У 2026 році середній рівень користування ременями безпеки серед водіїв у 19 досліджених містах України вперше перетнув позначку 50% і становив 50,05%. Водночас майже половина водіїв досі не дотримується вимоги Правил дорожнього руху щодо обов’язкового користування ременями безпеки.
Такими є результати звіту «Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України у 2026 році», підготовленого громадськими організаціями «Vision Zero» (ГО «Віжн Зеро») та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у рамках Кампанії «За безпечні дороги». Результати презентували 27 жовтня 2026 року під час брифінгу в Укрінформі.
Упродовж серпня спостерігачі проаналізували поведінку 32 140 водіїв у 19 обласних центрах. Через воєнні дії та окупацію заміри не проводилися у Харкові, Запоріжжі, Херсоні, на Донеччині, Луганщині та в Криму.
Дослідження фіксує стійку позитивну динаміку: з 2017 року частка водіїв, які користуються ременями безпеки, зросла більш ніж утричі — з 14,9% до 50,05%. Це важлива зміна у поведінці водіїв, яка сприяє зменшенню ризику загибелі та тяжких травм у дорожньо-транспортних пригодах.
За словами Віктора Загреби, голови ГО «Vision Zero», такий показник є символічним рубежем, хоча слід зважати на статистичну похибку і той факт, що в останні роки прогрес сповільнюється.
«Досягнення цього показника сталося вперше за час спостереження, бо у минулі роки ми наближалися до нього: у 2024 році мали 45,97%, минулоріч – 48,40%. І так поступово середньоарифметичний показник перетнув позначку у 50%», – прокоментував він.
Ключові результати дослідження у містах України:
- У 10 із 19 міст половина або більше водіїв користуються ременями безпеки. Для порівняння: у 2020 році таких міст не було.
- Найвищі показники зафіксовано у Львові (70,7%), Києві (67,7%), Рівному (61,2%), Дніпрі (59,7%), Луцьку (59,1%), Тернополі (57,3%), Житомирі (55,7%) та Чернігові (55,3%).
- Найбільше зростання за рік спостерігалося у Миколаєві (+10,3 відсоткового пункта), Дніпрі та Луцьку (по +7,8 в. п.).
- У п’яти містах показник знизився, найбільше — у Чернівцях (–12,1 в. п.). Найнижчий рівень користування ременями зафіксовано у Кропивницькому (29,9%), Чернівцях (32,0%) та Сумах (34,4%).
«За десять років ми спостерігаємо справді історичне зростання рівня користування ременями безпеки. У 2017 році, коли ми вперше провели дослідження, пристібалися лише 14,9% водіїв, а сьогодні — вже 50%. Досвід Кампанії “За безпечні дороги” показує, що законодавчі зміни, поліцейський контроль та системна інформаційна робота дають результати», — наголосила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права.
Вона нагадала, що вже у 2018 році, після появи у Верховній Раді законопроєкту про підвищення штрафів, рівень користування ременями зріс до 23%. У 2021 році штраф збільшили вдесятеро — з 51 до 510 грн, а у 2023-му частка пристебнутих водіїв сягнула 40%. Важливу роль відіграли й інформаційні кампанії, які пояснювали, чому ремені рятують життя, та розвінчували поширені міфи. «Самих штрафів недостатньо. Важливо не лише вимагати дотримання правил, а й пояснювати людям, чому це необхідно для їхньої безпеки», — підкреслила Олеся Холопік.
Водночас результати дослідження свідчать, що темпи зростання рівня користування ременями безпеки сповільнюються. Це актуалізує потребу в подальших законодавчих змінах. Зокрема, 13 народних депутатів із різних парламентських фракцій підтримали ініціативу щодо підвищення штрафу за порушення правил користування ременями безпеки та мотошоломами з 510 до 1020 грн.
Наприкінці вересня відповідну поправку подано до законопроєкту №15358, який готується до другого читання у Верховній Раді. Ініціатором поправки став народний депутат Максим Хлапук. Ініціативу також підтримали Наталія Піпа, Ярослав Железняк, Роман Грищук, Яна Зінкевич, Микола Давидюк, Вікторія Рєзнікова, Олексій Мовчан, Ольга Василевська-Смаглюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Горенюк, Галина Васильченко та Ірина Геращенко.
Наступний етап — розгляд поправки Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності під час підготовки законопроєкту №15358 до другого читання.
«Будь-які законодавчі ініціативи завжди широко обговорюються в суспільстві, і це надзвичайно важливо. Наше головне завдання — не просто підвищити штраф, а актуалізувати проблему та підняти рівень свідомості водіїв і пасажирів, — наголосив він. — Результати досліджень показують, що ми дійшли до певної “стелі”. Аби надалі стимулювати людей пристібатися, потрібні більш кардинальні дії. І вони мають бути спільними», — наголосив народний депутат Максим Хлапук.
За словами народного депутата, відповідальність за безпеку на дорогах не може нести лише Верховна Рада як законодавчий орган влади. Тому він відзначив важливу роль Національної поліції у цьому процесі та закликав правоохоронців проводити ще більше просвітницької й освітньої роботи з учасниками дорожнього руху.
Необхідність поєднувати відповідальність із просвітницькою роботою підтримала й народна депутатка Наталія Піпа.
«До змін у культурі водіння нас наближає як штраф, так і часте нагадування, що це рятує життя. Так, на багатьох моїх знайомих вплинули відеоролики, які показують, що стається з непристебнутими дітьми у ДТП, як і з дорослими. Більша сума штрафу також впливає на певну частину водіїв. До того ж, батьки за кермом є найкращим прикладом для власних дітей, а коли пристібається водій, він змушує до цього і всіх навколо», — наголосила Наталія Піпа.
У Кампанії «За безпечні дороги» відзначають широку міжфракційну підтримку ініціативи та закликають Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності підтримати поправку під час підготовки законопроєкту №15358 до другого читання. Адже підвищення штрафів у поєднанні з поліцейським контролем та інформаційними кампаніями може сприяти подальшому зростанню рівня користування ременями безпеки та збереженню людських життів.
Дані Національної поліції також свідчать про зменшення кількості зафіксованих порушень правил користування ременями безпеки. Про це повідомив Анатолій Нагірний, тимчасовий виконувач обов’язків заступника начальника управління — начальник відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління безпеки дорожнього руху.
«За перші дев’ять місяців 2026 року маємо понад 107 тисяч матеріалів, складених за фактом невикористання ременів безпеки. За аналогічний період минулого року цей показник становив майже 146 тисяч. Позитивна динаміка спостерігається і щодо дитячих утримувальних систем: близько 5 тисяч матеріалів проти майже 9 тисяч за січень–вересень 2025 року», — повідомив він.
Представник Національної поліції також підтримав підвищення штрафів, наголосивши на їхній стримувальній функції. Водночас він підкреслив важливість інформаційних кампаній, які пояснюють ризики та можливі тяжкі наслідки ДТП для непристебнутих водіїв і пасажирів.
У Кампанії «За безпечні дороги» окремо відзначають вагомий внесок Патрульної поліції у зростання рівня користування ременями безпеки. Системний контроль за дотриманням правил у поєднанні із законодавчими змінами та інформаційними кампаніями відіграє важливу роль у формуванні звички пристібатися за кермом.
Водночас у дев’яти з 19 досліджених міст більшість водіїв досі не користується ременями безпеки. Тому організатори дослідження наголошують на необхідності продовжувати системну роботу та закликають Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності підтримати поправку щодо підвищення штрафів під час підготовки законопроєкту №15358 до другого читання. Адже кінцева мета цих зусиль — незмінна: сформувати звичку пристібатися в авто, будь-коли та на будь-якому сидінні
Детальний звіт «Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України у 2026 році» доступний за посиланням.
Організатори та автори
Дослідження «Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України» у 2026 році проводилось спільно громадськими організаціями «Vision Zero» (ГО «Віжн Зеро») та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) в рамках Кампанії «За безпечні дороги».
Керівник дослідження: Віктор Загреба, координатор дослідження: Максим Шульга. Організатори висловлюють глибоку подяку представникам громадянського суспільства, які виступили в ролі спостерігачів і збирали інформацію на вулицях міст.
Кампанія «За безпечні дороги» – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО «Vision Zero», U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.
Про дослідження:
Метою дослідження було виявити, яка частина водіїв автомобілів в Україні фактично користуються ременями безпеки, дотримуючись вимоги Правил дорожнього руху, і наскільки цей показник змінився у порівнянні з минулим аналогічним дослідженням. Дослідження проводилося за методологією, ідентичною попереднім дослідженням, методом спостереження, відповідно до настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я «Seat-belts and child restraints: a road safety manual for decision-makers and practitioners» (2009).
Загальна вибірка водіїв 32 140 особи. У кожному місті заміри проводились у 4-6 місцях, розташованих в різних частинах міста. Результати заокруглені до першого знаку після коми. Статична похибка замірів у містах складає не більше 5% з довірчим інтервалом 95%. Згідно з методологією, до дослідження включено водіїв легкових, вантажних автомобілів, мікроавтобусів та не включено водіїв маршрутного міського, приміського та міжміського громадського транспорту, автомобілів спеціальних та екстрених служб та військових автомобілів.
Спостерігачі використовували візуальний метод отримання інформації, обираючи максимально зручні для спостереження місця, щоб мінімізувати ймовірність помилок або неможливість виявити наявність чи відсутність паска безпеки на плечі водія. Спостерігачі заповнювали спеціальні форми підрахунку та робили фотографії на місці спостережень. При цьому спостереження проводилось таким чином, що водії не знали що за ними ведеться спостереження. Результати спостережень з кожного міста перевірені організаторами, також проведено їх вибіркову верифікацію методом контрольних замірів.
Середній національний показник обчислювався як середнє арифметичне число показників у досліджених містах. Результати дослідження не враховують відмінності у кількості населення у досліджених містах, рівень користування пасками безпеки в інших містах, малих населених пунктах та на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів.
Важливо: У 2026 році дослідження не проводилися у містах Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Харківської областей та Криму через воєнні дії, окупацію або безпекову ситуацію.
