2017 рік для України став знаковим двома подіями – створенням у січні Національної суспільної телерадіокомпанії України (Суспільне Мовлення), а також набуттям у вересні Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом. Медійна реформа, а з нею і створення Суспільного Мовлення є ключовим треком і в переговорних главах 10 («Цифрова трансформація та медіа») та 23 («Правосуддя та основні права»). Це пов’язано як з фундаментальними основами свободи слова в Європі, так і актами, ухваленими за час існування Суспільного, а саме оновлення Директиви про аудіовізуальні медіа-сервіси (2018), ухвалення актів щодо регулювання інтернет посередників (2022): Акту про цифрові сервіси (DSA) та Акту про цифрові ринки (DMA), а також – фундаментального Європейського акту про свободу медіа (EMFA), що повністю вступив в силу 8 серпня 2025 року.
Європейський акт про свободу медіа приділив захисту суспільних медіа окрему «безпекову» п’яту статтю: «Гарантії незалежного функціонування провайдерів суспільних медіа-сервісів». Так, EMFA вимагає гарантій редакційної та функціональної незалежності суспільних медіа, в т.ч. – призначення та звільнення членів правління. Особливий наголос робиться на тому, що процедури фінансування повинні гарантувати, що провайдери суспільних медіа мають достатні, стійкі та передбачувані фінансові ресурси, що відповідають виконанню своїх обов’язків щодо суспільних послуг та можливості розвитку в їх межах. Ці фінансові ресурси повинні бути такими, щоб забезпечувати редакційну незалежність провайдерів суспільних медіа.
З моменту створення Суспільного у 2017 році держава через низку суб’єктивних та об’єктивних факторів не змогла виконати передбачені законом мінімальні зобов’язання – фінансувати на рівні не меншому ніж 0,2% від загальної частини видатків державного бюджету України за попередній рік. Особливо критичною ситуація була в перші роки становлення компанії, коли обсяг фінансування не перевищував 60% від мінімуму, а також в перші роки повномасштабного вторгнення, коли компанія отримала лише третину від гарантованих законом коштів, що ставило її на межу виживання. Попри такі фінансові труднощі, НСТУ змогло пройти первинну реорганізацію, вибудувати виробництво власного соціально важливого контенту. У 2025 році затвердило концепцію інклюзивності, спрямовану на більш глибоку взаємодію на людському і контентному рівні з національними меншинами, корінними народами, ветеранами та їхніми сім’ями та іншими вразливими соціальними групами.
Новинний контент Суспільного поширюється серед європейських суспільних медіа в рамках програми обміну: сюжети Суспільного транслюються на 219 каналах 85 мовників світу. Контент Суспільного в продуктах інших мовників переглянуло 74 мільйони споживачів. Суспільне продовжує продукувати якісний контент на історичні і культурні теми, робити розслідування, розвиває розважальний і просвітницький контент для дітей та підлітків та поширює їх на найбільш популярних платформах – YouTube, Spotify, Tiktok. Команда Суспільного усвідомлює, наскільки важливими є підтримка і залучення молодих аудиторій до українського мовного і соціокультурного середовища, надто тих, хто перебуває за кордоном, адже повернення дітей є критично важливим для збереження нації та відбудови країни й сталого розвитку.
Також протягом останнього року Суспільне Мовлення брало активну участь в реалізації культурної дипломатії: низка показів документальних стрічок за кордоном дала змогу викривати російську брехню щодо культури, мови, книг, кіно, спорту, і наративу про «одіннарод».
Такі успіхи стали можливим не лише завдяки підтримці партнерів, але і тому, що держава відгукнулася на заклики громадянського суспільства і партнерів надати збалансоване фінансування на 2025 рік.
Завдяки збільшенню державної фінансової підтримки, компанія змогла інвестувати в колектив, підвищивши зарплати своїм працівникам в регіональних філіях, адже розрив в оплаті праці творчим працівникам і персоналу порівняно з ринком сягав від 50% до 80%. Це знецінювало професіоналізм людей, які попри ризики війни, завжди на місці подій: у столиці, громадах чи прифронтових територіях, щоб надавати достовірні і перевірені новини,а також робилоть компанію неконкурентною в медійній сфері.
Однак, протягом 2025 року ринок приватних медіа також почав підвищувати оплату праці. Відтак, станом на 2026 рік, Суспільне може зіткнутися з аналогічною минулорічній загрозою відтоку кваліфікованих кадрів. Крім того, регіональні філії Суспільного, особливо в прифронтових областях, постійно зазнають ворожих атак, що знищують чи пошкоджують інфраструктуру. Компанія змушена ліквідовувати наслідки – це ще одна стаття видатків, яку Суспільне покриває за власні кошти, не залучаючи кошти державної фінансової підтримки.
Ми усвідомлюємо, що Міністерство фінансів України і Верховна Рада України знаходяться під неймовірним тиском у процесі підготовки проєкту Державного бюджету на наступний рік, адже в умовах війни видатками №1 є забезпечення оборони країни. Разом з тим, сфера інформаційної безпеки, захисту ідентичності та просування власних наративів є однією з важливих складових разом з кінетичною, економічною і дипломатичною протидією країні-агресорці. За нашими підрахунками, річний бюджет Суспільного на 2025 рік – це те, що РФ витрачає на пропаганду та дезінформацію протягом двох тижнів, проте навіть в таких умовах Суспільне генерує контент, який протидіє ворожій машині дезінформації. Саме тому, належне забезпечення Суспільного є надзвичайно важливим.
Враховуючи це, звертаємось до влади з проханням зберегти належну підтримку фінансування Суспільного. Усвідомлюючи виклики війни, така підтримка, на нашу думку, має бути за формулою 0,2% від видатків бюджету за вилученням видатків на оборону (тобто 0,09% від видатків держбюджету за 2025 рік), що становить не понад 6-х гарантованих законом млрд грн, а понад 3 млрд грн. Ця сума дозволить компанії стабільно функціонувати, виробляти якісний контент для різних аудиторій, в тому числі, – із залученням гравців ринку. Останнє, зокрема, дозволить підтримати сферу креативних індустрій і забезпечувати виконання завдань протидії російській інформаційній агресії та інших функцій, передбачених законом.
Підписи
Центр демократії та верховенства права
Фундація Суспільність
Лабораторія цифрової безпеки
ГО Інститут розвитку регіональної преси
ГО “Український інститут медіа та комунікації”
Інститут масової інформації
Платформа прав людини
Детектор медіа
Інститут демократії імені Пилипа Орлика
Інтерньюз Україна
Ініціатива «Як не стати овочем»
Громадська ініціатива “Голка”
