Це опитування проведене спільно з Українською Волонтерською Службою в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США).

Вступ

Україна останніми роками стала свідком стрімкого розвитку волонтерства. Згідно з рейтингом World Giving Index, який складають за трьома показниками: допомога незнайомцям, грошові пожертви й волонтерство, у 2022 році Україна стала єдиною європейською державою, що увійшла до топ-10 країн світу з найвищим рівнем благодійності, посівши 10 місце в світовому рейтингу. 

За результатами рейтингу, 75% населення України допомагає іншим, зокрема, 25% долучаються до волонтерства. Опитування грунтувалося на даних, отриманих у 2021 році, тому можна очікувати підвищення позицій України в рейтингу та впливу волонтерства з урахуванням даних, зібраних після повномасштабного вторгнення. Для порівняння, у 2010 році Україна посіла лише 150-те місце у світі в цьому рейтингу (тільки 5% населення долучилося до волонтерської роботи).

Волонтери підтримують військових, допомагають внутрішньо переміщеним особам, долучаються до вирішення соціальних проблем та багато іншого. Однак зараз в Україні нормативно-правове регулювання волонтерської діяльності та практика його застосування потребують вдосконалення, адже створюють проблеми для волонтерів та призводить до порушення їх прав. 

Наприклад, якщо волонтер гине чи отримує інвалідність через роботу у зонах бойових дій та військових конфліктів, він чи члени сім’ї загиблого не можуть отримати навіть одноразової грошової допомоги від держави. Невирішеним залишається питання діяльності фізичних осіб-благодійників (волонтери АТО).

Водночас, волонтери допомагають не тільки військовим, але й людям, які потребують допомоги в соціальній, медичній, освітній та інших сферах. Таким чином, волонтерство стає національним трендом, а отже, держава має спрямовувати зусилля на створення сприятливого законодавчого середовища для волонтерів, на реалізацію необхідних інформаційних, навчальних та роз’яснювальних заходів для  захисту інтересів людей та організацій, залучених до волонтерства.

Мета опитування: визначити найактуальніші питання в сфері нормативно-правового регулювання волонтерства, з якими стикаються волонтери під час своєї діяльності, потреби щодо внесення змін до законодавства, зібрати найактуальніші запити щодо тематичних правових консультацій та створення роз’яснювальних матеріалів для волонтерів та представників організацій, які залучають волонтерів.

Формат опитування: збір відповідей учасників через гугл-форму.

Тривалість опитування: з 06 по 20 березня 2023 року.

Кількість учасників:  173 представники волонтерських спільнот, з них: 

• 56 індивідуальних волонтерів (32,4%);
• 55 волонтерів, які регулярно допомагають неприбутковій організації (громадська організація, благодійна організація, орган місцевого самоврядування, тощо) (31,8%);
• 39 волонтерів, які є членами неприбуткової організації та здійснюють волонтерську діяльність лише в рамках діяльності такої організації (22,5%);
• 23 представники неприбуткових організацій, що залучають волонтерів (13,3%).

Географія відповідей: учасників опитування попросили відповісти на питання, де саме вони провадять свою волонтерську діяльність. Найбільша кількість відповідей надійшла із великих обласних центрів – м. Києва та Київської області, Харківської, Дніпропетровської та Львівської областей.

Щодо напрямів здійснення волонтерської діяльності, то найпоширенішою серед учасників опитування, очікувано, стала допомога Збройним Силам України, іншим військовим формуванням та органам влади – 108 респондентів (62.8% учасників) відповіли, що здійснюють свою волонтерську діяльність, зокрема, за цим напрямом. 

Однак 96 учасників, або 55.5% від всіх респондентів, також відповіли, що надають допомогу малозабезпеченим особам та особам, що перебувають у складних життєвих обставинах. Що свідчить про продовження в Україні активного волонтерства спрямованого не лише на військові потреби, а й допомогу у цивільних проектах, водночас з “військовим” волонтерством. 

Доволі поширеними напрямами провадження волонтерської діяльності серед опитаних стали порятунок людей та відновлення зруйнованих, внаслідок бойових дій, об’єктів – по 63 та 40 респондентів відповідно. 

Щодо інших напрямів: допомога в організації спортивних, культурних та молодіжних заходів (38 респондентів), здійснення догляду за хворими чи особами, які потребують підтримки (35 респондентів), проведення заходів, пов’язаних з охороною природного середовища та збереженням культурної та історичної спадщини (25 респондентів), захист та порятунок тварин (24 респонденти), соціальна адаптація осіб, що відбувають або відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі ( 10 респондентів).

В контексті дослідження також збирались запити щодо надання правових роз’яснень та консультацій. Лише двоє респондентів відповіли, що не мають потреби в правових роз’ясненнях. 

Найпоширенішою потребою (119 відповідей) було роз’яснення про посвідчення волонтера, порядок його отримання та потенційні ситуації, в яких воно може знадобитись. Чималий відгук отримали питання щодо реєстрації в реєстрі волонтерів (107 відповідей) та способів підтвердити статус волонтера (97 відповідей). 

Великий інтерес становить і питання благодійних зборів на індивідуальні картки – 45% опитаних (або 78 відповідей) хочуть отримати роз’яснення щодо необхідних дій особи, яка збирає гроші на свою картку на потреб Сил оборони України та реєстрації в органах ДПС.

Дещо менший, та все ж значний інтерес викликали питання, пов’язані з договором про провадження волонтерської діяльності, який укладається між волонтером та організацією, що його залучає, а саме – обов’язковість та мета укладення такого договору (41,6% респондентів) і можливість провадити волонтерську діяльність самостійно, без укладення такого договору (32,9% респондентів). 

49 опитаних (28.3%) також відповіли, що мають потребу в роз’ясненнях про можливість волонтерам-чоловікам перетинати кордон для доставки гуманітарної допомоги. Крім того, 43 респонденти хотіли б отримати роз’яснення про реєстрацію благодійних фондів та громадських організацій. 

На запитання для волонтерів, що співпрацюють із організаціями та фондами щодо проблем, які для них слід вирішити або роз’яснити на рівні податкового законодавства, відповіло 155 респондентів. 

Найзатребуванішим проханням є роз’яснення щодо бухгалтерського обліку, звітування та оподаткування витрат громадської чи благодійної організації. Таку відповідь дали 87 опитаних (56.1% від тих, хто відповідали на це запитання). Такий запит не лише стосується  роз’яснень від відповідних центральних органів влади, а й показує потребу сектору в фаховій бухгалтерській допомозі. 

Чималий інтерес викликає і система “Шлях” та можливість волонтерами виїздити завдяки їй за кордон, аби ввозити гуманітарну допомогу – роз’яснення щодо цього хотіли б отримати 83 опитаних. 

Потребу в звільненні від оподаткування витрат організації на страхування волонтера відчули 72 опитаних. Дещо менший відсоток опитаних говорить про потребу в роз’ясненнях щодо процесу і переваг створення благодійних чи громадських організацій (68 респондентів) та про потребу внести зміни до законодавства, скасувавши оподаткування витрат на відрядження та участь волонтерів у заходах, які організовує громадська чи благодійна організація (64 респонденти). 

Слід відзначити і деякі окремі запити: двічі респонденти звертали увагу на необхідність навчань щодо залучення грантових коштів для роботи неприбуткової організації загалом, та волонтерської роботи зокрема; також існував запит на більш чіткі роз’яснення правового статусу волонтера в Україні. 

Таке ж запитання щодо проблем, які потребують роз’яснення на рівні податкового законодавства, поставили індивідуальним волонтерам. Відповідь залишили 164 респонденти.

Найзатребуванішими виявилися роз’яснення щодо механізму отримання посвідчення волонтера, його функцій та прав, які має особа з посвідченням волонтера – 79.9% опитаних, або 131 респондент, що відповів на це запитання, потребує таких консультацій. Дещо менший (але теж значний) відгук отримали і інші варіанти: 103 респонденти (62.8%) вказали, що хочуть отримати роз’яснення щодо “реєстру волонтерів” та процесу реєстрації в ньому, а 97 опитаних (59.1%) зазначили, що хотіли б отримати роз’яснення щодо оподаткування зібраних на індивідуальні картки коштів та звітування за них. 

Серед інших запропонованих респондентами варіантів можна виділити запити на:

• роз’яснення щодо договірних взаємин волонтера з ГО/БО;
• роз’яснення щодо правил перетину кордону для волонтерів;
• роз’яснення та створення чіткого алгоритму оподаткування зібраних на індивідуальні картки коштів та розумне вирішення питань податкової амністії за 2022 рік.

Крім того, в опитаних була можливість залишити свою, розгорнуту відповідь на запитання “Що потрібно змінити на законодавчому рівні в Україні для покращення умов діяльності волонтерів та організацій яким вони допомагають?” Відповідь на це запитання дав 101 респондент.

У цій частині можна виділити такі тези:

• Збільшити прозорість та простоту співпраці з органами місцевого самоврядування, державними органами;
• Створити навчальні блоки для населення щодо можливостей громадянського суспільства та волонтерського менеджменту;
• Дозволити включати підтверджений термін провадження волонтерської діяльності до трудового стажу;
• Чітко визначити права та обов’язки волонтерів – як конкретного волонтера/волонтерки, так і загалом;
• Створити механізми захисту (соціальних гарантій) для волонтерів на державному рівні;
• Скасувати оподаткування прямих витрат волонтерів, які виникають для ГО/БО під час роботи волонтера;
• Спростити механізм реєстрації волонтера (примітка: ймовірно, для фізичних осіб-благодійників);
• Передбачити або популяризувати механізми верифікації волонтерів, щоб зменшити кількість недобросовісних волонтерів та організацій;
• Необхідна матеріально-технічна та фінансова допомога волонтерським проектам;
• Створити більше роз’яснень щодо застосування норм законодавства у діяльності волонтерів;
• Необхідність правової допомоги волонтерам.

На запитання щодо того, чи відомі респондентам дієві механізми підтримки волонтерських ініціатив в іноземних державах, надійшло небагато відповідей. Серед згаданих країн та механізмів були США (волонтер має переваги при наймі на роботу), Молдова (волонтер має переваги при вступі до закладів вищої освіти), Польща (звільнення від сплати податку на прибуток та наявність механізму відсоткового відрахування), Чехія (врахування стажу волонтерства до трудового зі сплатою ЄСВ).

Також учасники могли залишити свої ідеї та пропозиції щодо покращення волонтерського руху в Україні. Здебільшого, ці пропозиції дублюють вже висвітлені в попередніх питаннях, однак не обмежуються лише правовою площиною.

Чимало запитів стосувалися психологічної підтримки для волонтерів на регулярній основі, а також налагодження здорової комунікації як між волонтерами та органами державної влади, так і всередині волонтерської спільноти.

Крім того, було багато прохань щодо створення єдиного майданчика з офіційними консультаціями з питань, що виникають при провадженні волонтерської діяльності та із можливістю обміном запитаннями та відповідями. 

Традиційно зберігається запит на зменшення податкового навантаження на волонтерів, роботодавців волонтерів або передбачення податкових амністій та пільг для оподаткування зібраних коштів.

Учасники активно залишали пропозиції щодо більшого медійного, зокрема з боку держави, висвітлення волонтерської діяльності та її ролі в Україні, популяризації волонтерства та залучення до нього більшої кількості людей. 

Також наявна рекомендація передбачити справді дієві інструменти на рівні місцевих програм для волонтерства, а не лише декларативні положення, а також врегулювати питання отримання одноразової грошової допомоги в разі смерті волонтера або отримання інвалідності.

Висновки

Результати опитування вказують на досить високий запит  волонтерів та організацій на юридичну допомогу, роз’яснювальні проекти та заходи щодо базових правових аспектів, пов’язаних із законодавчим регулюванням волонтерства. Найбільш актуальними залишаються питання правового статусу волонтерів, оподаткування та визначеності в державній політиці щодо регулювання волонтерства. 

В таких умовах особливої актуальності набувають питання реалізації  Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки і відповідного плану заходів, спрямованих на покращення середовища, в тому числі і правового, для діяльності волонтерів. Зокрема, через створення Державної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні можуть бути реалізовані заходи з вирішення правових питань, які виникають у волонтерів та організацій.

Основні запити щодо консультування волонтерів, очікувано, стосуються діяльності індивідуальних волонтерів (фізичних осіб-благодійників), бухгалтерського обліку в організаціях, що надають благодійну допомогу та залучають волонтерів, організації діяльності волонтерів та роз’яснення правового статусу волонетра загалом.

Найбільш актуальними є правові консультації на такі теми:

• посвідчення волонтера та порядок його отримання;
• реєстрація в реєстрі волонтерів (для фізичних осіб-благодійників);
• укладення договору про провадження волонтерської діяльності, та в яких випадках провадити свою діяльність можна без нього;
• бухгалтерських облік, звітування про оподаткування витрат неприбуткової організації;
• оподаткування зібраних на індивідуальні картки коштів.

Щодо необхідних змін на законодавчому рівні для покращення діяльності волонтерів в Україні, то найактуальнішими є пропозиції щодо:

• запровадження соціальних гарантій для волонтерів;
• спрощення механізму реєстрації в Реєстрі волонтерів АТО;
• скасування оподаткування прямих витрат неприбуткових організацій на діяльність волонтерів.

До запровадження на рівні Державної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні можна рекомендувати такі заходи,  запропоновані респондентами:

• Популяризація волонтерства в Україні;
• підвищення рівня співпраці волонтерів з органами влади;
• створення більшої кількості роз’яснень для волонтерів, із залученням державних органів.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.