У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші новини станом на 24 липня та аналітику про євроінтеграційні процеси в Україні. Від останніх змін у законодавстві до ключових рішень на міжнародному рівні – усе, що допоможе вам залишатися в курсі прогресу на шляху до ЄС.

Данія розпочала головування в Раді ЄС

З 1 липня Данія офіційно перебрала головування в Раді Європейського Союзу. Упродовж наступних шести місяців країна координуватиме роботу інституцій ЄС та просуватиме пріоритети, серед яких – підтримка України, зелений перехід, цифровізація, зміцнення європейської безпеки та верховенства права.

Копенгаген наголошує, що одним із ключових завдань буде продовження роботи над реформами, необхідними для розширення ЄС, а також посилення ролі Європи на міжнародній арені.

Детальніше про це читайте на сайті Данського головування у ЄС.

Україна розпочала фінальну сесію скринінгу за Кластером 4

8–9 липня Україна провела завершальні міжвідомчі зустрічі зі Європейською комісією в рамках скринінгу за Кластером 4 “Зелений порядок денний та стале з’єднання”. Перегляд охоплює переговорні розділи 15 (“Енергетика”) та 21 (“Транс’європейські мережі”).

Делегацію очолила Ольга Стефанішина, на той момент – віцепрем’єрка та міністерка юстиції. Вона підкреслила, що за останні роки Україна суттєво наблизила своє енергетичне законодавство до стандартів ЄС, що дозволило країні витримати виклики повномасштабного вторгнення. Водночас деякі акти потребують додаткових часу та перехідних періодів – зважаючи на реалії воєнного стану.

Це важливий крок на шляху до першого перегляду кластера та подальших перемовин щодо приєднання України до ЄС. Детальніше читайте на сайті Євроінтеграції та Міністерства економіки України.

Мерц: Євроінтеграція України – ключовий важіль відновлення та економічного дива

Під час Конференції з відновлення України в Римі 10 липня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц звернувся до України з наголосом на важливості реформ для наближення до ЄС. Він зазначив, що успішна європейська інтеграція може перетворити процес відбудови на “економічне диво” та закликав Київ не зупинятися на шляху до свободи й процвітання. Мерц також зауважив, що витрати на відновлення перевершують можливості державного бюджету, тому необхідне активне залучення приватного сектору. Особливою важливістю він наділив розвиток військового та технологічного секторів, які є основою для макроекономічного зростання й інтеграції в ЄС.

Окрім цього, канцлер зауважив, що майбутнє Німеччини тісно пов’язане з підтримкою демократичного, вільного та економічно стійкого майбутнього Європи, частиною якого є сильна Україна.

Детальніше про це – на сайті Укрінформу.

Тарас Качка призначений віцепрем’єром з європейської інтеграції

17 липня Верховна Рада проголосувала за новий склад уряду Юлії Свириденко. Посаду віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції обійняв Тарас Качка, торговий представник України та заступник міністра економіки. Він замінив на цій посаді Ольгу Стефанішину, яка має стати новою посолкою України в США.

Качка має багаторічний досвід у сфері євроінтеграції, зокрема вів переговори щодо Угоди про асоціацію з ЄС, фокусуючись переважно на торговельному напрямку. Його призначення підтримали 253 народних депутати.

ЄС не відкрив перший кластер переговорів з Україною 18 липня

18 липня, попри попередні плани, Європейський Союз не відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Про це повідомила Ольга Стефанішина в інтерв’ю Європейській правді. За її словами, українська сторона провела значну підготовчу роботу: відбулись перемовини з представниками Єврокомісії, очільниками урядів та міністрами країн-членів. Втім, усередині ЄС не вистачило політичного консенсусу для ухвалення рішення.

Стефанішина зазначила, що ця ситуація стала одним із чинників, який підштовхнув президента до рішення змістити її фокус роботи на співпрацю зі США. Вона обіймає нову посаду спецуповноваженої президента з питань відносин зі Сполученими Штатами та має очолити посольство у Вашингтоні. Подальше просування переговорного процесу, за її словами, потребує особистої комунікації глави держави з європейськими лідерами, а також активної дипломатичної роботи з боку Офісу президента.

Більше про це – на сторінці Європейської правди.

Уряд планує відкрити всі кластери переговорів про вступ України до ЄС у 2025 році та завершити гармонізацію законодавства до кінця 2027 року

Колишня віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю Європейській правді підтвердила, що уряд України має амбітні цілі: відкрити всі переговорні кластери до кінця 2025 року та завершити адаптацію національного законодавства до стандартів ЄС до кінця 2027 року.

За її словами, підготовка до відкриття першого кластера 18 липня була активною, але через відсутність політичної волі в ЄС рішення так і не ухвалили. Для подальшого прогресу Стефанішина наголосила на важливості комунікації президента з європейськими лідерами та активної дипломатичної роботи.

Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква у коментарі Суспільному повідомив, що Україна вже повністю готова до початку переговорів за трьома кластерами:

• Основи процесу вступу до ЄС,
• Внутрішній ринок,
• Зовнішні відносини.

Також завершено скринінг за двома іншими кластерами – “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток” і “Зелений порядок денний та стале з’єднання”. Хоча Угорщина блокує технічне відкриття, для якого потрібна одностайна згода, Україна продовжує дипломатичну роботу і має на меті підготуватися до відкриття всіх шести кластерів до осені 2025 року. Після відкриття переговорів почнеться процес закриття глав угоди про вступ. Водночас, у команді колишньої віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної повідомляють, що останній кластер “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”  Україна почне опрацьовувати з Єврокомісією лише з вересня 2025 року.

Україна вже розробляє програму адаптації, підтриману проєктом ЄС Ukraine2EU, що допомагає у впровадженні необхідних змін. План передбачає 2025–2026 роки для розробки рішень і 2026–2027 – для їхнього ухвалення та впровадження.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц висловив сумніви щодо можливості вступу України до Європейського Союзу до 2034 року

18 липня Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, заявив, що вступ України до Євросоюзу навряд чи відбудеться до 2034 року. Він пояснив це тим, що зараз головним пріоритетом є завершення війни в Україні та відновлення країни, що займе кілька років. Мерц також підкреслив, що це не вплине на фінансові плани ЄС до 2034 року.

Ця позиція відрізняється від заяв президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка раніше говорила, що Україна може приєднатися до ЄС вже до 2030 року, якщо буде продовжувати реформи.

Хоч Мерц відомий своєю підтримкою України, останні слова свідчать про більш обережний підхід до темпів євроінтеграції. Ці різні погляди відображають політичні дискусії всередині Європи щодо майбутнього України в ЄС.

Детальніше про це пише Reuters.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що для успішного вступу України до ЄС необхідно переглянути модель єдиного податку, яку великий бізнес нині використовує для оптимізації оподаткування

Ключові умови для євроінтеграції, за його словами, включають:

• Справедливе оподаткування без преференцій для окремих груп,
  
• Реальне верховенство права, яке діє однаково для всіх,
  
• Прозорі процедури та рівні умови для бізнесу, держави й громадян.
  

Податкові ставки в Україні наразі відповідають середньоєвропейському рівню, тож їх підвищення не планується. Навпаки, у деяких секторах можливе зниження ставок, якщо це не суперечитиме вимогам ЄС.

Зеленський підписав закон 12414, європейські країни висловили занепокоєння

22 липня президент Володимир Зеленський підписав закон №12414, який, за оцінками європейських партнерів, обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, підпорядковуючи їх рішенням генерального прокурора.

Єврокомісарка Марта Кос передала Україні чітку позицію Брюсселя: закон суперечить зобов’язанням, узгодженим у Дорожніх картах до переговорів про вступ до ЄС, та вважається відкатом у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила Володимиру Зеленському серйозне занепокоєння через закон №12414, який загрожує незалежності НАБУ і САП. Про це повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає кореспондентка LIGA.net у БрюсселіВона закликала український уряд надати роз’яснення, наголосивши, що верховенство права та боротьба з корупцією – ключові умови для вступу України до ЄС.

Швеція, Франція, Естонія, Фінляндія та депутати Європарламенту також публічно висловили серйозне занепокоєння. Зокрема, міністр Франції у справах Європи Бенжамен Хаддад заявив, що ситуацію ще можна виправити, а євродепутат Даніель Фройнд назвав ухвалення закону “порушенням довіри”, яке може вплинути на подальшу фінансову допомогу з боку ЄС.

Європейські уряди наголошують, що незалежність антикорупційних органів є критично важливою для вступу України до Євросоюзу та збереження довіри до реформ.

ЄС не розглядає можливість призупинки фінансування України через проблеми з НАБУ і САП

Євросоюз наразі не обговорює можливість призупинення фінансової підтримки Україні через зміни до закону 12414, які можуть вплинути на незалежність НАБУ та САП. Про це заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє в коментарі “Європейській правді“. За його словами, ЄС має запобіжні механізми контролю, але їх застосування наразі не стоїть на порядку денному.

Зеленський анонсував законопроєкт про незалежність антикорупційних органів, Єврокомісія вітає ініціативу

Президент Володимир Зеленський пообіцяв внести до парламенту законопроєкт, який гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Про це він заявив у вечірньому зверненні 23 липня, коментуючи критику громадськості та міжнародних партнерів щодо посилення впливу генпрокурора на САП і НАБУ.

За словами Зеленського, він обговорив ситуацію з керівниками правоохоронних і антикорупційних органів та анонсував план конкретних кроків для посилення верховенства права.

Європейська комісія позитивно сприйняла заяву президента, передає кореспондентка “Європейської правди“. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє наголосив, що Брюссель вітає дії української влади і перебуває в контакті з нею, аби переконатися, що всі зауваження щодо боротьби з корупцією будуть належним чином враховані.

Реанімаційний Пакет Реформ підготував огляд ключових підсумків конференції Ukraine Recovery Conference (URC) 2025

Серед основних тем конференції були детальні обговорення оборонних інвестицій та важливість посилення підтримки України у сфері безпеки. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про намір завершити відкриття всіх переговорних кластерів з Європейським Союзом до кінця 2025 року, незважаючи на можливі політичні перепони. Також увагу привернула ідея створення спеціального Фонду Маршалла для України – масштабного механізму фінансової та технічної допомоги, який сприятиме відновленню країни після війни.

Більше про це – на сайті РПР.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.