
29 жовтня 2025 року в гібридному форматі – офлайн в Українському кризовому медіа-центрі та з можливістю долучення через Zoom – відбулася експертна дискусія “Бути чи не бути – майбутнє ринку віртуальних активів в Україні”, організована Центром демократії та верховенства права спільно з Центром фінансової цілісності за підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду “Відродження” та National Endowment for Democracy.
Захід зібрав представників держави, приватного сектору та громадянського суспільства задля відкритого обговорення актуального стану підготовки законодавства, зокрема профільного законопроєкту №10225-д, ризиків і можливостей для запуску ринку віртуальних активів та напрацювання практичних рекомендацій для законодавців і регуляторів.

Джерело – УКМЦ
Зі вступним словом виступили Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка України, заступниця голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політик, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Маттео де Сімоне, представник з питань політики DG ENEST, Тарас Шевченко, директор з розвитку ЦЕДЕМ та Оксана Ігнатенко, виконавча директорка ЦФЦ, кожен із яких підкреслив окремі виміри проблеми. “Бути чи не бути” – цю назву пані Василевська-Смаглюк назвала влучною, адже ринок уже існує, і тепер стоїть завдання вивести його з тіні, узгодивши це з українським законодавством та європейськими нормами. Вона зазначила, що законопроєкт №10225-д отримав тисячі правок, що свідчить про його актуальність, і висловила переконання: обговорення допоможе знайти виважені рішення і отримати якісний ринок. Маттео де Сімоне звернув увагу на масштаби використання криптоактивів і наголосив, що 6 мільйонів українців зараз використовують криптоактиви, а гармонізація регуляторної прозорості з міжнародними стандартами робить країну привабливішою для партнерів та інвесторів. Тарас Шевченко підкреслив, що хоча європейські партнери очікують відкриття ринку, перш за все це питання внутрішнього інтересу України, зокрема для громадського сектору, який уже широко користується криптопожертвами, і що для ЦЕДЕМ найважливішим є діалог між усіма сторонами. Оксана Ігнатенко звернула увагу на національну безпеку як ключовий елемент процесу та привітала присутніх із Міжнародним днем запобігання відмиванню коштів.
Під час першої панельної дискусії, модераторкою якої була юристка напряму “Громадянське суспільство” Центру демократії та верховенства права Марія Полоз, учасники детально обговорили і питання політичної волі, і технічні ризики, і податкові та регуляторні виклики запуску ринку віртуальних активів. Ольга Василевська-Смаглюк зауважила, що іншого варіанту, окрім як запускати ринок, просто нема. Багато країн уже пішли цим шляхом, але це не знімає ризиків, серед яких ключовим вона вважає загрози відмивання коштів через криптоактиви.
Представник Ради Європи, програмний менеджер/старший проєктний офіцер Сергій Рибченко звернув увагу на історичну складову проблеми: ще у 2019 році були прийняті законодавчі акти, котрі визначали віртуальні активи як предмет фінансового моніторингу, і це на той момент було вчасною ініціативою в секторі протидії фінансуванню тероризму. Однак, як констатував Рибченко, з того часу не був забезпечений послідовний розвиток нормативної бази, через що з’явився ризик пониження рейтингу та потенційного потрапляння України до “сірого списку” FATF, а також потреба запровадження ліцензування й усунення прогалин в ідентифікації віртуальних активів.
Юридичний експерт Проєктного офісу Міністерства цифрової трансформації Дмитро Ніколаєвський підкреслив, що для Мінцифри питання криптовалют – це не лише ухвалення закону, а спроба фактично створити функціональний сектор цифрової економіки. Ринок формується, коли користувачі отримують послуги від зареєстрованих постачальників, і тому завдання виходить за межі одного міністерства, потрібна державна координація та привабливі умови для учасників. Експертка з питань оподаткування Віта Форсюк звернула увагу на практичні проблеми: у чинному оподаткуванні віртуальні активи трактуються як рухоме майно, і це породжує як технічні, так і поведінкові складнощі: люди не декларують активи, бо незрозуміло, які токени вважати оподатковуваними, як документально підтвердити походження активів (крім того, є питання, чи виправдані витрати держави на контроль у порівнянні з надходженнями). Вона також нагадала про питання, пов’язані з DAO, організаційними формами, які не є юридичними особами, що створює додаткові виклики для регуляторів.
Народний депутат України Ярослав Железняк зазначив, що остаточний вибір регулятора, який опікуватиметься ринком, значно спростить подальшу роботу: за його прогнозом, оптимальним буде створення окремого органу, хоча й робота через Національний банк України теж може бути життєздатною опцією. У дискусії також прозвучали практичні пропозиції щодо запровадження перехідного періоду, уточнення переліку операцій з віртуальними активами і розподілу повноважень між регуляторами, наголошувалося на важливості ризикоорієнтованого підходу, ліцензування постачальників послуг і наданні ясних податкових правил, аби ринок став одночасно безпечним для держави й привабливим для користувачів та інвесторів.
Після першої панелі дискусія перейшла до теми “User view – ефективний крипто-ринок очима приватного і громадського секторів”, модераторкою якої була юристка напряму “Громадянське суспільство” Центру демократії та верховенства права Наталія Повтарь. Виконавча директорка Центру фінансової цілісності Оксана Ігнатенко відкрила сесію презентацією практичної роботи своєї організації та порівняльним оглядом міжнародних підходів до регулювання віртуальних активів, підкресливши, що Україні варто враховувати цей досвід, аби заохотити користувачів і компанії працювати в межах відкритого та зрозумілого ринку. Вона наголосила на потребі реалістичних, а не надто обтяжливих вимог до компаній: якщо вимоги у законі стануть надмірно складними, послуги просто не будуть затребувані. Окрім того, Ігнатенко відзначила великий запит від ринку на механізми зворотного зв’язку з регулятором, можливість отримувати коментарі й практичні роз’яснення, що підвищить довіру та зменшить операційні ризики; за її словами, законопроєкт уже містить ключові елементи міжнародного досвіду, проте головним фокусом має залишатися організація роботи регулятора.
В’ячеслав Биков, виконавчий директор благодійного фонду “Таблеточки”, дав відверту оцінку ситуації з боку неприбуткових організацій: головна проблема не стільки в технічних аспектах оподаткування, скільки в комунікації – суспільству і благодійним організаціям не було пояснено, чому врегульоване приймання криптопожертв є безпечнішим і зручнішим, що породжує правові колізії. Він пояснив, що закон дозволяє благодійним організаціям приймати будь-які пожертви, але відсутність механізму легального зарахування пожертв у вигляді готівки чи віртуальних активів на банківські рахунки створює практичну проблему: один нормативний акт дозволяє отримувати пожертви, інший фактично обмежує їхнє легальне використання, і наразі альтернативи немає.
Петро Білик, партнер практики технологій та інвестицій юридичної компанії Juscutum, констатував наявний попит на криптоактиви в Україні, включно з високим рівнем володіння серед частини держслужбовців та численними стартапами, але звернув увагу, що відсутність чітких правил і правової визначеності змушує компанії реєструватися за кордоном. За його словами, дуже важливо, які саме правки будуть внесені між першим і другим читанням законопроєкту, бо від цього залежатиме, чи сприймуть суспільство й організації нові норми і чи з’явиться бажання працювати в Україні відкрито.
Владислав Цвіркун, експерт UMDS та віце-президент із взаємодії з правоохоронними органами та установами Global Ledger, підкреслив, що найважливіше – визнати факт існування великого ринку віртуальних активів і зрозуміти його значення для національної безпеки; ринок уже є, і питання полягає не в його створенні, а в тому, як його регулювати. Він зазначив, що хоч більшість малих токенів навряд чи є інструментами для масштабного відмивання, відкритість операцій робить можливим державні розслідування, тоді як частина операцій на великих платформах залишається не повністю прозорою. Для держави, на його думку, ринок крипти – також потенційне джерело надходжень: компанії, що працюють із віртуальними активами і отримують доходи з України, повинні бути ліцензовані та платити податки, але є й складне питання ризиків, пов’язаних із фінансуванням тероризму або можливим обходом санкцій через криптовалютні потоки. Цвіркун констатував, що ідеальним було б запровадити ліцензування раніше, тому зараз необхідні швидкі, але зважені кроки. Модераторка Наталія Повтарь підсумувала сесію, відзначивши ключові теми: потребу ясних і реалістичних правил для бізнесу й НГО, механізми зворотного зв’язку з регулятором, питання оподаткування і перехідних періодів, а також роль регулювання у формуванні потоку інвестицій в Україну, зокрема через визначення регулятора і моделі ліцензування, котрі можуть визначити, як саме до країни будуть заходити інвестиції та хто (зокрема Національний банк України або спеціалізований регулятор) вестиме процес видачі ліцензій.
Підсумовуючи, учасники дискусії зійшлися на думці, що створення прозорого та ефективного ринку віртуальних активів в Україні – це не лише питання технологічного розвитку, а й складова економічної стійкості, національної безпеки та інтеграції до європейського простору. Україна має всі передумови, щоб стати прикладом збалансованого регулювання криптоіндустрії, де держава, бізнес і громадянське суспільство діють у спільному інтересі. Обговорення засвідчило готовність усіх сторін до діалогу, пошуку практичних рішень і вироблення рекомендацій, які допоможуть зробити ринок віртуальних активів прозорим, безпечним і привабливим як для громадян, так і для інвесторів.
Експертна дискусія проводиться Центром демократії та верховенства права за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом” спільно з Центром фінансової цілісності за підтримки Національного фонду на підтримку демократії.
Думки, висловлені під час заходу, є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та Центру фінансової цілісності і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”