Витяг з Постанови №10

7.1. При здійсненні правосуддя суди повинні виходити з того, що законами України встановлено категорії інформації, обмеження доступу до яких заборонено. Така інформація надається у відповідь на запит без застосування “трискладового тесту”.

До таких категорій, зокрема, належать:

інформація про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту… (детальніше див. Постанову №10)

Витяг з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 р. у справі №520/25084/21

…Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939-VI.

При цьому, відповідач посилався у відповіді на запит на відсутність згоди на надання інформації про себе особами, запитуваними позивачем та те, що інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом.

У силу частини п’ятої статті 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації…

… З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що інформація, яка стосується розміру заробітної плати працівника Інституту, який отримує заробітну плату за рахунок бюджетних коштів, є відкритою і має бути надана у відповідь на запит на інформацію.

Витяг з постанови від 27 вересня 2022 року у справі №120/17594/21-а

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що інформація, яка стосується розміру заробітної плати працівника університету, який отримує заробітну плату за рахунок бюджетних коштів, є відкритою і має бути надана у відповідь на запит на інформацію.

Суд вкотре зазначає, що оскільки відповідач є розпорядником публічної інформації щодо використання бюджетних коштів, тому сама по собі наявність заяви працівника про обмеження доступу до його відомостей про оплату праці (тобто використаних бюджетних коштів) не може бути підставою для ненадання таких відомостей в порядку доступу до публічної інформації, позаяк ч. 5 ст. 6 Закону №2939-VІ імперативно забороняє розпоряднику такої інформації (юридичній особі) обмежувати її доступ.

Витяг з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі №640/12913/21 (набрала законної сили):

…Як вбачається з відповіді на запит позивача, йому направлено копії запитуваних протоколів, проте, останні не містять у відповідних колонках заповнення за встановленою формою – прізвище, ім’я, по-батькові осіб, щодо яких переказано кошти для здійснення виплат одноразової грошової допомоги…

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року по справі №1-9/2012 до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Як вбачається з запиту на надання публічної інформації, позивачем не порушувалося питання про надання відповідачем даних про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреси, дати і місця народження осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. Позивач просив надати лише перелік цих осіб.

Більш того, відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації … володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. ….

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, запитувана позивачем інформація не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі і підлягає наданню на запит.

Витяг з рішення Черкаського окружного адміністративного суду 30 січня 2023 року справа №580/5486/22 набрало законної сили

“Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що не може бути обмежений доступ до інформації про видатки з місцевого бюджету, в тому числі, на заробітну плату працівникам апарату виконавчих органів відповідного органу місцевого самоврядування та на закупівлю товарів та послуг та інших видатків.

Твердження відповідача про те, що надання інформації щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати та виплат прирівняних до неї відносно усіх працівників є невиправданим та таким, що може порушити їх права, суд вважає необґрунтованим, позаяк не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки доступ до такої інформації відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежений, а запитувач такої інформації має право на її отримання без пояснення причин подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI).

При цьому, суд звертає увагу, що розпорядник не наділений правом вирішувати питання про доцільність чи недоцільність надання запитуваної публічної інформації. Для всіх розпорядників інформації Закон України Про доступ до публічної інформації встановлює загальне правило обмеження доступу до публічної інформації, яке полягає в обов’язковому застосуванні положень частина 2 статті 6 Закону №2939-VI при вирішенні питання доцільності обмеження доступу до публічної інформації шляхом віднесення її згідно із законом до таємної або службової.”

Враховуючи, що відповідач у спірному листі не навів та не обґрунтував наявність жодної передбаченої ч. 2 ст. 6 Закону підстави у доступі до інформації в підтвердження правомірності відмови у наданні позивачу публічної інформації. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у наданні позивачу запитуваної публічної інформації.

Витяг з рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/13102/21 (набрало законної сили). 

Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

…Проте відповідачем, як розпорядником інформації, обґрунтованих обставин, мотивів та законних підстав обмеження доступу до інформації у відповіді на запит позивача не наведено.

…Таким чином, при здійсненні видатків на оплату праці працівників Державного бюро розслідувань, у тому числі директора, заступників директора та слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, відбувається розпорядження державним майном.

Відтак, зажадана позивачем інформація про щомісячні грошові виплати (у 2020 році і за 5 місяців 2021 року) включно з окладом, преміями, надбавками та усіма іншими виплатами зазначених осіб не підлягає обмеженню в доступі у силу прямих приписів ч.5 ст.6 Закону №2939-VI.

Витяг з постанови П’ятого адміністративного апеляційного суду від 11 серпня 2022 р. у справі №420/3389/22 (набрала законної сили).

…З аналізу наведених вимог Закону № 2939-VI вбачається, що належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї.

Колегія суддів зазначає, що обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939-VI («трискладовий тест»).

Зокрема, присвоєння певному документу грифу «для службового користування» саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону №2939-VI.

Аналогічно не може бути відмовлено у доступі до інформації тільки через те, що відповідний вид інформації включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону №2939-VI відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто, у відмові розпорядник інформації зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі та з відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися: 1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону №2939-VI інтересів (далі — правомірні інтереси) відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам); 2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (пункт 2 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI); 3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункт 3 частини другої статті 6 Закону №2939-VI).

відмовляючи у задоволенні запиту позивача, відповідач послався лише на те, що відповідно до пункту 2.2 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373, відомості про встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР становлять інформацію з обмеженим доступом.

Проте, присвоєння певному документу грифу «для службового користування» та включення відповідного виду інформації до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію та наданні запитуваної у ньому інформації, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону №2939-VI.

Відмовляючи у доступі до інформації з мотивів того, що вона є службовою, відповідач не вказав, до якої з визначених частиною першою статті 9 Закону №2939-VI категорій належить ця інформація.

Більш того, колегія суддів наголошує, що Законом № 2939-VI встановлено категорії інформації, обмеження доступу до яких заборонено, така інформація надається у відповідь на запит без застосування «трискладового тесту» – вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону №2939-VI…

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 року №794-VIII (далі – Закон № 794-VIII) Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону №794-VIII фінансове та матеріально-технічне забезпечення Державного бюро розслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування Державного бюро розслідувань за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що у відповідача не було підстав для відмови у задоволенні запиту позивача з посиланням на те, що відомості про встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР становлять інформацію з обмеженим доступом, оскільки згідно наведених вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про запобігання корупції» інформація про розміри, види оплати праці осіб рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, посадових та службових осіб органів Державного бюро розслідувань відноситься до категорії інформації, обмеження доступу до якої заборонено.

…Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача та висновок суду першої інстанції про те, що копії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за січень 2022 року, які позивач просив йому надати, є службовою інформацією, яка належить обмеженню, прямо суперечать наведеним вище вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про запобігання корупції».

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Миколаєві, у задоволенні запиту позивача є протиправною та відповідач підлягає зобов’язанню надати запитувану інформацію, при цьому, оскільки згідно Типової форми «Розрахунково-платіжна відомість працівника», яка затверджена наказом Державного комітету статистики від 05.12.2008 року №489, розрахунково-платіжна відомість працівника містить, в тому числі, індивідуальний ідентифікаційний номер, така інформація має бути надана за виключенням наступних даних: відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місця проживання, дати народження фізичних осіб, номера рахунку в банківській чи іншій фінансовій установі.

Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах саме відмова у задоволенні запиту позивачу порушує права позивача, а тому, така відмова підлягає визнанню протиправною із зобов’язанням відповідача надати запитувану інформацію, за виключенням наведеної вище інформації.

Витяг з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі №480/3676/22 (набрало законної сили).

… Разом з тим щодо посилань відповідача на тимчасові обмеження у публічному оприлюдненні розпорядчих документів органів місцевого самоврядування та на блокування сайту селищної ради для уникнення збору інформації про діяльність громадян та її посадових осіб країною-агресором суд зазначає, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надано для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Відтак суд доходить висновку, що у випадку відсутності таких обставин (відсутності ворожих авіаційних атак та бойових дій на території Степанівської селищної ради у певні періоди протягом робочого дня) відповідач, як розпорядник інформації, повинен виконати свій обов’язок та надати заявнику запитувану інформацію.

Отже, законом передбачена можливість обмеження доступу до інформації, що перебуває у розпорядженні суб’єкта владних повноважень, у разі, якщо така відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази про віднесення інформації про суму нарахованої та виплаченої заробітної плати селищному голові, його заступнику, головному бухгалтеру, начальникам відділів та старості до інформації з обмеженим доступом….

Оскільки заробітна плата посадовим особам місцевого самоврядування виплачується за рахунок відповідного місцевого бюджету (ст.2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», то доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами на її виплату не може бути обмежено в силу положень ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Щодо посилань відповідача у листі від 18.05.2022р. на можливе передання позивачем запитуваної ним публічної інформації до ворога суд зазначає, що така підстава для відстрочки у наданні публічної інформації є його припущеннями та не передбачена відповідними нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, надання цієї інформації не перешкоджає селищній раді в разі наявності обґрунтованих підозр щодо співпраці позивача з ворогом з метою дестабілізації ситуації в громаді, звернутися до правоохоронних органів для надання правової оцінки його діям та перевірки на причетність до такої співпраці.

Витяг з рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №620/6487/22 (набрало законної сили):

… Отже, з наведених норм вбачається, що право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.

Аналізуючи зміст запитуваної позивачем інформації, суд доходить до висновку, що оприлюднення такої інформації жодним чином не завдасть шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, а тому обмеження для її отримання є необґрунтованими.

Оскільки, розпорядник може відмовити в наданні інформації лише у відповідності до Закону №2939-VI, яким передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію, а така підстава як убезпечення посадових осіб місцевого самоврядування (їх персональних даних) від можливих протиправних діянь і використання цієї інформації зі сторони агресора є необгрунтованою, суд доходить до висновку про протиправність відмов відповідача у наданні інформації на запити позивача.

Крім того, суд критично оцінює зазначення відповідача про те, що запитувана інформація буде надана позивачеві після закінчення воєнного стану, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частина 4 цієї ж статті визначає, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Жодних змін в законодавство щодо строків розгляду запитів у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, не вносилось.

Суд зазначає, що можливість застосування інструменту відстрочки у задоволенні запиту залежить від характеру запитуваної інформації та не може застосовуватись у всіх без винятку випадках.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні позивачеві запитуваної інформації.

Витяг з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №420/11941/22 (набрало законної сили)

…Керівник Управління внутрішнього контролю Богдан Чобіток є працівником Державного бюро розслідувань, тобто особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави та отримує заробітну плату з Державного бюджету України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено, що перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів – суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 року № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

З урахуванням наведеного, суд вказує, що перебуваючи на службі в Державному бюро розслідувань на Богдана Чобітка покладаються певні обмеження і обов`язки, які є запорукою утвердження довіри до такого суб’єкта владних повноважень.

Крім того, суд зазначає, що присвоєння певному документу грифу «для службового користування» та включення відповідного виду інформації до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію та наданні запитуваної у ньому інформації, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За наслідками офіційного з’ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що запитувана позивачем у запиті від 18.08.2022р. інформація не обмежена в доступі, оскільки не містить у сукупності, визначених ст.34 Конституції України, ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», вимог.

Така інформація жодним чином не впливає на захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави, з огляду на те, що стосуються конкретного працівника органу державної влади, який отримує заробітну плату з Державного бюджету України.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що створення в будь-якому органі документу, який відносить інформацію про розміри отриманого працівниками такого органу доходу з Державного бюджету України до такої, що містить службову інформацію, за відсутності нормативного та фактичного обґрунтування, не може свідчити про законність та легітимну мету такого обмеження.

При розгляді даної справи судом не встановлено законність та наявність легітимної мети відмови у наданні запитуваної позивачем інформації.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація не є інформацією з обмеженим доступом.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача стосовно ненадання запитуваної позивачем публічної інформації є протиправними та про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Витяг з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за №420/15972/22 (набрало законної сили)

“Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що копії розрахунково-платіжної відомості директора ОСОБА_2 за серпень-вересень 2022 року, які просив позивач йому надати є службовою інформацією, яка належить обмеженню, та на спірні правовідносини не поширюється дія ч. 5,6 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Також, суд погоджується з доводами відповідача, що зважаючи на специфіку завдань, які виконує ДБР під час воєнного стану, оприлюднення запитуваної позивачем інформації може становити пряму загрозу життю і здоров’ю працівників ДБР. Неконтрольоване розголошення відомостей та документів щодо проходження служби особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.

В свою чергу, зазначена вище потенційна шкода від неконтрольованого розголошення або публікації запитуваних документів, безумовно переважає суспільний інтерес в її отриманні, що узгоджується з п.3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З урахуванням вище встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.

Витяг з постанови Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі №420/8015/22 (набрала законної сили)

“…присвоєння певному документу грифу «для службового користування» та включення відповідного виду інформації до переліку відомостей, що становлять службову інформацію,  саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію та наданні запитуваної у ньому інформації, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI.

75. На підставі наведеного Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у відповідача не було підстав для відмови у задоволенні запиту позивача з посиланням на те, що відомості про встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР становлять інформацію з обмеженим доступом, оскільки згідно наведених вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про запобігання корупції» інформація про розміри, види оплати праці осіб рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, посадових та службових осіб органів Державного бюро розслідувань відноситься до категорії інформації, обмеження доступу до якої заборонено.

76. Отже, доводи відповідача про те, що копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві за квітень-травень 2022 року, які позивач просив йому надати, є службовою інформацією, яка належить обмеженню, прямо суперечить наведеним вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про запобігання корупції».

77. При цьому надання на запит інформації про принципи формування та розмір оплати праці директора ТУ ДБР у м. Миколаєві без зазначення конкретних розмірів отриманої заробітної праці є неправомірним та не свідчить про надання публічної інформації, яку запитував позивач.

78. За таких обставин Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що дії відповідача у спірних правовідносинах, які полягають у не наданні публічної інформації на запит є протиправними, а належним способом захисту порушених прав позивача є зобов’язання відповідача надати запитувану інформацію.”