У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші новини станом на 29 листопада та аналітику про євроінтеграційні процеси в Україні. Від останніх змін у законодавстві до ключових рішень на міжнародному рівні – усе, що допоможе вам залишатися в курсі прогресу на шляху до ЄС.
Прогрес України у межах пакету розширення 2025 – звіт Єврокомісії
4 листопада Єврокомісія опублікувала Звіт у межах Пакета розширення ЄС 2025, де зокрема представлено оновлену оцінку реформ України за всіма переговорними розділами. За словами Тараса Качки, віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, цьогорічний звіт засвідчив суттєвий прогрес України на шляху до членства в ЄС, а отримана оцінка стала найвищою з 2023 року і відображає результати системних реформ, реалізованих попри умови війни
У Звіті відзначено прогрес України в ключових напрямах: у Кластері 1 покращилися оцінки у сферах юстиції, свободи та безпеки, публічного управління і фінансового контролю; у Кластері 2 – у питаннях свободи пересування працівників, захисту прав споживачів і охорони здоров’я, а також у відновленні ринкового нагляду за стандартами ЄС. Кластер 3 (“Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”) став одним із найдинамічніших завдяки значному прогресу у більшості розділів, що демонструє здатність України швидко імплементувати право ЄС. У сфері екології та клімату (Кластер 4) відзначено оновлення нацплану з енергетики та клімату, реформу енергетичної безпеки й подальшу гармонізацію з європейськими політиками. В аграрній сфері (Кластер 5) підвищено оцінку за напрямом “Сільське господарство”, а у сфері зовнішньої політики (Кластер 6) Україна зберегла високий рівень узгодженості з ЄС – 99% відповідності позиціям Союзу.
Наступними кроками визначено імплементацію рекомендацій Звіту-2025, реалізацію дорожніх карт у сферах верховенства права, держуправління, демократичних інституцій та захисту прав національних спільнот, а також завершення роботи над Національною програмою адаптації законодавства до права ЄС.
Україна готова до відкриття трьох із шести переговорних кластерів – звіт Європейської комісії
Згідно з останнім звітом Єврокомісії, Україна виконала умови для відкриття трьох з шести переговорних кластерів на шляху до членства в Європейський Союз – першого, “Основи”, другого, “Внутрішній ринок”, та шостого, “Зовнішні відносини”. У документі відзначено позитивні зрушення в реформах державного управління, економічній політиці, митному союзі, а також у сфері юстиції, свободи та безпеки. Таким чином, Україна демонструє готовність до активізації переговорного процесу з ЄС, що наближає її до бажаного членства в Союзі.
Більше читайте на сайті Реанімаційного Пакету Реформ.
Завершилася третя та стартувала четверта сесія Цільової навчальної програми з євроінтеграції для держслужбовців
У Коледжі Європи в Натоліні добігла кінця третя сесія шеститижневої Цільової навчальної програми з питань євроінтеграції для українських держслужбовців, після чого одразу ж розпочалася четверта. На сьогодні програму вже завершили 25 учасників – чверть від загальної кількості спеціалістів, які пройдуть 12 сесій до січня 2027 року. Ініціатива реалізується в межах проєкту Natolin4Capacity Building II, що фінансується Європейським Союзом.
Третя сесія була присвячена кластеру “Основи процесу вступу до ЄС”. Її учасники відзначили практичність і комплексність навчання, цінні обміни досвідом із експертами та глибше розуміння реальних викликів адаптації законодавства й ухвалення рішень. Представники державних інституцій наголосили, що отримані знання допоможуть посилити внутрішню міжвідомчу співпрацю та підвищити ефективність роботи у процесі євроінтеграції.
Одразу після завершення третьої сесії стартувала четверта, зосереджена на кластері “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Вісім учасників – представники міністерств та державних служб, відібрані на відкритому конкурсі, – вивчатимуть питання оподаткування, митної політики, цифровізації, наукових досліджень та інших ключових напрямів. Програма поєднує академічні заняття, наставництво, навчальні візити та аналітичні завдання.
У грудні розпочнеться відбір на шосту та сьому сесії програми.
Проєкт N4CB-II, який продовжує успішний перший етап 2021–2024 років, включає масштабну систему навчання для держслужбовців: цільову програму для 100 фахівців, тренерську підготовку, 22 онлайн-курси з євроінтеграції, професійні тренінги у Києві та регулярні вебінари з актуальних питань.
Двостороння угода України та Німеччини – посилена співпраця у сфері шкільної освіти
11 листопада Міністерство освіти і науки України та Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини уклали Угоду про співробітництво у сфері шкільної освіти, яка має на меті поглибити партнерство між країнами та розширити можливості для українських учнів і вчителів. Документ відкриває шлях до зміцнення позицій німецької мови в українських школах, підвищення кваліфікації вчителів, поглиблення країнознавчих компетенцій школярів, а також розширення мережі шкіл-партнерів міжнародної програми PASCH.
Програма PASCH об’єднує школи в усьому світі, що активно популяризують вивчення німецької мови та культурний обмін. Українські заклади, які входять до мережі та співпрацюють із Goethe-Institut та Центральним управлінням шкільної освіти за кордоном (ZfA), надають учням можливість складати іспити для отримання німецького мовного диплома (DSD), брати участь у міжнародних конкурсах, програмах обміну та претендувати на стипендії в Німеччині.
Під час підписання угоди відбулася зустріч заступниці міністра освіти і науки України Надії Кузьмичової з представниками Посольства Німеччини на чолі з керівницею відділу культури Лізою Гайке. Сторони обговорили розвиток співпраці в галузі шкільної та вищої освіти, а також перспективи модернізації української освітньої системи в контексті відновлення країни.
Україна та країни ЄС запускають програму EU4Reconstruction на 37 млн євро для підтримки прозорої та ефективної відбудови
Європейський Союз у партнерстві з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою оголосив про старт програми EU4Reconstruction – трирічної ініціативи Team Europe вартістю 37 млн євро, спрямованої на зміцнення системи управління та підзвітності у процесі відновлення України. Проєкт покликаний забезпечити ефективне та прозоре використання публічних інвестицій, підвищити спроможність органів влади та сприяти впровадженню європейських стандартів у сфері відбудови.
Ініціатива буде реалізована у тісній співпраці з Міністерством розвитку громад і територій України, підтримуючи лідерство уряду у плануванні, координації та моніторингу процесів відновлення. Упродовж трьох років EU4Reconstruction зосередиться на зміцненні нормативно-правової бази та системи управління відбудовою, допомозі громадам у плануванні, фінансуванні й реалізації проєктів, підтримці Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури у впровадженні масштабних інвестицій, а також на розширенні участі громадян, громадських організацій і медіа в контролі за процесами відновлення.
Програму впроваджують GIZ, Expertise France, Міністерство закордонних справ Данії та Центральне агентство з управління проєктами Литви (CPVA). EU4Reconstruction охопить ключові міністерства й десятки українських громад, формуючи стійкі інституції, які ґрунтуються на прозорості, підзвітності та демократичних європейських цінностях.
Україна отримала 5,9 млрд євро від Європейського Союзу для підтримки бюджету та відновлення
13 листопада 2025 року до Державного бюджету України надійшло 5,9 млрд євро від Європейського Союзу. З цієї суми 4,1 млрд євро становить завершальний транш внеску ЄС у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), а 1,8 млрд євро – кредит у рамках інструменту Ukraine Facility. Кошти будуть спрямовані на пріоритетні потреби держави, зокрема соціальні та оборонні видатки, а також на відбудову.
ERA передбачає надання Україні 50 млрд доларів США, забезпечених очікуваними доходами від заморожених російських активів. Із кінця 2024 року країни G7 та ЄС вже залучили близько 35 млрд доларів для України за цим механізмом. У межах Ukraine Facility з 2024 року Україна отримала понад 24,4 млрд євро, а у 2025 році – понад 8,3 млрд євро.
Для отримання цього траншу Україна виконала дев’ять необхідних реформаційних кроків, а також закрила один із попередніх невиконаних. Вони стосувалися боротьби з корупцією, держуправління, регіональної політики, розвитку людського капіталу, агросектору, цифровізації, екології та управління держактивами.
ЄС проголосував за поглиблення оборонної співпраці з Україною та відкриває доступ до спільних оборонних проєктів
Європейський парламент 25 листопада підтримав рішення про посилення інтеграції оборонної промисловості ЄС з Україною, ухваливши програму на 1,5 млрд євро, з яких 300 млн євро передбачено безпосередньо для Інструменту підтримки України. За документ проголосували 457 депутатів, 148 – проти, 33 – утрималися.
Європарламентарі та представники Єврокомісії наголосили, що ця програма відкриває Україні доступ до Програми оборонних інвестицій ЄС, дозволяючи закуповувати оборонне обладнання в Україні, з України та для України, а також залучати українські підприємства до великих європейських оборонних проєктів. Комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубіліус підкреслив, що Україні потрібні можливості Євросоюзу, але ЄС не меншою мірою потребує українських оборонних інновацій.
Європейські політики наголосили, що партнерство з Україною є ключовим для створення більш стійкої та суверенної Європи, здатної самостійно дбати про власну безпеку. Витрати ЄС на оборону цього року сягнуть 392 млрд євро – майже удвічі більше, ніж до початку повномасштабної агресії Росії.
Рішення Європарламенту стало частиною ширшого пакету з посилення оборонної готовності ЄС, який передбачає швидше розгортання військ, спрощення правил для оборонної промисловості та стимулювання інвестицій у виробництво озброєнь, транспорту, супутників та боєприпасів.
Україна стає повноправним учасником Комітету з питань регіональної політики ОЕСР
14 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт угоди у формі обміну листами з Організацією економічного співробітництва та розвитку, що відкриває Україні шлях до повноправної участі в його допоміжних органах. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
Приєднання до Комітету посилює інтеграцію України до міжнародної спільноти та надає нові можливості для впровадження європейських і світових практик регіональної політики, удосконалення багаторівневого врядування та ефективної координації політик відновлення.
Статус учасника забезпечує Україні доступ до:
- передових підходів і рекомендацій ОЕСР у сфері регіонального розвитку;
- підвищення інституційної спроможності регіонів та їх відповідності стандартам ЄС;
- покращення механізмів багаторівневого врядування;
- гармонізації методологій стратегічного планування з найкращими міжнародними практиками.
Наразі за підтримки експертів ОЕСР Україна розробляє оновлену методологію стратегічного планування регіонального розвитку на 2028–2034 роки, зосереджену на принципах доказовості, результативності та узгодженості політик між рівнями влади.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
