Telegram та медіа: гра без правил

July 31, 2023

(оновлено 20.08.2023)

Перші дні війни майже всім українцям запам’яталися сповіщеннями в Telegram. Він виявився спільною для всіх оперативною інформаційною платформою, з якої ми в режимі онлайн дізнавалися про напрямки наступу росіян, про вибухи, про дороги, якими ще можна евакуюватися, про волонтерів та багато іншого. 

Через бажання бути в курсі подій, ми не встигали думати про те, що якась новина може бути фейком та дезінформацією від росіян, а щось може бути просто неперевіреною інформацією. Але цей нескінченний потік супроводжував і продовжує супроводжувати кожен день війни. 

Хоча Telegram тримає нас в курсі подій, та він є досить спірною платформою – має непрозоре фінансування, вірогідні зв’язки з Кремлем, доступ до ваших персональних даних, які може використовувати росія. Втім, заборонити сьогодні людям споживати інформацію через Telegram, який перший повідомляє про виліт ракет, поки що видається за неможливе. 

У цій аналітиці Центр демократії та верховенства права розповість про феномен популярності Telegram, про те, як сьогодні регулюється платформа та до чого тут Закон України “Про медіа” та акти ЄС. 

Особова справа Telegram: власники, фінансування, зв’язки

В 2013 році світ поділився на до та після – був запущений месенджер Telegram. Його засновники, росіяни брати Дурови, були вже відомі, адже це вони раніше створили “ВКонтакте”. Тоді найпопулярнішим месенджером був WhatsApp. А тому Telegram спіймав хвилю популярності не з першого дня. Та зліт відбувся влітку 2014 року, коли на декілька годин WhatsApp перестав працювати. Чотирьох годин вистачило користувачам, щоб знайти, завантажити та почати користуватися альтернативою.

Досі чимало дискусій точиться щодо того, чи можна довіряти Telegram, коли йдеться про походження його засновників та їхні зв’язки з росією, залучення коштів для роботи Telegram від російських олігархів та співпраці з російськими спецслужбами. Розглянемо декілька питань, які найчастіше з’являються навколо Telegram.

  • Як фінансується та хто власник?

Найпоширеніша версія фінансування полягає в тому, що до певного часу, Telegram фінансували лише його засновники – брати Дурови. Трохи пізніше використовувалися гроші із продажу власної криптовалюти на ICO (Initial Coin Offering). Але після її заборони в США отримані гроші на випуск валюти Дурову довелося повернути із відсотками. У 2018-2021 роках залучалися кошти російських олігархів з санкційних списків (Якобашвілі, Абрамовича, Усманова), а також ВТБ-банку. Більше того, компанія ВТБ-капітал, яка на 60% належить російській державі, купила розміщені облігації Telegram на понад 1 млрд доларів. Так само облігації Telegram купив фонд прямих інвестицій уряду рф. Детальніше про фінансування Telegram ви можете дізнатися в матеріалі Назара Токара “Співпраця з ФСБ та сервери на росії. Що не так із Telegram?”

Питання про фінансування виникає тому, що Telegram довгий час не був монетизованим месенджером, тобто він не заробляв на користувачах. Лише у червні 2022 року з’явилися платні підписки. Зараз це дозволяє Telegram покривати видатки на сервери та трафік.

Інша чорна діра в розумінні, як працює Telegram – нерозуміння структури власників. І ніби всі довкола знають, що власником Telegram є Павло Дуров. Але за таким розголосом та популярністю Дурова немає публічного (і документального) підтвердження. Тож Telegram – це така собі закрита таємна спільнота, яка нікому не звітує про свою діяльність і ні від кого не залежить.

  • Які відносини має з росією? 

Окрім російського походження засновників та фінансування російськими олігархами, навколо Telegram ширяться чутки про його співпрацю з російськими спецслужбами.

Особливо ця тема набула розголосу після “заборони” Telegram в росії. В 2018 році ФСБ росії хотіла отримати від Telegram ключі для розшифровки листування користувачів. На що отримала від Павла Дурова відмову – за цим, логічно, слідувала судова тяганина. 16 жовтня 2018 року cуд оштрафував Telegram на 800 тисяч рублів за відмову співпрацювати з ФСБ, почалися спроби блокувати Telegram. 28 червня власник Telegram Павло Дуров погодився надати “Роскомнагляду” дані, необхідні для реєстрації месенджера. У відомстві погодилися зареєструвати компанію.

А далі відбувалося щось схоже на співпрацю російської влади з Telegram.

У своєму розслідуванні “Співпраця з ФСБ та сервери на росії. Що не так із Telegram?” Назар Токар зазначив, що заступник голови Мінкомзв’язку рф Олексій Волін заявив, що Роскомнагляд і прокуратура вирішили припинити блокування Telegramу на росії, оскільки воно технічно неможливе, а сама команда месенджера вже співпрацює з владою. Крім того, Волін пояснював розблокування потребою поширювати інформацію про ковід. Таким чином, влада офіційно визнала, що, незважаючи на гучні заяви, принаймні з літа 2018 року Телеграм уже видавав спецслужбам російської влади дані підозрюваних.

Влітку 2020 року до Держдуми рф було внесено законопроєкт про заборону блокування Telegram, адже він є засобом отримання оперативної інформації для великої кількості росіян. Роскомнадзор оголосив, що зніме обмеження на доступ до Telegram завдяки досягнутій із Генпрокуратурою рф домовленості. А опісля з’явився і коментар путіна про те, що з Telegram домовились.

Сьогодні відносини Telegram з Кремлем процвітають. Принагідно, згадаємо заяву СБУ щодо причетності деяких Telegram-каналів до російських спецслужб. 

Крапка в цих дискусіях ще не стоїть. Telegram поки що не спіткала доля “ВКонтакте”, який був заборонений у 2017 році. Натомість месенджер набрав обертів і опинився на першому місці серед інформаційних платформ в Україні.

Гравці на майданчику Telegram

Дедалі більше людей віддають перевагу швидкому споживанню коротких новин. Telegram чудово справляється з таким запитом. 

Дослідження демонструє, що 65,7% користувачів Інтернету для отримання новин використовують саме Telegram. Трохи менше споживають новини в YouTube (61,2%) та Facebook (57,8%). 48% опитаних використовують Viber, 29,1% – Instagram, 19,5% – TikTok, 8,9% – Twitter. 

Взагалі ж тенденція зростання кількості українських користувачів, які дізнаються новини саме через Telegram, вражає. У 2021 році лише 20% українців заходили в Telegram по порцію новин. В 2022 році це число зросло до 65%. Неначе відкрився якийсь таємний портал і ніхто не має жодного сумніву щодо достовірності інформації в ньому. 

Проаналізувавши інформаційні Telegram-канали, їх можна теоретично поділити на декілька груп.

  • Група 1. Медійні гіганти

Суб’єкти у сфері медіа, зокрема онлайн-медіа, використовують Telegram як платформу для поширення новин. Ще у 2017 році канал створила українська служба BBC (60 тис. підписників) та національне інформаційне агентство Укрінформ (43 тис. підписників), у 2018 – інтернет-видання Радіо Свобода (майже 99 тис. підписників), у 2019 – онлайн-видання Українська правда (157 тис. підписників). Рекордсменом за кількістю підписників серед суб’єктів у сфері медіа є канал “СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ” – 313 тис. підписників, створений у 2019 році. 

За результатами моніторингу онлайн-медіа, який Інститут масової інформації провів у липні-вересні 2022 року, до списку найякісніших і відповідальних онлайн-медіа увійшли такі редакції: Суспільне, “Громадське”, “Ліга”, “Українська правда”, “Укрінформ”, “Радіо Свобода”, “Дзеркало тижня”, “НВ”, та “Бабель”.

Список прозорих та відповідальних медіа: джерело – Інститут масової інформації

Всі вони мають Telegram-канали. І хоча вони вирізняються не надто великою кількістю підписників, рівень довіри до цих каналів є вищим. Причина в тому, що за їхнім контентом стоїть журналіст та редакція видання, які відповідають за її достовірність та правдивість. Зокрема, діяльність медіа, які стоять за такими Telegram-каналами, регулюється Законом України “Про медіа”. А він наголошує, що діяльність у сфері медіа ґрунтується у тому числі на принципах достовірності і повноти інформації.

Крім того, Кодекс журналістської етики говорить про те, що повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події – найперший обов’язок журналіста. Журналісти і редактори повинні перевіряти автентичність усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.

У такої довіри є інша сторона. Репутацію таких каналів використовують росіяни, які можуть створити канали-клони та поширювати через них дезінформацію. Щоб зменшити ризик потрапляння на Telegram-канали, які насправді є клонами та створені росіянами для поширення дезінформації і маніпулювання свідомістю, необхідно переходити на Telegram-канали медіа або органу влади через лінки, які розміщені на офіційних сайтах відповідного медіа або органу. Крім того, варто звертати увагу на наявність чи відсутність синіх галочок верифікації. Їх наявність демонструє, що канал підтверджений та справжній. 

  • Група 2. Канали представників керівництва країни

Мабуть, феномен каналів політичного керівництва – у прямому зв’язку між владою та народом. Віталій Кім, голова Миколаївської ОДА (зараз ОВА), створив канал у Telegram 24 лютого 2022 року, публікував звернення до населення кожної години та інформував про ситуацію в області. Сьогодні канал Кіма має 657 тисяч підписників. Голова Харківської ОВА, Олег Синегубов, має дещо менше прихильників – 130 тисяч. Абсолютним лідером серед вищого керівництва є Президент України, який користується Telegram з липня 2019 року та має майже 933 тисяч підписників. 

Інформацію українці також отримують на Telegram-каналах Служби безпеки України (362 тисяч підписників), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (77 тисяч підписників), Міністерства оборони України (52 тисяч підписників) та від інших державних структур. Здебільшого, на цих каналах новини не є оперативними, натомість органи звітують про офіційні зустрічі, наслідки ліквідації руйнувань та затримання диверсантів. 

Хоча справедливо згадати і Telegram-канал Повітряних Сил ЗСУ, які з 16 червня почали публікувати інформацію про загрози ракетних ударів та атак дронів-камікадзе – і після цього різко набрали майже 300 тисяч підписників.

Втім, офіційним каналам ще далеко до рушійної сили Telegram – каналів анонімних.

Група 3. Канали а-ля “Труха”

Канали типу “Труха Україна” (майже 3 млн підписників), “Київ INFO” (майже 814 тисяч підписників), “Харьков Life” (571 тисяч підписників), “Одесса INFO” (640 тисяч підписників) та десятки інших мають спільні риси: більше півмільйона підписників та анонімного власника. Фактично, за достовірність інформації в них ніхто не відповідає і вони зовсім далекі від класичної журналістики.

Переваги цих каналів – швидкість реагування на подію та оперативне інформування населення. По інформацію про виліт ракет ми одразу йдемо в ці канали. Досліджень навколо них чимало кількість – наприклад, як “Труха” розповсюджує фейки, як працюють моніторингові пабліки, котрі повідомляють дані про типи російських ракет. 

Наше завданням під час споживання інформації з цих каналів – аналізувати їхні ризики і критично ставитися до новин, які вони нам дають. Тому треба вчитися серед маси повідомлень розпізнавати фейки та усвідомлювати, що не всі новини є перевіреними. Поширення недостовірної інформації, особливо під час війни, сприяє паніці всередині країни, що грає на руку ворогу.

Для того, щоб знизити ризики споживання контенту з Telegram-каналів,  а його гравці співіснували злагоджено та гармонійно, не обійтися без правил та рамок.

Модерування контенту в Telegram: стандарти, яких не існує 

За оцінками у 2023 році загальна кількість користувачів Telegram становитиме 1,068 мільярда, а його щомісячна кількість активних користувачів сягатиме 700 мільйонів. Щодня до додатку приєднуються 1,5 мільйона нових користувачів.

Дослідження соціологічної групи “Рейтинг” показує, що за рік повномасштабної війни частка українців, які отримують суспільно-політичні новини з каналів у месенджерах (Telegram, Viber) зросла з 11 % до 41 %. 

Використання Telegram як сервісу для спілкування – це одна сторона медалі. По інший бік стоїть функціонал Telegram як платформи для поширення інформації (чи то новини, чи контент з жартами). Ба більше, Telegram став ще і сервісною платформою, якою може скористатися бізнес, надаючи свої послуги (Укрзалізниця через бот дає інформацію про квитки та продає їх, а Opendatabot вміє шукати дані про компанії у відкритих державних даних). 

Один з ризиків Telegram як сервісу для спілкування – його “хмарна” природа. Telegram є хмарним месенджером. І тут йдеться не лише про зручну можливість мати доступ до ваших фото з Telegram-чатів з усіх ваших пристроїв. Скоріше тут варто замислитися про автоматичне збереження даних на серверах і те, хто має доступ до цих серверів та до ваших даних

Тож такий гібридний суб’єкт, який одночасно працює в ролі сервісу для спілкування, інформаційної платформи та майданчика для надання послуг, повинен мати певні власні правила і стандарти. Наприклад, такі, як Стандарти спільноти Facebook. У них детально визначено, що дозволено, а що заборонено у Facebook. Стандарти поширюються на всіх користувачів платформи та сприяють тому, щоб було створено середовище для самовираження, а кожен суб’єкт мав можливість висловити свою думку. 

Натомість стандарти Telegram – під великим питанням. Вони є доволі стислими. Засновники посилаються на свободу слова та виступають проти “зарегульованості”. Втім, це не скасовує необхідність регулювати поведінку користувачів на такій глобальній платформі.

Умови використання Telegram: https://telegram.org/tos/ua 

Такий “широкий” перелік умов дозволяє займатися на майданчику будь-чим. Саме тому кіберполіція так часто попереджає про те, що Telegram є платформою для кібершахрайств (наприклад, шахраї, добувши персональні дані через Telegram, можуть отримувати виплати за внутрішньо переміщених осіб).

Telegram зареєстрований як компанія з обмеженою відповідальністю (LLC) у Дубаї і живе своїм власним життям. Залишається питання: чи його діяльність регулюють національні закони (в тому числі і Закон України “Про медіа”), чи розповсюджують на нього свою дію регламенти ЄС (Digital Services Act та Digital Markets Act)?

У 2022 році Федеральне міністерство юстиції Німеччини винесло два штрафи месенджеру за порушення законодавства (загальна сума – 5,125 мільйона євро). Платформа не виконала німецький Закон про мережеве правозастосування, який зобов’язує провайдерів соціальних мереж надавати канали зворотного зв’язку, щоб користувачі могли повідомляти про контент, котрий порушує національне законодавство. 

Міністерство юстиції ФРН публічно роз’яснило, що Telegram зобов’язаний дотримуватися цих правил. При тому інші месенджери, такі як WhatsApp, були звільнені від нього, оскільки вважалися “індивідуальними комунікаційними послугами”. Причиною тому є “гібридність” Telegram – додаток можна використовувати для спілкування один на один, однак він також дозволяє людям можливість створювати групи (деякі налічували понад 200 000 учасників) або канали для трансляції новин на необмежену аудиторію.

Втім, фактично Telegram ігнорує ці штрафи, адже представники уряду ФРН так і не змогли передати до штаб-квартири месенджера в Дубаї документи про виклик представника Telegram. Комунікація з компанією повністю відсутня, за офіційною адресою ніхто не працює. 

Також Німеччина на законодавчому рівні вимагає від таких платформ, як Telegram, Facebook, YouTube і Twitter, не лише видаляти свастику, заклики до насильства чи погрози смерті, але й надсилати персональну інформацію про особу, що стоїть за таким дописом (включно з її IP-адресою), до федеральної поліції Німеччини. 

Представники уряду в Україні теж почали висловлювати бажання регулювати Telegram. 

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко зауважив: “Телеграм створив у собі спільноту, яка закрита від суспільства, тоді як усі медіа, що підпадають під закон “Про медіа”, відкриті, відомі їх власники, є певна звітність тощо. Тому телеграм – це питання, яке потребує реально експертного обговорення”.

Таке експертне обговорення – доволі логічна ініціатива. Перебуваючи у власній бульбашці поза зоною будь-якого законодавчого регулювання, Telegram не зацікавлений в діалозі з національними відомствами. Втім, говорити про регулювання Telegram на національному рівні можна і потрібно. Під сумнівом стоїть лиш виконання компанією правил та вимог законодавства.

Хто має вплив на Telegram?

6 липня 2023 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Нацрада) вперше зареєструвала Telegram-канал як онлайн-медіа. Передовиком стала громадська організація “Від села до міста” із селища Софіївська Борщагівка Київської області. Така реєстрація – добровільна та дає переваги, передбачені Законом “Про медіа” (змога отримати акредитацію, брати участь у співрегулюванні та сприятливіший механізм накладення санкцій у разі порушень закону).

Закон говорить, що особа, яка регулярно поширює масову інформацію під своїм редакційним контролем через власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації, не є суб’єктом у сфері онлайн-медіа, крім випадків, якщо така особа добровільно зареєструється як суб’єкт у сфері онлайн-медіа.

У цій конструкції Telegram вважається платформою спільного доступу до інформації. 

Платформа спільного доступу до інформації – це такий сервіс, що забезпечує своїм користувачам за їхнім запитом можливість зберігання та поширення користувацької інформації для необмеженого кола осіб, якщо такі зберігання та поширення не є незначною та суто допоміжною функцією іншого сервісу та з об’єктивних і технічних причин не може використовуватися без такого сервісу.

Саме такою платформою і є Telegram. Він дає можливість зберігати та поширювати інформацію і ця функція є його основою. Але національний закон поширюється на Telegram досить опосередковано, адже компанія зареєстрована в Дубаї та не підпадає під юрисдикцію України. Втім, Закон “Про медіа” певним чином згадує про Telegram та навіть містить деякі інструменти взаємодії з подібними платформами.  

З платформами, що не підпадають під юрисдикцію України (як Telegram), комунікувати має право Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення

Закон закріплює її право вести переговори з уповноваженими представниками провайдерів платформ, що не підпадають під юрисдикцію України, та навіть підписувати з ними договори або меморандуми. Таке листування та його зміст може бути найрізноманітнішим. 

Можна укладати договори та встановлювати взаємні права та обов’язки або ж укладати меморандуми та констатувати встановлення співпраці та її умов, взаєморозуміння, започаткування спільних проєктів тощо. 

Більш “жорстким” повноваженням Нацради є можливість звертатися до іноземних провайдерів платформ щодо обмеження поширення на території України програм та/або користувацької інформації, у тому числі користувацького відео, що порушують вимоги статей 36, 42, 119 Закону.

  • Наприклад, у разі поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, висловлювань, що розпалюють ненависть, підбурюють до дискримінації, поширення пропаганди або закликів до тероризму, інформації, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму, містить символіку комуністичного режиму тощо. 
  • Також Закон “Про медіа” намагається захистити дітей, в тому числі і від шкоди, яка може бути завдана їм споживанням контенту з  іноземних платформ спільного доступу до інформації. Тож якщо на платформі з’явиться інформація з надмірним зосередженням уваги на насильстві, позитивною оцінкою нанесення каліцтва, демонстрування жорстокого поводження з тваринами, то Нацрада може звернутися до провайдера з запитом щодо обмеження поширення на території України інформації, що порушують вимоги статей.
  • Особливо ретельно закон регулює, що пов’язані зі збройною агресією. Теоретично, якщо на платформі буде активно ширитися контент, який висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт та недостовірні матеріали щодо збройної агресії та діянь держави-агресора, то Нацрада також може попросити Telegram не поширювати таку інформацію. 

Та наявність повноважень Нацради звертатися безпосередньо до Telegram з вимогами щодо обмеження доступу до певної інформації, не означає, що Telegram виконає цю вимогу. Проблема у вже згаданому вище питанні комунікації з Telegram та відсутності правил (як національних, так і регіональних), які б могли на практиці врегулювати роботу цього майданчика. 

Важелі впливу ЄС

У 2022 році Європейський Союз почав ще ретельніше ставитися до соціальних мереж. Розуміючи, який вплив вони можуть мати на суспільство, треба було приймати відповідне регулювання для створення безпечного цифрового простору. Були ухвалені два акти:

Ці акти розповсюджуються на цифрових гігантів, які мають більше 45 мільйонів користувачів на території ЄС (Meta, Apple, Google тощо). Telegram поки що не входить до їхніх рядів, адже має близько 38 мільйонів. 

В комплексі Digital Services Act та Digital Markets Act впливають як на Інтернет-провайдерів, так і на засновників та власників соцмереж. Однією з вимог до них є співпраця з національними установами та надання контактної інформації про себе. Також вони мають забезпечити прозорість у поширенні інформації, поважати права своїх користувачів, а деякі навіть мають перебувати під наглядом Європейської комісії –це стосується найбільших онлайн-платформ (Apple AppStore, Booking.com, Facebook, Google Play, Instagram) та пошукових систем (Bing, Google Search), якими користуються понад 10% населення ЄС.

Та не обов’язками єдиними. Digital Services Act та Digital Markets Act говорять, що хоча платформи і мають певні зобов’язання, втім вони не зобов’язані перевіряти вміст контенту перед публікацією і не відповідатимуть за те, що публікують їхні користувачі. Та негайно реагувати на незаконний контент вони мусять. А для цього мають бути створені зрозумілі та доступні інструменти врегулювання суперечок.

Модерування контенту теж в полі зору ЄС. Прикладом відносної відкритості в модеруванні контенту є Facebook, який має широкий перелік правил та алгоритмів та всіляко намагається їх донести та пояснити користувачу простими словами. Модерування контенту в Telegram – за сімома замками. І ЄС це починає не влаштовувати. 

Поки в Євросоюзі борються з поширенням дезінформації та незаконного контенту, розробляють правила для трансляції рекламних повідомлень (онлайн-платформи повинні подавати якомога повнішу інформацію про те, хто спонсорував рекламу, як і чому вона була таргетована на певного користувача) та створюють прозорі правила модерації контенту, Telegram живе своїм життям, набирає нових користувачів та не встановлює жодної комунікації: ні з національними відомствами, ні з відомствами ЄС.

Прозорі, ефективні та надійні інструменти для скарг користувачів, маркування контенту, правила трансляції реклами, захист від поширення мови ворожнечі, доступні механізми комунікації – все це мають розробити онлайн-платформи. 

І хоча дія цих актів поки не є обов’язковою для Telegram, абсолютне ігнорування їхніх вимог може рано чи пізно призвести до заборони використання платформи на території певних країн або і всього ЄС. Як мінімум, така пропозиція вже озвучувалась у Німеччині

Абсолютна заборона використання Telegram – доволі крайній захід. Втім вже є випадки заборони його використання для державних службовців та військових. Наприклад, у Швейцарії військові не можуть користуватися Telegram задля безпеки даних. А у березні 2023 року парламент Норвегії офіційно заборонив використання Telegram для депутатів на їхніх робочих пристроях.

Що обрати: відмова чи розумне використання Telegram?

Відмовлятися від чогось звичного – завжди важко та некомфортно. Telegram впевнено оселився серед наших додатків, і ми вже маємо напрацьовану за роки війни звичку відкривати його відразу після пробудження. 

Щоб зробити свідомий вибір про відмову, треба проаналізувати переваги і ризики, вивчити альтернативи. А остаточно переконатися легко, коли трапляється конкретна ситуація, яка стосується кожного – злив даних про розташування військових або “зустріч” з шахраями. 

Громадянська мережа Опора у червні 2023 року відмовилася від свого каналу в Telegram. Зокрема, причинами тому стали ймовірні зв’язки месенджера з російськими спецслужбами та олігархами, доступ до персональних даних користувачів та використання їх для стеження, поширення дезінформації та відсутність політик модерування контенту.

Доступ до персональних даних українців, без перебільшення, може негативно вплинути на хід війни. Здається, ніби одне побутове листування з родиною не може мати глобального впливу. А от аналіз декількох мільйонів таких листувать цілком можуть дати ворогу інформацію, як мінімім про настрої населення або гучну роботу системи ПВО неподалік від вашої дачі. 

До того ж 8 липня 2023 року Telegram змінив політику конфіденційності. Тепер у рекламодавців (у тому числі і російських) з’явився доступ до даних щодо приблизного розташування користувачів із України та росії. Telegram пояснив, що це нібито зроблено “з метою дотримання територіальних обмежень під час показу рекламних оголошень у країнах із великою кількістю російськомовних каналів”.

Оновлення додало в особистий кабінет рекламодавців функцію «Target Сountries / Locations». Ця функція дозволить уникнути показу оголошень у певних країнах або на певних територіях, наприклад, якщо рекламодавець створює оголошення для російськомовних користувачів, але не хотів би, щоб воно показувалося на території росії.

Тож чи можна довіряти Telegram і бути впевненим в тому, що ніхто не збирає ваші персональні дані та місцерозташування? І чи є гарантії того, що ці дані не будуть використовуватися проти інтересів України? Однозначно, ні. 

Оскільки впливу на сам Telegram держави не мають, то залишається хоча б комунікувати з власниками Telegram-каналів. І то не індивідуально (адже багато хто з них є анонімними), а звертаючись на широкий загал. Так, наприклад, заступниця міністра оборони Ганна Маляр закликала Telegram-канали, які інформують про оперативну ситуацію на фронті, не викладати новини з поля бою в режимі онлайн. Вона наголосила, що звертається до Telegram-каналів на прохання українських військових.

Поки загрози Telegram не є критичними, але його ризики вже на порядку денному. Тому, треба практикувати його розумне використання:

  • Ретельно аналізувати інформацію, яку ви поширюєте в Telegram (фото, відео, повідомлення, геопозиція, копії документів);
  • Не використовувати Telegram для робочих переписок (особливо військовим та державним службовцям). Шукати альтернативи (Signal, Threema, Confide тощо);
  • Критично сприймати новини, які ви споживаєте через анонімні Telegram-канали, щоб не стати жертвою дезінформації. Їхні автори не несуть відповідальності за контент, який може виявитися фейковим або неправдивим;
  • Використовувати перевірені або офіційні Telegram-канали та переходити на них за посиланнями з офіційних сайтів установ (органів державної влади, місцевого самоврядування, публічних осіб, зареєстрованих медіа);

Зі свого боку, в процесі переходу на інші месенджери, Назар Токар радить:

  • Вимкнути на смартфоні доступ для Telegram до файлів, камери, мікрофону і локації;
  • Не писати у Telegram нічого важливого, не передавати паролів, чутливих і приватних даних;
  • На комп’ютері користуватися веб-версією у браузері, яка має значно менше можливостей для стеження за системою.

Держава ж у свою чергу має працювати в напрямку становлення відносин з Telegram або, у разі відсутності такої можливості та враховуючи ризики, оцінити перспективи заборони його використання на території України. Закон “Про медіа” наділив Нацраду всіма необхідними для комунікації повноваженнями. Питання залишається у тому, як знайти шляхи цієї комунікації з компанією.