У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші новини станом на 28 жовтня та аналітику про євроінтеграційні процеси в Україні. Від останніх змін у законодавстві до ключових рішень на міжнародному рівні – усе, що допоможе вам залишатися в курсі прогресу на шляху до ЄС.
Подальші шляхи кооперації та рух України до ЄС: зустріч з делегацією парламентарів Словаччини
У вівторок, 7 жовтня у Києві, Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка провів зустріч із делегацією Комітету з європейських справ парламенту Словаччини на чолі з Юраєм Ференчаком. Це був перший візит словацької парламентської делегації з початку повномасштабної агресії РФ. Сторони сфокусувалися на обговоренні безпекової ситуації, прогресу України на шляху до членства в Євросоюзі та посиленні двосторонньої взаємодії.
Віцепрем’єр-міністр наголосив, що Україна виконала необхідні умови. Словацькі парламентарі підтвердили незмінну підтримку євроінтеграційного руху України. Окремим важливим пунктом стала інформація про анонсоване рішення Віцепрем’єр-міністра – міністра оборони Словаччини про надання 14-ого пакету підтримки, що передбачає інженерну та протимінну допомогу. Ключову увагу було приділено інтеграції України до Єдиного ринку ЄС та посиленню економічного співробітництва. Тарас Качка підкреслив, що ця інтеграція є не лише політичним, а й конкретним економічним рішенням для бізнесу, зважаючи на те, що понад 60% українського експорту вже спрямовано до країн Союзу. Обговорювалися інфраструктурні проєкти, енергетика та прикордонне співробітництво.
Було підтверджено, що наприкінці жовтня запланована міжурядова зустріч Словаччини та України, де основна увага буде приділена енергетичній співпраці, відповідно до домовленостей, досягнутих у вересні між президентом Зеленським та прем’єр-міністром Робертом Фіцо.
Верховна Рада ухвалила ключовий євроінтеграційний закон для реформування держпідтримки агросектору
8 жовтня 2025 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №13202-1, спрямований на реформування державної підтримки аграрного сектору відповідно до стандартів Європейського Союзу. Документ є частиною зобов’язань України за Угодою про асоціацію та необхідним елементом реалізації фінансової програми ЄС Ukraine Facility.
Закон передбачає створення Виплатної агенції за зразком європейських країн, яка контролюватиме ефективність та законність використання бюджетних і міжнародних коштів. Також впроваджуються сучасні цифрові інструменти: Система сільськогосподарських даних (FSDN) для моніторингу сталого розвитку фермерств і Інтегрована система адміністрування та контролю (IACS) для управління аграрними програмами. Це забезпечить прозорість, унеможливить зловживання та наблизить українську систему підтримки фермерів до вимог Спільної аграрної політики ЄС.
У результаті ухвалення закону Україна отримає можливість поглибити інтеграцію в ринок ЄС, підвищити довіру міжнародних партнерів та забезпечити доступ фермерів до фінансових інструментів Євросоюзу. Реформа також посилює екологічні стандарти, сприяє розвитку сільських територій та гарантує прозоре управління коштами – ключову умову подальшої макрофінансової підтримки ЄС.
Узгодження переговорної позиції щодо Кластера 3 у переговорах про вступ до ЄС
13 жовтня 2025 року Міжвідомча робоча група з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС схвалила проєкт переговорної позиції України щодо Кластера 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”. Засідання відбулося під головуванням віцепрем’єра та головного переговорника з ЄС Тараса Качки. Це черговий етап у підготовці України до повноцінних переговорів про членство, наступним кроком стане затвердження документа Кабінетом Міністрів.
Кластер 3 є одним із найбільш комплексних у структурі переговорного процесу, оскільки охоплює ключові сфери розвитку держави – економічну політику, цифровізацію, освіту, науку, культуру, зайнятість і соціальну політику. Україна завершила скринінг законодавства у цьому напрямі та офіційно визнала готовність імплементувати право Європейського Союзу до моменту вступу. Водночас у проєкті переговорної позиції зазначено запит на перехідні періоди – це стандартна практика в переговорах про членство, яка дозволяє державам-кандидатам поступово адаптуватися до складних норм ЄС. Ухвалення документа урядом відкриє можливість перейти до наступного етапу перемовин з Євросоюзом, де Україна обґрунтовуватиме свої вимоги та графік адаптації законодавства.
Відкриття Українського дому в Брюсселі
15 жовтня 2025 року у Брюсселі офіційно відкрили Український дім – простір який стане постійною платформою для політичного, економічного та культурного діалогу між Україною та Європейським Союзом. Тарас Качка наголошує, що цей проєкт є символом нового етапу взаємин з ЄС та демонструє незворотність євроінтеграційного курсу України.
Український дім об’єднає представників уряду, бізнесу, громадянського суспільства та європейських інституцій для обговорення спільних ініціатив у сферах оборони, інвестицій, сільського господарства, цифрової трансформації та промисловості. Його створення стало можливим завдяки співпраці Представництва України при ЄС, Європейської Комісії та European Business Summits. Відкриття також стало важливим символічним сигналом у контексті завершення двостороннього скринінгу – одного з ключових технічних етапів переговорів про вступ України до Євросоюзу.
EU Accession Exchange Forum
21 жовтня Центр “Нова Європа” провів 4-й Форум з обміну досвідом щодо вступу до ЄС – одну з ключових міжнародних платформ, присвячених євроінтеграції. Захід об’єднав представників країн-кандидатів, членів ЄС, дипломатів та експертів для обговорення викликів і можливостей процесу розширення Європейського Союзу. Основна мета форуму – виробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності переговорів про членство та пришвидшення інтеграції України до ЄС.
Програма Форуму охопила дискусії про роль України у переосмисленні політики розширення ЄС, секторні переваги інтеграції для Європи, модернізацію системи безпеки та впровадження глибоких реформ в Україні як ключової умови вступу. У заході взяли участь понад 100 учасників – представників дипломатичних місій, урядів і провідних аналітичних центрів Європи. Форум став важливою нагодою посилити міжнародну підтримку України на шляху до ЄС.
Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков підкреслив, що Україна не просить поступок у переговорах щодо вступу до ЄС, а вимагає передбачуваної та чіткої дорожньої карти інтеграції. За його словами, прогрес у реформах має супроводжуватися реальним наближенням до ЄС – зокрема, розширенням доступу до внутрішнього ринку Євросоюзу та участю в його програмах. Такий підхід він назвав “заснованим на заслугах” – це ключовий принцип переговорної рамки України з ЄС. Він також звернув увагу на безпрецедентну підтримку української інтеграції з боку громадян ЄС, що підтверджують дані Євробарометру. Водночас українська сторона виступає за збереження формальних процедур вступу та пропонує використовувати технічні консультації як інструмент поглиблення взаємодії, але не заміну офіційних переговорів.
У Києві презентували Тіньовий звіт про прогрес України на шляху до ЄС
23 жовтня у Києві відбулася презентація Тіньового звіту щодо оцінки прогресу України в рамках переговорів про вступ до ЄС. Документ підготувала коаліція громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice”. До роботи також долучився Центр прав людини ZMINA, який проаналізував не лише розділ 23 “Правосуддя та фундаментальні права”, а й розділ 24 “Юстиція, свобода та безпека”. Звіт містить понад тисячу сторінок аналітики і відображає як досягнення, так і проблеми в реформах судової системи, антикорупційній політиці та сфері прав людини.
Автори тіньового звіту зазначають, що минулий рік відзначився уповільненням реформ і наявністю серйозних проблем у судовій сфері, включно з тиском на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, провалами конкурсу до Вищого антикорупційного суду та затримками у створенні вищих адміністративних судів. Попри часткові досягнення – старт роботи Служби дисциплінарних інспекторів, звільнення суддів-корупціонерів, впровадження стандартів оцінки доброчесності та призначення місцевих суддів — загальна ситуація виглядає тривожно. Відсутність затвердженої стратегії розвитку судової системи на 2025–2029 роки ускладнює системне проведення реформ і не дає ЄС змоги оцінити узгодженість дій з Дорожньою картою з верховенства права.
Представники влади та громадянського суспільства наголошують, що усвідомлюють сигнали з боку ЄС і готові реагувати на них, проте відсутність чіткого сигналу з Брюсселя щодо відкриття переговорних кластерів гальмує мотивацію для реформ. Тіньовий звіт як поштовх зазначає, що необхідно не лише підтримувати реформу на папері, а й забезпечити її реальне стратегічно узгоджене виконання, аби досягти позитивної оцінки у майбутньому офіційному звіті Єврокомісії.
Детальніше читайте у матеріалі Європейської правди
19-й пакет санкцій ЄС спрямований проти російської енергетики, банків у третіх країнах та криптопровайдерів
23 жовтня Рада ЄС ухвалила 19-й пакет санкцій, що торкається 69 фізичних осіб і ключових секторів російської економіки: енергетики, фінансів та військово-промислового комплексу. Нові обмеження передбачають заборону імпорту російського скрапленого газу, посилення обмежень для нафтових компаній, накладення санкцій на банки та криптовалютні платформи, а також обмеження для тіньового флоту та судноплавних послуг. Санкції також стосуються російських дипломатів та осіб, причетних до депортації українських дітей.
Окрему увагу приділено Білорусі: до санкційного списку додано п’ять суб’єктів, пов’язаних із білоруським військово-промисловим комплексом, що підтримує російську агресію та допомагає обходити міжнародні обмеження. Нові критерії дозволяють розширювати санкції проти осіб, які сприяють вторгненню і продовженню агресії. ЄС наголосив, що продовжить посилювати тиск на росію та підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України, а також дотримуватися принципу, що жодні рішення щодо України не ухвалюються без її участі.
Фронтлоудинг: новий спосіб просунути переговори України з ЄС
Менше ніж за два місяці Данія, яка головує у ЄС, намагатиметься знову “протиснути” ключові рішення щодо початку змістовних переговорів України про вступ до ЄС. Та після переходу головування до Кіпру увага до України може зменшитися. Тому спільно з данськими представниками триває пошук шляхів обійти угорське вето та відкрити переговорні кластери. Знайти спосіб для відкриття кластерів на практиці виявилося складніше. Альтернативні ідеї, зокрема план президента Євроради Антоніу Кошти про відмову від одностайності для технічних кроків, не отримали достатньої підтримки, інші “плани Б” щодо обходу вето також зазнали невдачі, зокрема з огляду на липневі події.
У цьому контексті у Брюсселі запропонували нову ініціативу – “фронтлоудинг” (Frontloading), що означає “зосередження зусиль на початковому етапі”. Ідея полягає у проведенні неофіційних переговорів і активній підготовці ключових реформ ще до офіційного відкриття кластерів. Це дозволяє Україні отримати проєкти переговорних позицій від ЄС, які визначають пріоритетні напрями реформ, і почати їх реалізацію без очікування формального старту переговорів. Ініціатива має підтримку данського головування, профільних підрозділів Єврокомісії, Ради ЄС і України. В уряді підкреслюють, що цей формат не порушує червоні лінії держав-членів і є тимчасовим, поки зберігається вето Угорщини. План передбачає регулярні зустрічі, включно з можливими міністерськими, на зразок міжурядових конференцій. Київ також наполягає на спільній участі Молдови, щоб не допустити розділення шляху до ЄС. “Фронтлоудинг” дозволяє максимально використовувати час до можливого зняття вето після виборів в Угорщині у квітні 2026 року. Тож ініціатив все ще чекає фінального узгодження.
Детальніше читайте у матеріалі Європейської правди
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
