджетному запиті.

Таблиця 4. Порівняння окремих показників бюджетної програми 3802080 “Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України”

Тобто збільшені видатки лише статистично можуть здатися для Суспільного рекордними, однак за своєю суттю є консервуванням обсягів фінансування протягом 2020-2024 рр. Насправді збільшення видатків зумовлене інфляцією, зростанням вартості виробництва та трансляції медіапродукту, а тому запропоновані у законопроєкті №12000 видатки дозволять лише проіндексувати витрати, тобто збільшити їх з урахуванням інфляції. Про розвиток виробництва телерадіопрограм, на жаль, не йдеться.

Висновки

Усі три “медійні” бюджетні програми під час розгляду у парламенті проєкту Держбюджету на 2025 рік змін не зазнали – видатки залишилися на рівні, передбаченому урядом від початку. Минулоріч ситуація була такою ж.

Обсяг фінансування телеканалу “Рада” та газети “Голос України” у 2025 році становитиме 78,2 млн грн, що на 120 млн гривень менше, ніж у 2024 році:

• газета “Голос України” отримає менше на 9,6 млн грн;
• телеканал “Рада” отримає менше на 5,4 млн грн;
• у проєкті на 2025 рік відсутній напрям “замовлення послуг зі створення (виробництва) аудіовізуальних творів для забезпечення цілодобового інформаційного марафону”, на який у 2024 році передбачено 105 млн грн.

Видатки на бюджетну програму, через яку фінансується УНІА “Укрінформ, іномовлення та телемарафон, у 2025 році залишаться без змін та становитимуть 1 млрд. 510 млн грн. Водночас, у 2025 році очікуються зміни за показниками програми:

• зменшення видатків на майже 130 млн грн для суспільно значущого інформаційного марафону із телерадіомовлення поза територією України;
• збільшення видатків на майже 130 млн грн для створення (виробництва) аудіовізуальних творів суб’єктами господарювання, що виробляють контент для суспільно значущого інформаційного марафону із мовленням на території України (таке збільшення видатків може бути лише формальним, враховуючи “економію” 105 млн грн іншої бюджетної програми).

Суспільному мовнику на 2025 рік передбачено 2 млрд 175 млн грн, тоді як у 2024 році для Суспільного виділено 1 млрд 850 грн. Проте це збільшення видатків зумовлене інфляцією, зростанням вартості виробництва та трансляції медіапродукту, а тому запропоновані видатки дозволять лише проіндексувати витрати, тобто збільшити їх з урахуванням інфляції. Про розвиток виробництва телерадіопрограм, на жаль, не йдеться. Це підтверджує і аналіз результативних показників Суспільного.