16 вересня у Києві відбувся п’ятий щорічний Форум правових реформ для громадянського суспільства: Єдність дій – Сила змін, організований Центром демократії та верховенства права проводиться Центром демократії та верховенства права за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Форум організовано у партнерстві з Київською міською державною адміністрацією та у співпраці з Департаментом суспільних комунікацій та Центром комунікації КМДА.

У межах цього заходу відбулася моніторингово-планувальна панель «Стан підготовки Дорожніх карт та переговорної позиції України. Урядові євроінтеграційні законопроєкти та їх доля після перезапуску уряду». Її провели  за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи  “«Вступаємо у ЄС разом: посилення ролі громадянського суспільства у вступі України у ЄС”. Модераторкою виступила Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду ”Відродження”.

Перша промовиця, заступниця директора Департаменту інформації та комунікації Секретаріату Кабінету Міністрів Наталія Окша, детально описала процес напрацювання дорожніх карт як послідовний та інклюзивний. Як приклад вона навела Дорожню карту з верховенства права: від перших драфтів, у яких були підняті майже всі проблемні питання ОГС, розробники дійшли до кристалізації спільних рішень через багатоетапні консультації з громадським сектором. Наталія Окша наголосила на конкретних процесах втілення положень (зокрема заходів щодо залучення ОГС до надання соціальних послуг) і підкреслила, що новий план дій, прийнятий у березні, передбачає вивчення директив ЄС та механізмів захисту від SLAPP. Також спікерка закликала до прозорої публічної комунікації про виконання заходів. 

Іван Нагорняк, керівник євроінтеграційного напрямку Easy Business,  відзначив, що дорожні карти – невід’ємна частина методології розширення ЄС. Після закріплення рамок вступу  уряд і ОГС вивчили досвід інших країн та провели велику роботу з їх підготовки. Як приклад він навів дорожню карту з верховенства права, яка, незважаючи на критику, отримала позитивну оцінку Євросоюзу. Він звернув увагу, що документ з реформи державного управління є недооціненим, але критично важливим для швидкості змін, тому потрібно відновити конкурсні процедури на держслужбу (зупинені з 2022 року), вирівняти зарплати і серйозно підходити до добору кадрів для євроінтеграції. На думку Івана Нагорняка, виконання бенчмарків має стати пріоритетом, навіть якщо політичні блокування (зокрема з боку Угорщини) ускладнюють відкриття кластерів.  Відкриття першого кластеру стало б проривом, але водночас вимагатиме повної імплементації директив ЄС і підготовки національного плану адаптації законодавства.

Тарас Шевченко, директор з розвитку ЦЕДЕМ, розпочав виступ з контексту, у якому зараз перебуває світ: загальної кризи демократії та зміни ролі традиційних драйверів змін, зокрема США, після чого підкреслив, що сьогодні саме Євросоюз і фонди виходять на передній план підтримки громадського сектору. Він наголосив, що в Україні, попри війну, зберігається відкритість суспільства й органів влади, тож адвокаційні стратегії треба будувати реалістично, враховуючи ці обставини, і водночас визнати досягнення ОГС, вже закріплені в законодавстві. Тарас Шевченко відзначив ключову роль Дорожніх карт як великого, об’ємного і надзвичайно важливого інструменту, але звернув увагу на головний ризик – затримки з відкриттям переговорних кластерів, що можуть надовго загальмувати весь процес, причому блокування може мати як внутрішні, так і зовнішні підґрунтя. 

Він нагадав, що досвід показує: коли реформа має масову підтримку, влада діє швидко, тому потрібна єдність ОГС і держави у вимозі відкриття кластерів. Окремо директор з розвитку ЦЕДЕМ зауважив, що деякі механізми, як-от Ukraine Facility, працюють ефективно завдяки прив’язці фінансування, проте мають свій термін дії, і тому важливо підготуватися до нового циклу інструментів. Наприкінці він підсумував, що попри очікуваний звіт про розширення та політичні ризики, Дорожні карти мають залишатися пріоритетом внутрішніх перетворень, і наголосив на потребі посилити моніторинг, публічність і готовність до імплементації стандартів ЄС.

Юлія Кириченко, членкиня правління ЦППР, керівниця проектів з питань конституційного права, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, підняла ключове питання: які саме реформи в сфері верховенства права потрібні, щоб українське суспільство залишалось демократичним попри виклики війни, і закликала завершити форум доброю новиною про відкриття переговорного процесу та кластерів. Водночас вона наголосила, що дорожні карти – це передусім “наші” карти, тому їх виконання має бути пріоритетом незалежно від того, чи відкриваються кластери, бо якість життя громадян залежить від реалізації цих заходів. Юлія Кириченко навела результати аналізу виконання: у секторі державного управління з 17 заходів виконано близько 9%, у сфері правосуддя з 17 заходів маємо близько 6% виконання при 13% прострочених і ~30% заходів зі статусом “невідомо”, в антикорупції також близько 6% виконання з великою часткою невідомих/прострочених заходів. Серед її рекомендацій – системно інформувати суспільство про хід виконання дорожніх карт, залучати ОГС, медіа та міжнародних партнерів ще на етапі планування та моніторингу, відкрити доступ до інструментів моніторингу (зокрема “пульсу приєднання”) і працювати над тим, щоб навіть за відсутності негайного відкриття кластерів Україна продовжувала імплементувати реформи для власного розвитку.

Модераторка поставила загальне запитання: як зберегти енергію реформ і як стимулювати парламент, якщо переговорні кластери не будуть відкриті, на що учасники відповіли скоординовано і практично. Наталія Окша підкреслила, що заходи, прописані в дорожніх картах, призначені передусім для України, їхня мета – зробити державу кращою для своїх громадян. Вона наголосила на провідній ролі відповідних органів влади, при цьому серед держслужбовців є багато людей, які розуміють важливість завдань і шукають інноваційні підходи, але без участі громадянського суспільства реалізувати їх буде складно. Іван Нагорняк зауважив, що раніше драйвером була потреба доступу до ринку, нині ж ключовим стає суспільний запит і якщо його не буде, тиснути на владу буде важче, і хоча без відкриття кластерів “світло в кінці тунелю” стане менш помітним, дорожні карти дають орієнтир і не дозволять загубитися. Тарас Шевченко наголосив на важливості реформ публічного врядування і пріоритизації заходів, бо нині держслужбовці перевантажені і потребують системних змін, аби справді виконувати плани; Юлія Кириченко порадила посилювати роль уряду в підготовці євроінтеграційних законопроєктів, чітко деталізувати повноваження відповідальних органів ще до реєстрації законопроєктів і проводити підготовчу роботу,  таким чином стимулюючи парламент і зберігаючи темп реформ навіть за відсутності негайного відкриття переговорних кластерів.

Під час відкритого мікрофону моніторингової панелі учасники першочергово порушили питання про потребу залучити міжнародних донорів до процесу призначення відповідальних партнерів для реалізації заходів дорожніх карт і запитали про терміни початку робочих зустрічей щодо карт з верховенства права та реформи держуправління. Також ішлося про залучення бізнесу. Спікери відповіли, що консультації відбуваються через представників бізнес-асоціацій, водночас наголошували на потребі ширшого включення профільних асоціацій і на ролі дорожніх карт у просуванні важливих реформ з недискримінації, зокрема щодо ЛГБТ+.

В інтерактивному опитуванні учасники визначили ключові пріоритети: 

• найвищий відсоток (23%) віддали включеності ОГС у процеси євроінтеграції та участі у формуванні політики;
• по 15% отримали питання державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства і реформи системи надання соціальних послуг; 12% – підтримка волонтерства; 
• по 8% – державна фінансова підтримка ОГС, безпека активістів, реформа антикорупційних органів та правове регулювання реєстрації ОГС, тоді як інші опції мали менші показники.
  

Учасники також чітко окреслили основні проблеми сектору: відсутність сталого інституційного фінансування для моніторингу законодавства та інституційної підтримки, ускладнене довгострокове планування, криза експертності, низька залученість до реформ, ізольованість і дублювання зусиль, конкуренція за обмежені ресурси й скорочення фінансової підтримки для молодих організацій. Водночас, як головні успіхи звучали співпраця з місцевою владою, відкритість до діалогу, ініціативність, об’єднання сектору, стійкість у воєнний час, участь у реформах і просування євроінтеграції.

У підсумку спікери закликали коректно інформувати громадян, не породжуючи хибних очікувань, підсилювати роль ОГС не лише як моніторів, а як співтворців політик і кадрів у державних інституціях, і взяти на себе персональну відповідальність, зокрема через участь у державних посадах,  щоб дорожні карти перетворювалися на реальні зміни для людей незалежно від темпу офіційного переговорного процесу.

Моніторингово-планувальна панель проводилася Центром демократії та верховенства за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в межах спільної ініціативи “Вступаємо у ЄС разом: посилення ролі громадянського суспільства у вступі України у ЄС”.