21 липня 2023 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” від 29 червня 2023 року №3200-IX (законопроєкт 7574-д).
Цей закон запровадить обов’язок для представників правничих професій та юридичних осіб: реєструватися і використовувати електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС або Електронний Суд).
Правники не раз наголошували на потребі повноцінно впровадити електронне судочинство. Адже до ухвалення цього закону Електронний Суд працював не повною мірою, учасники процесів користувалися ним за бажанням.
Зокрема, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко нещодавно наголошувала, що “минулий рік продемонстрував, що існує нагальна необхідність запровадження повноцінного електронного чи онлайн-суду, який забезпечить людям та бізнесу ефективний доступ до правосуддя, швидкий та зручний механізм розгляду справ під час війни”.
Одним із першочергових кроків для цього суддя Кібенко називала “обов’язкову реєстрацію та використання електронних кабінетів представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями […]”.
Отже, новий закон – черговий крок до повноцінного електронного судочинства.
Аналізуючи його зміст та вплив на ОГС потрібно зважати на те, що зміни були внесені до трьох ключових процесуальних кодексів – Господарського, Цивільного і Кодексу адміністративного судочинства України. А оскільки ці зміни переважно однотипні, то далі розповідаємо про узагальнені підходи, релевантні для адміністративного, господарського та цивільного судових процесів.
Процесуальні закони відтепер вимагають від всіх юридичних осіб обов’язково зареєструвати власний електронний кабінет у підсистемі “Електронний Суд”. Це стосується і організацій громадянського суспільства, якщо вони мають статус юросіб.
Наслідки для тих, хто не виконає обов’язок – суто процесуальні, однак вони суттєво вплинуть на можливість повноцінного доступу до справедливого суду
Ба більше, якщо справа вже надійшла на розгляд суду, то останній має всі процесуальні можливості (і навіть обов’язок) стимулювати учасника процесу долучитись до електронного судочинства з мінімальною кількістю паперових документів (принцип “paperless”).
Процесуальні закони зобов’язують суд залишати без руху позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, якщо юридична особа, звернувшись до суду, не зареєструвалася в ЄСІТС.
Тож з точки зору закону, відсутність кабінету в Електронному Суді – це бездіяльність учасника справи, яка є суттєвим недоліком відповідної заяви, і перешкоджає подальшому розгляду матеріалів (він потрібен, щоб відкрити провадження). А без цього суд очевидно не зможе і вирішити справу по суті.
Коли суд залишатиме таку заяву без руху, він надасть позивачу певний час на усунення недоліків – себто на реєстрацію в Електронному Суді. Якщо юрособа не виконає цю ухвалу – заявнику повернуть документи без розгляду. А це впливає на дотримання процесуальних строків для звернення до суду, оскарження рішень, їх перегляд, і можливість розгляду та вирішення у суді певного питання по суті.
Якщо юридична особа – відповідач у справі та не зареєструвалась в Електронному Суді, то суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Тобто суд може не враховувати позицію і докази, які відповідач надав у паперовій формі.
У разі ж подання заяв із процесуальних питань (наприклад, про забезпечення доказів, позову, видачу судового наказу, скасування судового наказу), без реєстрації в ЄСІТС суд поверне заяву без розгляду. Такі ж правила діють і для пояснень третіх осіб у справі, на права яких безпосередньо вплине рішення у справі).
Побіжний наслідок нових правил – юридичні особи відтепер матимуть відслідковувати документи, які надходять в електронний кабінет.
Але якщо згадати про постійне недофінансування судів, складнощі з отриманням судових рішень у паперовій формі та переїзд багатьох юросіб до інших регіонів через війну, то Електронний Суд – не проблема, а можливість для сторін отримати швидший і ефективніший доступ до правосуддя із застосуванням принципу “paperless”.
Закон вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування, крім питань обов’язкової реєстрації в ЄСІТС в адміністративних і цивільних справах, для яких цей строк складає 7 місяців.
Відповідно юридичним особам, зокрема іОГС, необхідно створити власний кабінет в Електронному Суді до 19 жовтня 2023 року для повноцінної участі в господарських справах, і до 21 лютого 2024 року – в адміністративних та цивільних.
Для реєстрації юридичної особи в Електронному Суді необхідно мати чинний кваліфікований електронний підпис керівника/представника. Ознайомитись із порядком реєстрації власного кабінету можна на сайті Центру судових сервісів або за допомогою відеоінструкції.
Тож запровадження обов’язку створити власний електронний кабінет в підсистемі Електронний Суд дозволить юридичним особам якісно відслідковувати свою навіть потенційну участь в судових спорах, покращити і зробити більш ефективною комунікацію учасників судових процесів між собою та із судами, зберігати матеріали справ в електронному форматі та зменшити витрати на поштові відправлення й оформлення паперових документів і досьє, а отже – зберегти час.
Матеріал створений в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
