Матеріал опубліковано на платформі EUvsDisinfo
З моменту заснування у 2013 році Telegram стрімко перетворився з нішевого месенджера на одну з найвпливовіших цифрових платформ у світі, і зростання його присутності в Європейському Союзі створює нагальні виклики. Telegram хвалять за функціональність і свободу, проте він також відомий своєю слабкою модерацією та зв’язками з Росією і дедалі частіше використовується для зловмисних кампаній. Від конспірологічних теорій антивакцинаторів і плоскоземельників до дезінформації та незаконної діяльності — його стрімке зростання створює проблеми для інформаційного простору ЄС і систем цифрового регулювання. Спираючись на дані з усього ЄС і досвід України, ми в цій статті досліджуємо, як Telegram став основним каналом для поширення дезінформації в інформаційному просторі Європи й чому необхідно контролювати його діяльність.
Злет Telegram і проблема нагляду з боку ЄС
За останнє десятиліття популярність Telegram стрімко зросла — від 35 млн активних користувачів на місяць у 2014 році до 1 млрд у 2025 році.
Зображення 1: Щомісячна кількість активних користувачів Telegram за роками
Джерело: Demandsage
Цьому значному зростанню сприяло кілька чинників. По-перше, Telegram пропонує багатофункціональну платформу для приватного спілкування, групової взаємодії та споживання контенту через публічні канали. Довіру до нього підтверджують відомі особи, які користуються платформою, зокрема політичні діячі, як-от президент Франції Еммануель Макрон, Європейська Комісія, інформагентства, такі як Euronews і POLITICO Europe, а також неурядові організації, як-от Amnesty International і Greenpeace.
Чимало користувачів також уважають Telegram безпечним, хоча його архітектура не має наскрізного шифрування за замовчуванням, використовує серверне зберігання ключів і менш перевірений протокол MTProto, що робить його менш захищеним, ніж Signal або WhatsApp. Нарешті, анонімність платформи, мінімальна модерація контенту порівняно з такими платформами, як Facebook і YouTube, та обмежена співпраця з органами влади, попри деякі нещодавні зміни, роблять Telegram привабливим для зловмисників. Він став центром дезінформаційних кампаній, наркоторгівлі та інших незаконних операцій. За одним із показників, у період з листопада 2024 року по січень 2025 року кількість випадків шахрайства в Telegram зросла більш ніж на 2000 %.
Крім того, популярність Telegram базується на особистому бренді й образі дисидента його співзасновника Павла Дурова.
Зображення 2: Дуров хизується «свободою слова» в TG. Джерело: Канал Дурова в Telegram
Підхід Дурова до маркетингу охоплює три основних пункти. По-перше, він позиціонує себе як захисника демократії та свободи слова, використовуючи ці теми для формування ідентичності Telegram та його привабливості для публіки. Він постійно стверджує, що Telegram надає доступ до всієї інформації, включно з дезінформацією, яка іноді збігається з інтересами Росії. Створюючи дещо загадковий образ серед звичайних користувачів, він намагався просувати свій бренд та охоплювати нові аудиторії через інтерв’ю, зокрема бесіду з консервативним політичним коментатором Такером Карлсоном.
По-друге, Telegram позиціонується як безпечна, інноваційна й стильна альтернатива популярним застосункам, як-от WhatsApp і Facebook Messenger. Ця стратегія базується на антагонізмі до Meta, поширюючи голослівні твердження щодо неетичних методів обробки даних і стеження, а також представляючи Telegram єдиним справжнім захисником конфіденційності та свободи користувачів.
Нарешті, більшу частину свого існування Telegram позиціонувався як некомерційна платформа, оскільки використовує домен .org замість .com, яка передусім цінує конфіденційність, при цьому Дуров підкреслював її незалежність і готовність працювати зі збитками. З кінця 2024 року Telegram перейшов до помірної монетизації як необхідного кроку до сталого розвитку, наприклад, просуваючи криптопроєкти, як-от TON, і пропонуючи Telegram Premium. У сукупності ці чинники зробили Telegram 7-ю за величиною платформою у світі.
Найбільші платформи у світі (станом на травень 2025 року)
Зображення 3: Найбільші платформи у світі (станом на травень 2025 року)
Джерело: Exploding Topics
У межах ЄС Telegram продемонстрував аналогічне зростання. Платформа популярна в Іспанії: 32 % учасників онлайн-опитування заявили, що регулярно нею користуються. В Італії цей показник становив 29 %, а в Німеччині — 16 %. Учасники опитувань у Франції, Нідерландах, Фінляндії, Швеції та Польщі повідомили про рівень використання від 10 до 13 %.
Зображення 4: Хто використовує Telegram? Частка респондентів, які регулярно користуються месенджером Telegram (%). Опитування 1000–5000 дорослих (віком від 18 до 64 років) у кожній країні, липень 2023 р. — червень 2024 р.
Джерело: Statista
У лютому 2024 року Telegram повідомив про 41 мільйон активних користувачів на місяць по всьому ЄС. Однак ці дані згодом було видалено із сайту Telegram, і тепер вони доступні лише через вебархів (відкриття посилання може тривати певний час).
Станом на червень 2025 року сайт Telegram неоднозначно стверджує, що лише деякі «неосновні» елементи його сервісу можуть кваліфікуватись як «онлайн-платформи», згідно з правилами ЄС, і ці елементи мають «значно менше за 45 мільйонів» активних користувачів у ЄС. Конкретну цифру не вказано. Відсутність прозорості Telegram щодо статистики користувачів і визначення сервісу виглядає як стратегічний крок, спрямований на уникнення класифікації як дуже великої онлайн-платформи (VLOP), згідно із Законом ЄС про цифрові послуги (DSA). Статус VLOP, який застосовується до платформ із понад 45 мільйонами користувачів у ЄС (наприклад, YouTube, Facebook), вимагає суворої модерації контенту, заходів зі зменшення ризиків, прозорості й підзвітності. Недотримання цих вимог може призвести до штрафів у розмірі до 6 % від глобального обороту VLOP і, у серйозних випадках, до тимчасового призупинення роботи сервісу.
Зображення 5: Відібрані VLOP у ЄС станом на червень 2025 року (за кількістю середніх щомісячних активних користувачів, млн)
Джерело: Європейська Комісія
Дослідники й регуляторні органи підозрюють, що Telegram навмисно занижує кількість своїх користувачів, щоб уникнути регулювання з боку ЄС. Аналіз WIRED оцінює реальну базу користувачів Telegram у ЄС щонайменше в 50 мільйонів, а ймовірно — ще більше. Ця розбіжність спонукала ЄС розпочати розслідування щодо практики звітності Telegram.
Уникаючи класифікації VLOP, Telegram вислизає від посиленого контролю та зберігає м’яку модерацію, що сприяє поширенню шкідливого контенту. Його непрозорість і можливе заниження даних залишаються ключовими проблемами регулювання для ЄС.
Приховані загрози Telegram: чотири приклади ЄС
Стрімке зростання популярності Telegram по всьому ЄС викликало серйозні побоювання щодо його використання для поширення дезінформації та впливу на демократичні процеси. Наведені далі приклади Іспанії, Німеччини, Франції та Польщі ілюструють різні проблеми, пов’язані з Telegram.
Іспанія: від дезінформації під час пандемії до прокремлівських наративів
Спільне дослідження Університету Гранади й Фонду Maldita проаналізувало діяльність 95 іспаномовних публічних каналів Telegram у період з грудня 2019 року по серпень 2024 року. Було встановлено, що Telegram став центром дезінформації під час пандемії COVID-19, а багато каналів згодом швидко перемкнулися на прокремлівські наративи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Стилізовані під «альтернативні ЗМІ», ці канали випереджали традиційні ЗМІ за кількістю переглядів, використовуючи тактики взаємного підсилення та пересилання повідомлень — методи, також зафіксовані в Україні.
Зображення 6: Погляд на альтернативні платформи й медіаканали
Джерело: Universidad de Granada and Fundación Maldita.es
Це зростання зміцнює дезінформаційні мережі й підриває довіру до достовірних джерел.
Німеччина: зрив виборів
У лютому 2025 року звіт Der Fabulant «Федеральні вибори в кролячій норі» показав широке використання Telegram для поширення конспірологічних теорій під час федеральних виборів у Німеччині й відродження міфів про фальсифікації під час голосування поштою. Політиків, як-от Олаф Шольц, Роберт Хабек і Фрідріх Мерц, зображували як маріонеток таємничих глобальних сил. Ці атаки були частиною масштабніших кампаній, сліди яких ведуть до Росії та метою яких було підірвати довіру до демократичних інституцій.
Дослідження Texty.org.ua та OSINT for Ukraine (OFU) задокументувало 18 повторюваних наративів на німецьких Telegram-каналах, пов’язаних із російським вторгненням в Україну, які поширювалися перед парламентськими виборами 2025 року. Серед них були твердження про те, що Україна програє війну, західні санкції мають зворотний ефект, а відповідальність за конфлікт лежить на Заході.
Зображення 7: Проросійські наративи напередодні парламентських виборів у Німеччині. Розподіл публікацій за темами й ключовими наративами
Джерело: Texty.org.ua
Франція: скоординовані інформаційно-психологічні операції через реплікацію контенту
У звіті(opens in a new tab) VIGINUM за 2024 рік підкреслювалося, як сайт pravda-fr(.)com посилював прокремлівську пропаганду, систематично перепубліковуючи матеріали з франкомовних Telegram-каналів.
Список 20 найпопулярніших Telegram-каналів, які використовуються як джерела для pravda-fr(.)com
Зображення 8: Список 20 найпопулярніших Telegram-каналів, які використовуються як джерела для pravda-fr(.)com
Джерело: VIGINUM
Ці канали прославляли російське вторгнення, називали українських лідерів «нацистами» і посилювали недовіру до таких інституцій, як НАТО, ООН і ЄС.
Польща: обхід заборон ЄС і розпалювання розколу
BBC виявило 22 польськомовних Telegram-канали із загальною аудиторією понад 150 000 підписників, які регулярно поширюють проросійську дезінформацію. Ці канали копіюють заборонений контент RT і Sputnik, а також інших інформагентств, обходячи обмеження ЄС.
Зображення 9: Польськомовні Telegram-канали, які поширюють проросійську дезінформацію
Джерело: BBC
Ці Telegram-канали поширюють дезінформацію, спрямовану на підрив громадської підтримки України, посилення настроїв проти біженців і розкол між польськими й українськими спільнотами.
Ризики для ЄС: досвід України
Досвід України з Telegram слугує попередженням для ЄС, показуючи, як одна платформа може стати потужним інструментом іноземного впливу, дезінформації та маніпулювання громадською думкою. Популярність Telegram в Україні зростала стрімко й масштабно. У жовтні 2024 року ним користувалося 90 % українців. Одне дослідження показало, що для 73 % респондентів цей застосунок був основним джерелом щоденних новин. Ураховуючи те, що мільйони людей використовують його не лише для приватного спілкування, а й як головне джерело новин, його роль у формуванні інформаційного середовища країни є глибокою та вкрай проблематичною.
Одним із найсерйозніших приводів для занепокоєння є поширення анонімних Telegram-каналів, які видають себе за легітимні джерела новин. Ці канали, які часто функціонують без чіткої редакційної відповідальності, прозорості чи підзвітності, здобули велику аудиторію. На відміну від перевірених інформагентств, вони розмивають межу між фактами й вигадкою, часто поширюючи мізінформацію, напівправду й емоційну маніпуляцію. В умовах війни такі викривлення є не лише етично тривожними — вони становлять стратегічну небезпеку. Російські суб’єкти використовували цю інфраструктуру для інформаційно-психологічних операцій, маніпулювання воєнними наративами й підриву українських інституцій. Обмежена співпраця Telegram із національними регуляторами, у поєднанні з непрозорою структурою власності й операційною політикою, робить його сприятливим середовищем для зловмисної діяльності. В Україні це включало кампанії з дискредитації Збройних сил, посилення песимістичних настроїв і просування внутрішніх політичних розколів.
Українські посадовці й установи самі часто використовують Telegram для зв’язку з громадськістю. Хоча це зрозуміло щодо доступності, така практика ненавмисно легітимізує ширшу екосистему платформи попри те, що постановою Ради національної безпеки й оборони заборонено використання Telegram у державних установах і на об’єктах критичної інфраструктури. Це також створює небезпечний прецедент. Якщо навіть державні суб’єкти покладаються на канал із мінімальними механізмами захисту, як громадяни можуть відрізнити надійні засоби комунікації від ненадійних?
Така нормалізація змінює культуру споживання інформації. Традиційні ЗМІ поступаються платформам, які заохочують швидкість і сенсаційність, а не точність і відповідальність. Результатом стає фрагментований суспільний дискурс, у якому користувачі дедалі частіше живуть в інформаційних ехокамерах і споживають неперевірений контент — практики, які мають тенденцію ще більше маніпулювати цим дискурсом.
Для ЄС український приклад ілюструє наслідки бездіяльності. Неконтрольоване розширення Telegram дозволило шкідливим процесам необмежено масштабуватись. Європейські суспільства, які стикаються з аналогічними вразливостями: іноземним втручанням, екстремізмом і дезінформацією — не повинні ігнорувати стратегічні наслідки управління платформами. Належне регулювання, вимоги до прозорості та співпраця з громадянським суспільством і експертами з кібербезпеки є необхідними заходами.
Зрештою, такі платформи, як Telegram, — це не просто місце для спілкування — вони формують переконання, поведінку й суспільні результати. Якщо їхній вплив не перевіряти, він може стати руйнівним. ЄС має сприйняти досвід України як попередження й діяти рішуче, щоб цифрова інфраструктура підтримувала демократичні цінності, а не підривала їх.
